Мы в соціальних мережах

Facebook

Showreel

Video

ЗМІ назвали основні ризики переговорів в Абу-Дабі

04:45:45

  Майбутні тристоронні переговори в Абу-Дабі, заплановані на середу та четвер, можуть стати переломним моментом у конфлікті. Як повідомляє The Telegraph, головною темою стане доля шести тисяч квадратних кілометрів Донецької області.   Як зазначає видання, ця територія, до складу якої входять стратегічно важливі міста Краматорськ і Слов'янськ, залишається під контролем України, незважаючи на чотири роки інтенсивних атак з боку російських військ.     Аналітики попереджають, що Кремль намагається досягти дипломатичної переваги замість військової. Володимир Путін прагне не лише зберегти контроль над окупованими 20% території України, але й домогтися передачі решти Донеччини. Такі вимоги означають не лише територіальні уступки, а й загрожують гуманітарною катастрофою для 200 тисяч людей, які там проживають. Крім того, втрату цих позицій називають стратегічною загрозою для України, адже це може відкрити шлях для подальшого наступу на Київ.     Адміністрацію президента США Дональда Трампа критикують через позицію "неупередженого посередника". Замість посилення тиску на агресора санкціями чи військовою допомогою Україні, Вашингтон нібито схиляється до пошуку компромісу, який поставить Київ у вразливе становище. На думку оглядачів, Трамп бачить у Путіні "раціонального партнера", що змушує Володимира Зеленського зосередитися на поступках.     Така дипломатія створює два основні ризики: або переговори виявляться безрезультатними через непоступливість Росії, що затягне війну, або Україна буде змушена прийняти "фальшивий мир". Цей варіант дозволить Кремлю переозброїти сили й почати нову фазу агресії, зокрема скориставшись втратою Україною ключових оборонних позицій на сході.     Нагадаємо, з початку 2026 року російська авіація суттєво посилила обстріли: на позиції українських військ та прилеглі населені пункти було скинуто понад 5700 керованих авіаційних бомб. Попередній рекорд інтенсивності обстрілів був зафіксований у жовтні 2025 року із використанням понад 5300 таких боєприпасів.  Особливо критичною стала ситуація 18 січня, коли російська армія застосувала рекордну кількість керованих бомб - 316 одиниць за одну добу. Це найбільша кількість таких атак з початку війни.     Також відомо, що в ніч на 3 лютого російські сили завдали комбінованого удару по Україні з використанням ракет різного типу - повітряного, наземного базування та ударних безпілотників. Загалом Повітряні сили зафіксували 521 повітряний об'єкт  ворога під час цієї атаки.    

Федоров поділився очікуваннями від Рамштайну

03:12:31

  Український міністр оборони Михайло Федоров провів переговори із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, британським міністром оборони Джоном Гілі та німецьким міністром Борисом Пісторіусом. Про ці обговорення він повідомив у своєму Telegram-каналі.   "Обговорили ключові пріоритети підтримки України напередодні наступного засідання у форматі Рамштайн. У фокусі - конкретні рішення, які рятують життя та підсилюють обороноздатність уже зараз", - розповів міністр оборони України.   За його словами, посилення протиповітряної оборони залишається найважливішим завданням. Обговорювали постачання додаткових систем ППО та перехоплювачів для ефективного захисту повітряного простору України.   Окрім того, йшлося про фінансування програми PURL, яка передбачає залучення коштів до 2026 року для закупівлі критично важливого озброєння.   Одним із аспектів переговорів стала можливість направлення частини європейського пакета підтримки в обсязі 90 мільярдів євро на нагальні потреби української оборони.   Федоров підкреслив, що у 2025 році Україна отримала міжнародну допомогу на загальну суму 45 мільярдів доларів - рекордний показник від початку війни. Він також зазначив, що у 2026 році У 2026 році партнери готові "забезпечити ще вищий рівень підтримки".   Наступне засідання у форматі Рамштайн заплановане на 12 лютого.  

Стармер із Трампом обговорили "підлі" атаки РФ на енергетику України

02:21:16

  Прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер під час телефонної розмови з президентом США Дональдом Трампом у вівторок, 3 лютого, обговорили напади Росії на енергетичну інфраструктуру України. Як зазначено в заяві Офісу британського прем’єра, атаки відбулися на тлі сильних морозів, температура яких опускалася до -20 градусів.   У повідомленні вказано, що лідери країн обговорили ситуацію в Україні, зокрема жорстокі напади Росії на енергетику, що відбулися вночі.    "Прем'єр-міністр додав, що жорстокі напади Путіна на критичну національну інфраструктуру, зокрема енергетичні системи, були особливо підлими, оскільки температура опустилася нижче -20°C", - йдеться в заяві.   Нагадаємо, президент США Дональд Трамп зазначав свою підтримку ідеї "енергетичного перемир’я", яку він запропонував президенту РФ Володимиру Путіну. Це перемир’я діяло протягом одного тижня через сильні морози в Україні. За словами Трампа, після закінчення домовленого терміну обстріли було поновлено. Він додав, що навіть такий короткий період без атак є позитивним зрушенням, а Путін дотримав свого слова .   Раніше повідомлялося, що Генеральний секретар НАТО Марк Рютте  відвідав одну з київських ТЕЦ , яку цієї ночі атакувала Росія. За його словами, цьому злочину рашистів має бути надана належна оцінка.  Увага Альянсу до безпеки України не зменшується  попри світові виклики, запевнив Марк Рютте.  

Шатдаун у США припинено: Трамп підписав документ

01:51:57

  У Сполучених Штатах Америки Палата представників затвердила законопроєкт, який дозволив відновити нормальне функціонування федерального уряду після короткочасного шатдауну. Цю інформацію у вівторок, 3 лютого, опублікувало  видання CNN.   За рішення проголосували 217 конгресменів, тоді як проти висловилися 214. Документ ухвалено з мінімальною перевагою голосів. Президент США Дональд Трамп вже поставив свій підпис, що автоматично припинило шатдаун.   Згідно з документом, у рамках закону більшість державних інституцій отримають фінансове забезпечення до завершення поточного фінансового року, тобто до кінця вересня.   Однак Міністерство внутрішньої безпеки (DHS) стало винятком. Його фінансування обмежене коротким періодом.   Однією з причин такого рішення стали політичні суперечки між конгресменами, зокрема представниками Демократичної партії, які наполягають на перегляді фінансової політики Міністерства. Це пов’язано з нещодавніми подіями у Міннеаполісі, де загинули двоє людей , що викликало широкий суспільний резонанс.     Демократи заявили про потребу враховувати настрої суспільства та вимоги виборців.    "Ми не можемо ігнорувати суспільний резонанс і вимоги виборців", - зазначають американські законодавці.    Новою датою, до якої Конгрес має ухвалити рішення щодо DHS, визначено 13 лютого.   Раніше повідомлялося, що у США настав частковий шатдаун: через дії агентів Міграційної служби ICE у штаті Міннесота сенатори-демократи  провалили голосування за пакет фінансування , необхідний для продовження роботи уряду.    Демократи заблокували швидкий вихід США з шатдауну  

ООН скоротила допомогу-2026 українським біженцям

23:58:21

  Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН/ UNHCR) визначило фінансові потреби на допомогу українським біженцям у 2026 році, оцінюючи їх у 614 мільйонів доларів США. Це на 23,6% менше, ніж було заплановано для 2025 року (803,6 млн доларів). Про зазначено на офіційному вебсайті організації.   УВКБ ООН відзначає, що в 2025 році загострення бойових дій, спричинене зростанням кількості повітряних атак і ударів по ключовій інфраструктурі, призвело до численних жертв серед цивільного населення та нових хвиль переміщення. Ці явища, ймовірно, продовжать впливати на потреби як всередині країни, так і за її межами у 2026 році. Навіть через чотири роки після початку повномасштабної агресії РФ проблема залишається вкрай гострою. При цьому рівень фінансування програм допомоги значно знизився. У 2025 році план був профінансований лише на 43,7% (351,1 млн доларів) порівняно з 64% (635,7 млн доларів) у 2024 році. А це значно менше за показники 2023 року (84%, або 924 млн доларів) та першого року війни у 2022-му (91,7%, або 1,1 млрд доларів).   За звітом Місії ООН з моніторингу прав людини за грудень 2025 року, минулий рік став найбільш смертоносним для цивільного населення в Україні із часів початку військової агресії у 2022 році. Загинуло 2514 людей, а ще 12 142 отримали поранення внаслідок воєнного насильства - це на 31% більше, ніж у 2024 році. До кінця 2025-го кількість біженців з України досягла 5,86 мільйона осіб, з яких близько 5,3 мільйона перебуває в Європі. Водночас 3,7 мільйона осіб залишаються внутрішньо переміщеними у межах України, причому 73% з них мають цей статус понад два роки.   Згідно з Планом гуманітарних потреб та реагування на 2026 рік, понад 10,8 мільйона людей потребуватиме гуманітарної допомоги та захисту в Україні. Багато з них зазнавали неодноразових переміщень, а їхня вразливість посилюється через продовження конфлікту.   До вересня 2025 року понад 1,4 мільйона українських біженців повернулися додому і перебували там щонайменше три місяці. З них більше ніж 300 тисяч осіб повернулись до населених пунктів, які не є їхнім місцем постійного проживання.   "Зміни на лінії фронту продовжують спричиняти нові переміщення: з червня по грудень 2025 року за підтримки уряду або гуманітарних організацій з прифронтових районів було евакуйовано понад 150 тис. осіб, а ще більше людей втекли самостійно", - зазначається у матеріалі.   За підрахунками, близько 2,5 мільйона внутрішньо переміщених сімей в Україні досі не мають доступу до належного житлового забезпечення. Крім того, масштабні атаки Росії на енергетичну інфраструктуру протягом зими 2025-2026 років залишили мільйони людей без тепла, води і електроенергії у складних умовах мінусової температури.   У країнах, що приймають біженців, чимало з них і досі стикаються з перепонами у доступі до житла, гідної зайнятості, охорони здоров'я, освіти та соціального захисту. З кожним днем їхня вразливість лише поглиблюється через тривалу повномасштабну війну, зазначає Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН).   Згідно з представленим документом, план на 2026 рік має на меті підтримати 2,1 мільйона людей в Україні та ще 482 тисячі українських біженців за її межами. Для реалізації цієї ініціативи передбачено фінансування в обсязі 470 мільйонів доларів для внутрішніх потреб України та 144 мільйони доларів для допомоги за кордоном. Зокрема, у Молдові необхідні 64 мільйони доларів, у Румунії - 21,8 мільйона, а в Польщі - 18,4 мільйона.   Організація додатково пояснила, що з 2,1 мільйона осіб всередині країни майже мільйон потребує захисних послуг, для 652 тисяч передбачається грошова допомога, 325 тисячам буде надано матеріали для ремонту житла або підтримку з розміщенням, а ще 178 тисячам – предмети першої необхідності.   Як повідомляється, у 2024 році план допомоги УВКБ ООН для України був профінансований на рівні 44% (243 мільйони доларів) у порівнянні з 57% (338,5 мільйона доларів) роком раніше. Це змусило скоротити обсяги надання допомоги: станом на листопад 2025 року послуги отримали 1,14 мільйона осіб проти 1,6 мільйона за той самий період попереднього року.   Під час зимової кампанії 2025–2026 років грошову підтримку отримали 176 тисяч людей. Це на 32% менше порівняно із зимовим періодом 2024–2025 років, коли допомогу надали 258,3 тисячі осіб.   Також зазначається, що УВКБ ООН співпрацює з 12 партнерами в Україні, серед яких 11 - місцеві організації. За її межами агентство співпрацює з 39 партнерами в 11 країнах, з яких 33 також є місцевими.   Рарніше Єврокомісія оголосила про виділення 153 мільйонів євро екстреної допомоги Україні та Молдові, яка приймає українських біженців.    Пенсії ВПО розблоковано: ПФУ відновить виплати  

Пенсії ВПО розблоковано: ПФУ відновить виплати

23:28:04

  Уповноважений ВР з прав людини Дмитро Лубінець повідомив про розблокування пенсій для внутрішньо переміщених осіб. Цю інформацію омбудсман опублікував  на Telegram-каналі у вівторок, 3 лютого.   Він зазначив, що спільними зусиллями вдалося домогтися розв'язання проблеми.   "Є результат - пенсії розблоковані Це зробили ми разом: громадський сектор, пенсіонери, які писали мені особисто, люди в коментарях, усі, хто не змовчав і не погодився з несправедливістю. Разом із командою ми напрацювали подання на ім’я міністра соціальної політики, сім’ї та єдності України з вимогою внести зміни в процедуру ідентифікації. Держава в першу чергу зобов’язана використати всі наявні ресурси, а не перекладати відповідальність на людей", - написав Лубінець.   Омбудсман нагадав, що через постанову №299 певні категорії виплат було призупинено, зокрема пенсії з інвалідності, у зв’язку зі втратою годувальника (включно з дітьми загиблих військових), за віком, за вислугу років, а також страхові виплати через нещасні випадки на роботі чи професійні захворювання та щомісячне довічне грошове утримання.   Він підкреслив, що всі ці категорії громадян мають право на своєчасне отримання пенсій без додаткових умов чи перешкод. Лубінець назвав це конституційним правом, а не соціальною пільгою.   Крім того, омбудсмен додав, що заплановану зустріч із міністром соціальної політики було скасовано, однак необхідні кроки для врегулювання питання вже здійснено.   У свою чергу, міністр соціальної політики, сім'ї та єдності України Денис Улютін у Facebook повідомив , що Пенсійний фонд України відновить виплати пенсіонерам з тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщеним особам, які пройшли фізичну ідентифікацію, але не подали заяву про неотримання пенсій від РФ. До 1 квітня потрібно буде подати відповідну заяву, щоб пенсію й надалі нараховували.   За словами Улютіна, зараз триває робота у двох напрямках. Зокрема, ПФУ оперативно проводить ідентифікацію.   Так, з початку січня вже близько 50 тис. громадянам поновили виплати. В пріоритеті люди з інвалідністю та підключають соцпрацівників.   "Ми не боїмося визнавати помилки. Бачимо, де система дала збій, не приховуємо цього і вже працюємо над виправленням. Водночас держава має бути впевненою, що кожна виплата доходить саме до тієї людини, для якої вона призначена. Це необхідно, щоб уникнути зловживань, спекуляцій і захистити українських пенсіонерів від шахрайства", - зауважив міністр.   Нагадаємо, до кінця 2025 року пенсіонери та одержувачі соцвиплат, які перебувають за кордоном або на тимчасово окупованих територіях, були зобов’язані проходити обов’язкову фізичну ідентифікацію для продовження отримання виплат.   Раніше у Мінсоцполітики пояснили ситуацію з пенсіями для ВПО: станом на 1 січня 2026 року пенсійні виплати були призупинені 337 тисячам пенсіонерів, які не пройшли фізичну ідентифікацію до 31 грудня 2025 року та не повідомили, що не отримують пенсію від Російської Федерації.