Ексміністр оборони Болгарії Нанков Нанчев: «Трамп заговорив мовою Путіна й роздмухує конфлікт у Європі»
Ніколай Нанков Нанчев«Болгарський і український народи ближчі, ніж болгарський і російський»
Ви деякий час працювали в Україні. Чим відзначився для вас цей період?
Моя робота з Україною почалася задовго до того, як я опинився в посольстві. З 1997-го до 2002 року я очолював канцелярію віцепрезидента держави, і за цей час ми здійснили чотири або п'ять офіційних візитів до України. Уже тоді ми відвідували болгарські громади. У Києві зустрічалися з президентом, з прем'єр-міністром.
Це було моє перше глибоке знайомство з Україною, і я був надзвичайно вражений людьми — їхнім ставленням, відкритістю, тією близькістю, яка існує між нашими народами. І ніколи не варто забувати: болгарський і український народи ближчі, ніж болгарський і російський. Фактично Болгарська держава зароджувалася на території сьогоднішньої України. Ми маємо спільну і дуже глибоку історію. Навіть у мовленні багато ідентичних слів, на відміну від російської мови.
Звісно, і Болгарія, і Україна пройшли важкий період комунізму. Комунізм завжди намагається перш за все переписати історію так, щоб вона була зручною для режиму. Але в останні роки ці відносини почали активно відновлюватися.
Коли ви перебували на посаді міністра оборони (2014–2017), розпочалася війна Росії проти України. Як ви тоді реагували?
У 2014 році я ініціював створення спеціального фонду в НАТО, метою якого була підтримка України. За моїм наказом ще тоді звільнили один військовий медичний заклад для лікування українських військових.
Протягом усього мого мандата ми працювали дуже активно, розуміючи, що Україна потребує нашої допомоги. Згодом також співпрацювали з українською громадою тут, на місці. Тому в мене з Україною дуже сильний особистий зв'язок.
міністр оборони Болгарії Микола НенчевБолгарія дуже чітко і категорично підтримала Україну. Недарма голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що близько 30 % озброєння, яке надходить до України, має болгарське походження. Це не мої слова — це офіційні дані.
Якою була внутрішня ситуація в Болгарії на початку великої війни в Україні?
На початку війни, наприкінці лютого, я особисто організовував гуманітарну допомогу. Я бачив, наскільки багато болгар були щиро залучені, наскільки сильно вони співпереживали Україні, як масово надходила допомога — продукти, одяг, усе необхідне. Я навіть звільнив свій політичний офіс, тоді я був партійним діячем — і щодня туди надходили величезні обсяги допомоги. Болгарія була серед перших, хто почав діяти оперативно.
«На великий жаль, Болгарія має нестабільне й непослідовне ставлення до України»
На вашу думку, чи були у вашої держави суперечливі рішення щодо України?
Так. У мене були першочергові зобов'язання перед Болгарією, але я не погоджувався з деякими рішеннями болгарського уряду. Для мене це було питання честі. Передусім я політик.
Однією з проблемних тем була енергетика?
Так, зокрема питання ядерного палива. Воно було надзвичайно складним. Я провів величезну роботу з тодішнім міністром енергетики (Германом Галущенком. — LB.ua) і керівництвом Енергоатому.
Йдеться про ті ядерні реактори, які більше не були необхідні Болгарії?
Так. Ці реактори для нас уже втратили актуальність. На жаль, це питання викликало велику дискусію в парламенті, рішення ухвалювали дуже складно. Зрештою вирішили, що Україна придбає ці реактори в Болгарії, а паливо для них постачатимуть за контрактом з Westinghouse.
АЕС «Белене» — недобудована атомна електростанція, розташована за 3 км від міста Белене на березі річки Дунай на півночі Болгарії, неподалік від кордону з Румунією.Було рішення Народних зборів Болгарії про продаж за фіксованою ціною. Коли українська сторона ухвалила відповідне рішення щодо купівлі, а президент підписав указ, у Болгарії сформували новий уряд. До цього уряду увійшли проросійські партії — комуністи та болгарські соціалісти. І вже після того, як рішення було фактично ухвалене, Болгарія відмовилася від продажу реакторів.
Це було надзвичайно неприємно. Тому що, по-перше, ми мали позбутися цієї залежності від Росії, пов'язаної з цими реакторами. По-друге, ці реактори все одно не можуть бути використані — через кілька років вони стануть повністю непридатними. Коли Болгарія відмовилася від продажу, я опинився в дуже делікатній і складній ситуації.
Як реагували ваші партнери в Києві на це?
Це демократія — і по суті в цьому немає нічого поганого. Але ми намагаємося, і я належу до того покоління й тих організацій, які прагнуть повністю розірвати будь-які залежності та зв'язки з Росією. Та російський вплив у Болгарії досі залишається дуже сильним.
Як ви оцінюєте цей вплив? І чи зменшився він після того, як у 2022 році Болгарія вислала 70 російських дипломатів?
Так, це, безумовно, допомогло. Це було правильне рішення, і воно покращило ситуацію. Але коли дуже часто змінюються уряди, цей процес блокується. Тому що висуваються умови, наприклад, відсутності або обмеження підтримки України.
Мене дуже турбує, що багато громадян Росії купили нерухомість у Болгарії. Не випадково. За моєю інформацією, їх близько 500 тисяч — росіян. Це не після 2022-го. Це ще з 1990-х. Якщо запитати, хто з них був полковником, хто служив в армії — це не випадкові люди. І вони не спрямовані сюди випадково. Вони формують спільноти.
Президент Болгарії Румен Радєв та президент РФ Володимир Путін під час Економічного форуму у Санкт-Петербурзі, 7 червня 2019 року.Які, на вашу думку, внутрішні питання болгарської політики створюють проблеми у відносинах з Україною?
Ще одна велика проблема пов'язана з впливом нашого проросійського президента (Румен Радев, обіймає посаду з 2017 року. — LB.ua). Коли я був міністром оборони, він підпорядковувався мені як командувач військово-повітряних сил. У нас були серйозні конфлікти через його політику. Він відіграє вкрай шкідливу роль. Як у нас кажуть, це російська людина в Болгарії. На превеликий жаль, Болгарія має нестабільне й непослідовне ставлення до України.
Непослідовне?
Так, саме непослідовне. Через це і російський вплив залишається дуже сильним і надалі лише посилюватиметься — і в Європі, і в Болгарії. Болгарія є слабкою ланкою, тому що ми досі не маємо стабільного, чітко проєвропейського та пронатовського уряду.
«Коли ти маєш 30 % проросійського електорату в країні, балансувати дуже складно»
Як би ви описали стратегію Росії в Болгарії, що характерно саме для вашої країни? Через політичні партії? Через роботу з населенням? Молодь?
Так само, як і всюди. Так само, як у Грузії. Так само, як вони намагалися діяти в Румунії. Так само, як у всіх країнах колишнього соціалістичного табору. Через значні фінансові ресурси, через соціальні мережі, через гібридну війну та дезінформацію. Вони постійно повторюють одні й ті самі прості меседжі, які вводять людей в оману, але легко сприймаються.
Ніколай Нанков НанчевУ чому російська пропаганда намагається переконати болгарське суспільство?
У Росії є стратегічний інтерес. За часів комунізму Болгарія була найтісніше пов'язана з СРСР. Протягом 45–50 років історія була серйозно спотворена. Культивувалося відчуття, ніби Росія є нашим визволителем і від Османської імперії, і під час Другої світової війни. Це не зовсім відповідає історичній правді.
Насправді — і ми це знаємо — значна частина сил визвольного руху проти Османської імперії були не російськими, а якраз українськими полками, які воювали за Болгарію. Саме так. І зараз ми намагаємося зробити так, щоб справжня історія стала надбанням усього болгарського суспільства.
А які наративи про Україну намагається поширювати російська пропаганда в Болгарії? Про війну в Україні?
Ті самі, що й усюди. Такі самі, як і у вас: «Зеленський — наркоман», «в Україні тотальна корупція!», «Зеленський винен у війні та в усьому, що відбувається». Також поширюють наратив, що саме Європа, зокрема Велика Британія та Німеччина, нібито підбурює війну й не дає їй «природно завершитися».
І як люди реагують на це? Вірять?
Наївні вірять. Це працює. Це дезінформація і гібридна війна. І вона працює по всьому світу.
Який приблизно відсоток болгарського суспільства, попри все, довіряє цій пропаганді, за вашим відчуттям? Які реальні настрої у пропорціях?
Це дуже складно точно виміряти. Спираючись на офіційні соціологічні дослідження, можна сказати, що приблизно 60 % болгарського населення підтримують Україну й український народ. Тобто частина вагається, а близько 30 % категорично проти. Є тверде ядро, приблизно 15–20 %, і ще 10 % тих, хто вагається, але радше схиляється до Путіна.
Як за таких умов — за такого впливового проросійського сегмента — урядам вдається зберігати більш-менш системну солідарність з Україною?
30 % — це немало. Коли ти маєш 30 % проросійського електорату, балансувати дуже складно — допомагати Україні й водночас утримувати внутрішню стабільність. Але тут потрібно чітко розмежувати. Близько 70 % болгар підтримують членство Болгарії в НАТО, понад 70 % — у Європейському Союзі.
Плакат у метро про введення євро в країні, Софія, 29 грудня 2025 р. Болгарія має стати 21-м членом єврозони з січня 2026 року.Крім того, з 5 січня Болгарія стає членом єврозони — ми відмовляємося від національної валюти й переходимо на євро. Це дуже великий успіх. Попри опір і кампанії залякування: людям казали, нібито в них заберуть заощадження, а ціни різко зростуть. Попри ціну цієї пропаганди, Болгарія залишається на курсі європейської інтеграції.
Навколо переходу до єврозони було дуже багато пропаганди — агресивної, токсичної, системної. Вони постійно стверджують, що все подорожчає. Так, ціни справді зросли, але з інших причин. Паралельно людям постійно нав'язують думку, що Європейський Союз розпадається. Це системна дискредитація ЄС.
Проблема в тому, що ми, політики, недостатньо добре пояснюємо, що насправді було б, якби Болгарія вийшла з Європейського Союзу. Якщо Болгарія вийде з ЄС, це означає повернення до візового режиму. Це означає, що сім'ї будуть розділені. Для кожної поїздки потрібно буде подаватися на візу — можуть дати, можуть не дати. А сьогодні ми можемо вільно пересуватися. Це потрібно чітко пояснювати суспільству: наше майбутнє — це спільне майбутнє в Європейському Союзі.
Росія використовує українців, щоб скоювати теракти і диверсії в Польщі. Зокрема, Дональд Туск казав, що російські спецслужби вербують українців для таких речей. У Румунії був інцидент, коли через пошту українці нібито відправляли щось, що могло пошкодити логістику — вже довели, що за цим стоять російські спецслужби. Як ви ставитеся до цих ризиків у Болгарії?
Ми недостатньо підготовлені, щоб протидіяти цьому: гібридним загрозам, гібридній війні Росії, провокаціям, фейкам, неправдивій інформації, яку вони постійно поширюють. Ми не готові.
У Болгарії багато українців — і Росія та її служби використовують це. Кажуть: «Ось, ми їм даємо стільки грошей — з пенсій, із зарплат... А подивіться: українці на найдорожчих авто, молоді хлопці — чому вони не на фронті?». «Ми їх забезпечуємо, даємо житло, допомогу — а вони їздять на авто за 200 тисяч євро». Це підживлює ненависть і маніпуляції.
Ніколай Нанков Нанчев«Мета — ослабити європейську єдність і змусити Європейський Союз розпастися»
Чим спричинена нова хвиля протестів у Болгарії?
Насамперед скажу: я демократ за переконаннями. Завжди підтримуватиму вільний протест. Завжди підтримуватиму людей, які відстоюють свої права. Це і є громадянське суспільство, і для Болгарії воно надзвичайно важливе. Але тут є одна серйозна проблема. Ми маємо обґрунтовані підозри, що цей протест значною мірою підтриманий або інспірований російськими спецслужбами в Болгарії.
Тобто політичний хаос, дострокові вибори провокують з метою привести до влади проросійських політиків і відвернути Болгарію від курсу на ЄС?
Саме так. Це надзвичайно небезпечно — для Болгарії, для нас усіх, для демократії.
Як ви оцінюєте розвиток ситуації? Уже відомо, що будуть дострокові вибори?
Так, імовірно, дострокові. Швидше за все, впродовж двох-трьох місяців. Наразі вже немає шляху назад, бо запускається конституційна процедура.
Президент має вручити мандат найбільшій парламентській силі. Якщо вона не зможе сформувати уряд, мандат переходить до другої сили, потім до третьої, яку обирає президент. Але цей парламент уже вичерпаний і не здатен сформувати управління.
Тобто він більше не може створити уряд?
Так. Тепер президент має призначити тимчасовий уряд, а вибори повинні відбутися не пізніше ніж через два місяці після цього. Отже, орієнтовно в березні-квітні Болгарія піде на вибори.
Ви очікуєте, що Росія активно підтримуватиме й стимулюватиме проросійські партії?
Жодних сумнівів. Це дуже тривожить, адже вони зроблять усе можливе, щоб привести до влади проросійські сили. І тоді можливі кілька сценаріїв. Знову протести. Які я, до речі, підтримав би. Можливо, наприклад, коли один протест змінює інший. Але є ризик, що воля людей буде підмінена.
Ті молоді люди — десятки тисяч, які виходили на вулиці, — є щиро проєвропейськими. Проте Росія втручається й намагається використати їх, щоб створити політичний хаос у державі.
Антиурядовий мітинг в Софії проти корупції правлячих еліт, 10 грудня 2025 р.Паралельно ми бачимо зараз протести в Румунії. Ви бачите тут якийсь геополітичний фактор?
Вони намагалися це зробити в Румунії — і продовжуватимуть. Ми бачимо спроби також у Словаччині. Мета — ослабити європейську єдність і змусити Європейський Союз розпастися.
Не випадково Трамп заговорив мовою Путіна. Й іноді Трамп навіть радикальніший у формулюваннях, ніж сам Путін. Трамп створює конфлікт у Європі. Він заявляє, що НАТО має розпастися. Він заявляє, що Європейський Союз має розпастися. Це надзвичайно небезпечно. Це повністю працює на інтереси Путіна.
Саме тому я зараз зосереджую всю надію на Конгрес США і американський народ — що вони усвідомлять ситуацію й зупинять цей курс. Я вірю, що так і станеться. Але це дуже небезпечний процес, бо ця людина абсолютно непередбачувана. Вона може спричинити хаос і в самих США.
У Румунії посилюються популістські партії, зокрема AUR. Я звернула увагу на їхню риторику про території з історично чутливим минулим — Добруджа. (Північна Добруджа входить до складу Румунії, Південна — до складу Болгарії. Невелика частина Добруджі входить до складу України. — LB.ua). Чи бачите ви ризик, що тема такого собі сепаратизму між вашими країнами може стати точкою зростання популізму й нагнітання протиріч?
Європейський Союз — це хороша політична формула. Навіщо нам території — нам чи комусь іншому? Ми єдині. Ми живемо без кордонів: ви подорожуєте — і кордону немає. Навіть сухопутні кордони зникають, морські межі теж умовні. Тобто ми одне ціле, і в цьому сила Європейського Союзу.
Так, у нас, наприклад, є проблема з Македонією: Македонія не член ЄС. У нас є наратив, що Македонія «наша», історично болгарська. Але треба усвідомити: якщо Македонія увійде до ЄС, не буде потреби щось ділити з ними, бо кордону як такого немає. Маємо прагнути до побудови об'єднаних європейських штатів з європейською армією.
Ніколай Нанков Нанчев«У цей надзвичайно складний момент українські компанії можуть прийти до Болгарії: заснувати болгарську компанію або в партнерстві з болгарськими компаніями подаватися на європейське фінансування»
2014 року в Болгарії скоїли замах на власника збройової компанії Еміліяна Гебрева. Розслідувачі тоді казали про чіткий російський слід.
Коли стався замах (спроба отруєння. — LB.ua), я був міністром оборони. Були також вибухи на кількох складах. І ми там знайшли російський слід — це не заперечується й досі, хоча розслідування має свої рамки. Російський вплив у Болгарії дуже сильний. І не лише в Болгарії — ви бачите, як вони проникають навіть у стійкі демократії Європейського Союзу, розхитуючи суспільства.
А ми ще не повністю вийшли з цієї орбіти. Нам потрібен час, щоб крок за кроком рухатися проєвропейським шляхом. Це ви ще не знаєте моєї історії. Я розірвав контракт з Росією на ремонт наших винищувачів МіГ-29. Після цього були атаки (якщо хочете, покажу): погрози вбивства мені й родині щодня. Мені висунули звинувачення, і вісім років я був під судом. Болгарська прокуратура звинуватила мене в тому, що я нібито порушив інтереси РСК «МіГ» — тобто російські інтереси.
Чи залишаються між Болгарією та Росією ще якісь зобов'язання такого типу?
Фактично лише у зв'язку з цими літаками. Це обмежена залежність, бо МіГ-29 ще залишаються в системі, але їх небагато і ми виводимо їх з експлуатації. У нас уже є контракт: ми купуємо 16 літаків F-16 у США. Договір підписано.
Коли вони прибудуть?
Перші протягом найближчих місяців і далі за графіком поставок. Ми повністю переходимо на F-16 — американські літаки Block 70. Частина вже тут. Постачання йдуть періодично — раз на кілька місяців по одному-два літаки, так передбачено контрактом. Ми їх уже оплатили.
Це не якась європейська програма, це наша ініціатива. Але дивіться: ми частина НАТО. Це означає, що все планують у межах спільноти. У НАТО визначають, яка держава чим бере участь, який у кого оборонний бюджет. Це спільне планування. Кожна країна має це враховувати.
Ухвалюється рішення, що має бути, наприклад, 2 %. І тоді ми знаємо... Наприклад: Румунія повинна мати 40 винищувачів, 5000 танків, 10 кораблів. У нас так само: ми повинні утримувати армію — чітко визначену, зафіксовану в НАТО. Маємо мати стільки-то ракет, стільки-то танків, стільки-то кораблів...
Бронетехніка під час репетиції військового параду на День Доблесті в аеропорту Доброславці, поблизу Софії, Болгарія, 3 травня 2023 р.Але зараз найважливіший момент — на початку цього року Європейський Союз проголосував про виділення 800 мільярдів євро на підтримку оборонного компонента в межах НАТО. Тобто ці кошти будуть розподілені по всьому ЄС. Під них будуть відкриті конкурси, щоб створити потужну оборонну інфраструктуру: підприємства, заводи, виробництво під ці 800 мільярдів. Це найбільша сума, яку ЄС коли-небудь передбачав на переозброєння. Це дуже важливо.
Я зараз роблю все можливе, щоб працювати і допомагати українським компаніям, які можуть у цей надзвичайно складний момент прийти до Болгарії: заснувати болгарську компанію або в партнерстві з болгарськими компаніями подаватися на це європейське фінансування.
Оскільки ми частина ЄС, існують фінансові фонди, які підтримують розвиток бізнесу. Є різні програми. Болгарська компанія може податися відповідно до вимог ЄС й отримати, умовно кажучи, мільйон євро на розвиток бізнесу. На виробництво боєприпасів, пороху, ракет, дронів. І не лише у військовій сфері, також у середній економіці, переробці, промисловості й іншому.
Коли проєкт схвалюють, Європейський Союз покриває 70 %. Тобто 700 тисяч євро — це грант, а твоя участь — 30 % співфінансування. Розумієте, наскільки це вигідно? Тобто будь-яка українська компанія, яка має ноу-хау і хоче розвиватися, може прийти в Болгарію. Це велика підтримка бізнесу. Це важливо розвивати, бо ці ресурси можуть додатково підсилити виробництво озброєнь, потрібних Україні.
Але вимога така: має бути болгарська компанія або спільна компанія, зареєстрована в Болгарії; при цьому понад 50 % (умовно 51 %) має бути болгарською часткою.
«Мені ніколи не спадало на думку, що американський президент може фактично стати на бік Росії»
Як ви оцінюєте зміни в американській зовнішній політиці, зокрема щодо ЄС?
Чинний президент США фактично працює над тим, щоб зруйнувати Європейський Союз і НАТО. Нещодавно він зробив заяву: хоче, аби кілька держав вийшли з ЄС. Такі ризики реально існують. Ба більше, він наполягає, щоб Сполучені Штати вийшли з НАТО. Ви це знаєте. Це вперше за останні 60 з лишком років. Це надзвичайно небезпечний момент.
Я особисто очікував різних ударів — конфліктів з Путіним, з Росією. Але мені ніколи не спадало на думку, що американський президент може фактично стати на бік Росії.
Зустріч Дональда Трампа із Володимиром Путіним на Алясці, 15 серпня 2025 року.Я дуже вірю в американську демократію, але не в американського президента. На жаль, сьогодні саме президент США визначає напрям демократії, адже влада там надмірно сконцентрована в його руках. Водночас я дуже сподіваюся, що Конгрес США — і республіканці, і демократи — зупинять цей підхід. Саме там, на мою думку, слід шукати розв'язання ситуації. Тим більше, що у Трампа ще три роки мандата. Це надзвичайно небезпечно для світу загалом — і для Європи, і для України.
До виборів у Конгрес залишаються дев'ять місяців. Упродовж цих дев'яти місяців Трамп має всі можливості тиснути на Україну, на Болгарію, на інші країни відповідно до свого бачення.
Як вважаєте, чи зможемо ми витримати цей тиск?
Коротко окреслимо ситуацію в цьому часовому проміжку. Є підстави для надії. Нещодавно Конгрес США ухвалив інші рішення, і відповідні комітети зайняли позицію, протилежну позиції Трампа. Конгрес чітко заявив: Америка не виходитиме з НАТО. Америка продовжить підтримку України. США нададуть фінансування — близько 100 мільйонів доларів. Америка продовжить продавати зброю Україні.
Ми бачимо, що акценти зміщуються. Ми бачимо серйозне протиріччя між Трампом і Конгресом, а також між Трампом і його ж Республіканською партією. І це надзвичайно важливо.
Але подивимося, як суспільства реагують на ідеї, що лунають у США — зокрема, щодо переговорів між Росією та Україною, щодо так званого плану з 28 пунктів (перший варіант, запропонований до розгляду американською стороною. — LB.ua). Передусім це дуже складно навіть зрозуміти. Цей план я відкидаю повністю. І не лише я — у Болгарії його також масово відкидають. Цей план — безумство. Ми не можемо підтримати подібне.
Але через те, що американський вплив, зокрема в Україні, є надзвичайно сильним, деякі пункти цього плану, які фактично змушують Україну вийти з власних територій, подаються як «неминучі».
Я хочу сказати дуже важливу річ: я категорично не згоден і не поділяю жодної тези Трампа. Для мене очевидно, що ця людина пов'язана з російським впливом. Чи він агент Путіна, не можу стверджувати, але те, що він об'єктивно обслуговує інтереси Росії, є беззаперечним фактом.
Ніколай Нанков НанчевЩо мене найбільше шокує в цьому плані — відсутність будь-якого елемента справедливості й демократичності. Це принципово важливо. У плані Трампа немає нічого демократичного. Мене найбільше вразило, що він пропонує, аби Україна безумовно відмовилася від Донбасу, вивела звідти війська й передала ці території Росії. Це безумство. Це поразка демократії — поразка світової демократії.
Навіть якщо ми припустимо, що на Донбасі, у «республіках», існує внутрішній конфлікт і що там є питання самовизначення населення, то чому не розглянути тимчасову незалежність Донбасу й інших спірних територій? Дати їм десять років незалежного статусу, гарантованого міжнародною спільнотою, з реальним правом на самовизначення. Під егідою ООН і НАТО, без можливості військового втручання?
А через 10 років — референдум, коли Путіна вже не буде й люди самі вирішать, до кого приєднуватися. Але не зараз. Не зараз. Це стратегічний підхід. Я навіть думав запропонувати його публічно.
За ці десять років Україна стане членом НАТО і Європейського Союзу. Розумієте?
Навіть якщо ці території формально будуть незалежними, куди, на вашу думку, вони захочуть повернутися? До Росії — чи до України, яка є частиною ЄС, НАТО й сама гарантує свою безпеку? Я розглядаю цей варіант лише як крайній, якщо немає жодного іншого.
У будь-якому разі мають бути дотримані рішення Будапештського меморандуму, Україна повинна зберегти повну територіальну цілісність, як це там зафіксовано. Тому що ми бачимо президента (Трампа. — LB.ua), який не поділяє таких підходів і дивиться в іншому напрямку. Тому, можливо, доведеться шукати компромісний варіант — як крайній захід.
Якою ви бачите роль Болгарії в процесах після війни: відбудова України, миротворчі процеси?
Ми недостатньо активні щодо України. Держава не має достатнього бачення загалом у цій темі. У нас немає національної стратегії. Коли я був у Києві, бачив: кожна держава — і Японія, і країни ЄС, Велика Британія — уже розподілили райони, де братимуть участь у відбудові. З боку Болгарії цього немає. Це було одним з великих протиріч між мною та владою Болгарії.
Чому?
Під тиском болгарського проросійського президента парламент ухвалив рішення не відправляти болгарський контингент — миротворчі сили — в Україну.
Хоч нас про це ніхто і не просив. Ніхто цього й зараз не хоче. Але послухайте, що я маю на увазі. В Україні у нас є велика меншина. Найбільша болгарська діаспора за кордоном — в Україні.
Вільшанський Центр українсько-болгарської культури.Ми були з військами в Іраку на боці союзників. Були в Афганістані. Ми мали втрати і в Іраку, і в Афганістані — болгарські солдати загинули там. А який у нас був інтерес в Афганістані й Іраку? Для чого ми там були?
А в Україні майже пів мільйона болгар. І ми ухвалюємо рішення «не відправляти», хоча нас ніхто про це не просив, і фактично дистанціюємося. Як я можу мати позитивне ставлення до цього кабінету й уряду? Як країна ми недостатньо активні. Україні потрібні партнери, які будуть активними.
Ми православні християни. У нас майже ідентичний менталітет: емоційні, сімейні традиції — ми дуже схожі. Те, що легко виникає між українцем і болгарином, важко виникне між українцем і німцем — менталітет інший. Ми сідаємо — і розуміємо одне одного. Є емоційний контакт.
І навіть з румунами цей контакт інакший. Я постійно чую це від українців у Болгарії — вони працюють, створили бізнеси. І тому зараз моя місія і бажання — залучати якомога більше українських бізнесменів. Бо ви бачите, у стані війни це наскільки небезпечно. Ти створив підприємство, розвинув його — і раптом прилітає ракета, знищує все. За одну хвилину. А якщо це підприємство в Болгарії — тут є безпека. Болгарія — частина НАТО.
Росія запускає дрони в Польщу, Румунію, фактично провокуючи НАТО. Що заважає Росії влаштовувати подібні провокації проти Болгарії? Дозволю собі припустити, що абсолютної безпеки зараз немає ніде.
Але це не одне й те саме. Тут немає відключень електрики, немає сирен, люди працюють спокійно, можна користуватися європейськими коштами, розумієте?
Зрештою, ми частина НАТО. У НАТО є стаття 5: напад на одну країну НАТО вважається нападом на весь Альянс, на всі країни. І за цією статтею НАТО зобов'язане відреагувати якнайшвидше.
А якщо члени Альянсу просто візьмуть і скажуть, що не хочуть?
Так не може бути, щоб розвалився весь світ. Тоді хто віритиме в НАТО? Хто там залишиться?
Винищувачі F-18 стоять на палубі авіаносця USS Gerald R. Ford у східній частині Атлантичного океану, поблизу Франції.Але ж ми бачимо інциденти в Польщі, Румунії... І немає адекватної реакції. У Болгарії теж могли б сказати: «Це не інтервенція».
У мене теж є ці страхи. Але я більше боюся маніпуляцій суспільством, ніж того, що партнери не виконають зобов'язання. Якщо так станеться, це кінець цілої епохи: розпадеться не тільки НАТО — розпадеться і Європейський Союз. Світ буде переформатований. А це видається мені малоймовірним.
Росія, як правило, у своїх доктринах розглядає Чорне море майже як внутрішнє. Це ризик для Болгарії і для НАТО. Як ви оцінюєте ці амбіції?
Це одне з ключових питань для НАТО і ЄС. Його обговорюють щодня.
Попри все, я великий оптиміст. Вірю, що ми зможемо впоратися. Мабуть, найпростіше — це сказати поза інтерв'ю, як людина людині. Хтось має усвідомити, що Путін абсолютно божевільний, і прибрати його у власному оточенні, як це часто бувало в Росії. Як там змінюється влада? «Помер незрозуміло як» — от і все.
Ціль Росії — розвал ЄС? Є ризик, що їй це вдається?
Вони зроблять усе можливе — іншого варіанта не мають. Скільки це триватиме — не скажу. Теоретично все може закінчитися хоч завтра, якщо закінчиться Путін.
Але найбільший страх у мене інший: стратегія Трампа довгострокова. Це не завжди проговорюють, але я це відчуваю інтуїтивно. Трамп намагається політично дестабілізувати Україну. У цей момент вимагати виборів небезпечно. Це може підірвати державу. І Росія, звісно, цим скористається.
Це найпохмуріший сценарій для України зараз. Україна не готова до виборів. Навіть якщо Зеленський піде на певні поступки, як проводити вибори в такому хаосі й невизначеності? Якщо в Україні почнеться хаос, це вплине на всіх. Це може зруйнувати все. Тоді Україна зайде у важкі внутрішні політичні протиріччя. Росія намагатиметься їх підживлювати, щоб підірвати мир і ту внутрішньополітичну стабільність, яка ще зберігається.
Це критично важливо. Якщо вони проб'ють ситуацію і усунуть Зеленського, усе стане непередбачуваним.
Україна впродовж великої війни заборонила проросійські партії, намагається припинити діяльність філії Російської православної церкви. Ви вважаєте, що це ефективно і правильно? Чи можна краще? Чи ви не схвалюєте підхід, який Україна застосовує, бо це «недемократично»?
Ні, якраз треба діяти саме так. Україна має продовжувати діяти максимально категорично. Бо у вас це вибір між виживанням і зникненням.