Одне з найпоширеніших пояснень нинішньої поведінки Бабіша – боязнь втратити політичний імунітет та отримати реальну перспективу кримінального покаранняПразька зима: що очікувати від уряду Андрея Бабіша і чи залишиться Чехія союзником України
"Я радий, що сьогодні ми завершуємо процес призначення уряду, за винятком міністра охорони довкілля", – заявив вранці 15 грудня президент Чехії Петр Павел, давши – через два з половиною місяці після парламентських виборів – згоду на призначення нового уряду.
Таким чином, зміна влади у Чехії завершилася – до роботи приступив уряд на чолі з Андреєм Бабішем. Він вже встановив рекорд, ставши найстаршим новопризначеним головою уряду в історії Чехії.
Проте важливо інше. Давши згоду на призначення уряду, президент Павел втрачає важелі впливу на його роботу. Адже досі для того, щоб отримати згоду голови держави на призначення, Бабіш був вимушений шукати компроміси із ним. Як у кадрових питаннях, так і у питаннях зовнішньої політики.
Але тепер можливість президента впливати на курс нового уряду добігла кінця.
А тому все залежатиме від того, яку політику обере новообраний прем’єр. І варто визнати – перші сигнали вийшли досить тривожними.
Тож варто детальніше розібратися, хто увійшов у новий уряд Чехії то чого від нього чекати. І чи не приведе ця зміна до розвороту Праги від Європи – такої собі "празької весни" навпаки?
Уряд з одним невідомим
На перший погляд, призначення нового уряду відбулося без сюрпризів.
Президент Павел схвалив усі подані кандидатури міністрів. Своєю чергою, кандидатура Філіпа Турека, щодо якого президент був налаштований категорично, не була подана на схвалення. Офіційно – через госпіталізацію політика.
В новому уряді партія Бабіша ANO отримала вісім міністерських посад, ультраправа "Свобода та пряма демократія" (SPD) – три, а популісти з партії "Автомобілісти за себе" – чотири.
Через колізію із Туреком посаду міністра охорони навколишнього середовища тимчасово виконуватиме його однопартієць Петр Мачінка – він отримав вкрай важливе з точки зору України Міністерство закордонних справ, а тому деякий час керуватиме двома міністерствами.
Що стосується SPD, чия участь у коаліції викликала найбільше питань, то міністрами від цієї політсили стали позапартійні експерти. Зокрема, міністром оборони по квоті цієї партії став генерал-майор у відставці та колишній заступник голови Генштабу Яромір Зуна.
Такий крок був логічний – президент Павел від початку заявляв, що не планує призначати міністрами членів SPD. Тож, Бабіш зумів добитися від лідера цієї партії Томіо Окамури згоди висунути позапартійних фахівців, натомість запропонувавши йому посаду спікера у новообраному парламенті.
Проте це не гарантуватиме відсутність проблем у майбутньому.
Зокрема, Окумура заявив, що всі кандидати у міністри від його партії погодилися виконувати програму SPD. Зокрема, це означає, що той самий Зуна підтримує наступну тезу: "Ми хочемо армію, яка захищатиме нашу територію та громадян, але ми відкидаємо гонку озброєнь та підтримку України".
Втім, і до формування уряду уникнути проблем все одно не вийшло. Як виявилося, "слабкою ланкою" нової коаліції стали "Автомобілісти".
Плани передати в їх квоту Мінекології викликали гучні протести. Навіть 15 грудня, вже після призначення уряду, активісти розгорнули величезний банер на будинку міністерства.
"Ми хочем, щоб міністром навколишнього середовища був компетентний та надійний міністр. Ані Петр Мачінка, ані Філіп Турек, ані будь-хто з політиків партії "Автомобілісти" такими не є",– стверджує лідер чеського Greenpeace Ярослав Біцан.
Втім, новий уряд зустрів спротив лише в екологічній спільноті. Натомість призначення Петра Мачінки головою МЗС не викликало суттєвих протестів.
І це при тому, що Мачінка довгий час був співробітником експрезидента Вацлава Клауса, який в останні роки став відверто проросійським. І вплив ідеології Клауса все відчутніше помітний у заявах нового голови чеського МЗС.
Втім, довгий час обережні заяви Бабіша давали підстави сподіватися, що зовнішній курс Чехії якщо й не залишиться незмінним, то зазнає лише несуттєвих змін.
Проте від моменту, як президент Павел дав мандат Бабішу формувати новий уряд, почали з’являтися вкрай небезпечні сигнали.
"Розворот" Бабіша
10 грудня комітет із закордонних справ парламенту Чехії мав розглянути резолюцію на підтримку України, подану тепер вже опозиційною партією STAN.
Втім, нова коаліція не підтримала таку заяву, запропонувавши власну, в якій стверджується підтримка мирному плану президента США Дональда Трампа. Така ініціатива викликала обурення опозиції. Перш за все через те, що мирний план наразі не сформований, тож невідомо, за що пропонується голосувати.
Зрештою, як компроміс було погоджено резолюцію із підтримкою "миротворчих зусиль" Дональда Трампа.
Це – один із перших дзвоників, що свідчать про корекцію зовнішнього курсу Чехії.
Інший сигнал – відмова новопризначеного прем’єра Бабіша голосувати за додаткову фінансову підтримку України.
"Європейська комісія повинна знайти інші способи фінансування України… У нас немає грошей для інших країн, і Європейський Союз повинен вирішити це питання по-іншому. Але ми нічого за це не гарантуватимемо, і ми не даватимемо туди грошей", – заявив він.
Ця заява стала несподіванкою в контексті того, що відразу після призначення новий прем’єр полетів у Брюссель, провів переговори із керівництвом ЄС – і здавалося, досяг з ними порозуміння.
Тему України Андрей Бабіш піднімав і 15 грудня під час першого засідання свого уряду, закликавши до мирних переговорів та висловивши сподівання, що конфлікт буде завершено до четвертої річниці повномасштабного російського вторгнення, тобто – до 24 лютого 2026 року.
Також він повторив свою позицію, що Чехія і так сплачує достатній внесок до бюджету ЄС, з якого фінансується допомога Україні.
Варто уточнити – за нового уряду Чехія збереже чинними численні оборонні контракти для України – про це Бабіш вже неодноразово заявляв.
Проте в політичному плані Чехія перестає бути беззастережним союзником України та переходить у табір країн, які підтримують зусилля Трампа із якнайшвидшого встановлення миру шляхом умиротворення Путіна.
Принаймні, такі тези вже озвучує новообраний голова МЗС Петр Мачінка.
Але і це не все. Ще один тривожний сигнал – можливі призначення заступників міністрів.
Досі у ЗМІ фігурували цілком притомні кандидати на ці посади (насамперед – у МЗС). Втім, як стало відомо, Томіо Окамура наполягає на призначенні своїх однопартійців, що не пройшли до парламенту, заступниками міністрів – і Бабіш не заперечує.
Це означає, що високі посади в новому уряді отримають люди із антизахідним та проросійським мисленням.
І це само по собі обіцяє стати ще одним фактором ризику для України.
А головне: виникає питання, чому Андрей Бабіш, який намагався створити уряд під себе, але одночасно – хотів уникнути конфліктів із Брюсселем, йде на поступки популістам та ультраправим?
"Чеський Трамп"
Одне з найпоширеніших пояснень нинішньої поведінки Бабіша – страх втратити політичний імунітет та отримати реальну перспективу кримінального покарання.
Наразі проти Бабіша проводять розслідування прокуратури Чехії та Франції. Щоправда, розслідування у Франції, що стосується підозри у відмиванні коштів, скоріш за все буде заморожене протягом часу перебування Бабіша на посаді прем’єра.
Натомість чеська прокуратура не зупиняє розслідування у справі про зловживання субсидіями ЄС компанією Agrofert, що належить Бабішу. І вже незабаром до парламенту може прийти подання про позбавлення Бабіша депутатського імунітету.
У такій ситуації голові уряду потрібно мати гарантовану більшість, яка не підтримає такий запит прокуратури.
І виглядає так, що заради гарантування власної безпеки Бабіш готовий терпіти вимоги своїх партнерів по коаліції. Нехай навіть це стравить під удар державні інтереси та інтереси ЄС.
Зрештою, від політика, який позиціонує себе як "чеський Трамп", було б дивно очікувати чогось іншого.
Проте виникає питання, чи зміниться поведінка Бабіша після того, як прокуратура отримає відмову?
Адже суто теоретично, Бабіш тоді позбудеться залежності від ультраправих і зможе діяти вільніше.
Чи навпаки, справа не в залежності від SPD та "Автомоблістів", а в тому, що такий конфронтаційний курс цілком відповідає світогляду Бабіша.
Значною мірою відповідь на це питання залежатиме й від того, як зреагує чеське суспільство та опозиція на такий розворот. Наразі вони мовчать, і це дає Бабішу можливість розмінювати державні інтереси на гарантію власної безпеки.
Автор: Юрій Панченко,
редактор "Європейської правди"