Мы в соціальних мережах

Facebook

Showreel

Video

ЗМІ розкрили зміст 20-пунктного мирного плану США

06:30:25

  Скорочений мирний план із 20 пунктів входить до пакета із трьох документів, які сторони активно обговорюють. Серед ключових положень проєкту - створення демілітаризованої зони вздовж лінії фронту, проведення виборів в Україні, надання гарантій безпеки від США, аналогічних статті 5 НАТО тощо.   Україна у середу, 10 грудня, надала свою відповідь США щодо цього мирного плану, однак поки що незрозуміло, які конкретні пропозиції чи зміни Київ вніс у документ. Тим часом європейські дипломати, ознайомлені зі змістом 20-пунктної пропозиції, поділилися з CNN окремими деталями.   Зокрема, план із 20 пунктів передбачає:   - надання Україні гарантій безпеки у форматі статті 5 НАТО про взаємну оборону членів альянсу; - членство України в Європейському Союзі до 2027 року; - проведення виборів в Україні - це питання порушували як президент Дональд Трамп, так і Кремль; - офіційне визнання США окупованих Росією територій, що може означати зміну усталеної політики Вашингтона щодо територіальної цілісності України; - обмеження чисельності української армії до 800 тисяч осіб (у попередньому плані з 28 пунктів пропонувалася чисельність у 600 тисяч).   Водночас у проєкті не міститься формулювання про заборону Україні коли-небудь приєднуватися до НАТО, але також не передбачено жодної згадки про потенційне членство країни у цьому альянсі.   Європейські дипломати підкреслюють, що скорочений план містить певні пункти з 28-пунктного варіанта (зокрема визнання окупованих територій), що викликає занепокоєння як у Києва, так і серед європейських партнерів.    Крім того, у документі розглядається питання домовленостей між США та Росією щодо заморожених за кордоном російських активів.   Утім, за інформацією ЗМІ, американські чиновники та їхні союзники не вважають переговори стабільними. Низка питань, зокрема пов’язаних із територіями, суттєво гальмують процес. Відсутність ознак готовності Кремля на чолі з Володимиром Путіним до мирного врегулювання додає ситуації напруги.   Варто зазначити, що 10 грудня у The Washington Post повідомляли про можливий "корейський сценарій" для врегулювання ситуації на окупованих територіях України в рамках представленого мирного плану США.   У жорстких тонах: Трамп охарактеризував розмову з європейськими лідерами  

Через скільки РФ може захопити Донбас: оцінка ISW

05:28:18

  З початку поточного року територіальні здобутки Росії становлять менше одного відсотка площі України. Якщо наступальні дії зберігатимуть нинішню динаміку, Росія витратить кілька років лише на захоплення Донецької області, не кажучи про інші території. Про це йдеться  у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW). Експерти зазначають, що з початку 2025 року Росія захопила 4669 кв. км., що складає всього 0,77% території України. При цьому ці здобутки супроводжувалися надмірними втратами - понад 390 тисяч загиблих і поранених, тобто більш як 80 людей на кожен квадратний кілометр.   Навіть у тих районах, де російські війська демонструють відносно активне просування, приміром, у районі Гуляйполя, результати залишаються мізерними з огляду на загальну ситуацію, підкреслюється у звіті.   Експерти ISW зазначають, що ймовірність прискорення наступу Росії у коротко- чи середньостроковій перспективі залишається низькою. Війна дронів не дає змоги РФ вести масштабні маневрові бойові дії, необхідні для швидкого оперативного просування.   На думку аналітиків, для повного військового контролю над Донеччиною Росії знадобиться щонайменше кілька років і ще більші жертви, масштаб яких може стати надто обтяжливим навіть для російської сторони.   Інститут вивчення війни також вказує на те, що Росія намагається змусити Україну та Захід погодитися на передачу Донбасу без продовження бойових дій. Такий крок дозволив би Москві заощадити ресурси й час.   "Передача Донецької області Росії також створила б умови для відновлення агресії проти України з більш вигідних позицій у вигідний для Росії момент, особливо з огляду на те, що Путін та інші представники Кремля продовжують заявляти, що їхня довгострокова стратегічна мета - контроль над усією Україною, а не лише її південними та східними регіонами - залишається незмінною", - підсумовується у звіті.   Раніше у Financial Times з'явилася інформація, що Трамп начебто під час зустрічі із Зеленським  вимагав погодитися на умови Росії  для завершення війни. Зокрема, обговорювалися питання щодо поступок територією Донбасу.   Нагадаємо, Росія виступає проти угоди з врегулювання війни в Україні, якщо та "не буде відповідати її вимогам". Зокрема, існують три пункти стосовно яких Кремль "не піде на компроміс". Перший - це територія Донбасу. Другий - обмеження збройних сил України. Третій - визнання території Америкою та Європою.

У Росії готують приховану мобілізацію резервістів - ISW

05:26:26

  Росія може вдатися до проведення прихованої мобілізації резервістів на тлі скорочення ресурсу добровольців для участі у війні проти України. Це, у свою чергу, створює нові виклики як у політичному, так і в військовому аспектах для російської влади. Про такий потенційний сценарій йдеться в аналітичному звіті Інституту вивчення війни (ISW).   З огляду на дефіцит добровольців, російське керівництво, імовірно, готує механізми для прихованого призову резервістів. На думку експертів ISW, указ, підписаний російським диктатором Путіним 8 грудня, створює можливості для залучення невизначеної кількості резервістів на обов’язкову службу та військові збори у 2026 році.   Документ не накладає жодних обмежень на використання неактивних резервістів у бойових діях. Це відкриває шлях до їхньої участі у виконанні стратегічних завдань як під час зборів, так і після них.   Поки що масштаби такої мобілізації залишаються невідомими. Експерти припускають, що для уникнення суспільного невдоволення Кремль найбільш імовірно застосує поступове залучення резервістів у рамках тривалого процесу.   Використання резервістів дозволить російській армії знизити витрати на формування військових підрозділів і, водночас, частково замінити мобілізованих у 2022 році військовослужбовців, забезпечивши їм демобілізацію.   Утім, цей підхід має свої політичні ризики. Прихована мобілізація може викликати незадоволення серед громадян і загострити внутрішню соціальну напругу в країні.   Аналітики ISW наголошують, що указ створює правові основи для непублічної мобілізації резервістів. Водночас така стратегія не лише розширює можливості Кремля у військових кампаніях, але й підвищує ризик дестабілізації внутрішньополітичної ситуації.   Раніше аналітики ISW спрогнозували, скільки Росія витратить часу на захоплення Донецької області.   РФ мобілізувала понад 46 тисяч українців з ТОТ - Коордштаб  

Данія визнала США потенційним ризиком для нацбезпеки - ЗМІ

05:00:12

  У щорічному звіті, опублікованому Службою військової розвідки Данії (FE), вперше було визначено Сполучені Штати Америки як потенційну загрозу національній безпеці країни. Така оцінка зумовлена переорієнтацією зовнішньої політики США за адміністрації Дональда Трампа. Про це повідомляє  Bloomberg.   Згідно з матеріалами, представленими у звіті, спостерігається відчутний перегляд геополітичного підходу Вашингтона. Експерти зазначають, що США дедалі більше зосереджуються на захисті власних інтересів, зменшуючи увагу до традиційних союзницьких зобов’язань. При цьому американська економічна і технологічна перевага використовується не лише для впливу на конкурентів, але й щодо партнерів та союзників із НАТО.   Документ наголошує на активному застосуванні Сполученими Штатами економічних важелів, зокрема погроз високими тарифами, задля досягнення власних цілей. Крім того, не виключається можливість застосування військової сили, навіть проти союзників.   "США використовують економічну силу, включаючи погрози високими тарифами, для нав'язування своєї волі і більше не виключають застосування військової сили, навіть проти союзників", - йдеться у звіті.   Окремо у звіті підкреслюється зростаючий інтерес Вашингтона до Гренландії на тлі посилення суперництва великих держав в Арктичному регіоні.   Проте, як зазначають у FE, ключовими викликами для національної безпеки Данії залишаються Росія та Китай.

США пояснили свій голос проти резолюції ООН щодо Чорнобильської АЕС

03:55:16

  Представниця Сполучених Штатів при ООН прокоментувала ситуацію, в якій країна опинилася серед тих, хто виступив проти резолюції ООН про Чорнобильську катастрофу, разом із Росією, Білоруссю, Північною Кореєю, Нікарагуа та Нігером. Про це в четвер, 11 грудня, повідомляє Укрінформ.   Як зазначається, США висловили незгоду через згадки у тексті резолюції про Порядок денний у сфері сталого розвитку до 2030 року. Адміністрація Дональда Трампа відома своїм критичним підходом до глобальних проблем і викликів людства. Уряд розглядає цілі сталого розвитку та пов’язані ініціативи як "несумісні з національним суверенітетом" і такими, що суперечать інтересам держави.   "Сполучені Штати проголосували проти тексту через посилання на Порядок денний у галузі сталого розвитку на період до 2030 року та пов'язану з ним мову", - сказала представниця США.   Водночас американська делегація наголосила на своїй підтримці міжнародних стандартів у сфері безпеки ядерних об'єктів і запобігання ядерним інцидентам, особливо в умовах російсько-української війни.   Нагадаємо, Генеральна Асамблея ООН схвалила запропоновану Україною та групою союзних країн резолюцію під назвою "Зміцнення міжнародної співпраці і координація зусиль щодо вивчення, пом'якшення та мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи".   Проти документа висловилися Росія, Білорусь, Китай, Північна Корея, Нікарагуа, Нігер, а також США. Білорусь пропонувала власний варіант, але на пропозицію української делегації, він був знятий з голосування.   Саркофаг ЧАЕС втратив основні функції після атаки Росії - МАГАТЕ    

Оборонний бюджет США передбачає Україні $400 млн

03:25:29

  Нижня палата Конгресу США схвалила законопроєкт про виділення коштів на національну оборону у 2026 фінансовому році, передбачивши військовий бюджет у розмірі 900 мільярдів доларів, з яких 400 мільйонів доларів спрямовано на підтримку України. Голосування відбулося у середу ввечері за місцевим часом у Вашингтоні, повідомляє   Укрінформ .   Законопроєкт підтримали 312 конгресменів, 112 висловилися проти.    Однак документ ще має пройти розгляд у Сенаті. Очікується, що верхня палата Конгресу проведе голосування наступного тижня.   Законопроєкт також передбачає покращення умов життя для американських військових і членів їхніх сімей.    Окремо заплановане фінансування для підтримки оборони України в розмірі 400 мільйонів доларів. Ці кошти передбачені для реалізації Ініціативи сприяння безпеці України, яка забезпечує підсилення Збройних сил щодо захисту суверенітету та територіальної цілісності, сприяє інституційній трансформації та просуванню політичних і військових стратегій США.   Також у документі зазначено підтримку союзників США по НАТО, розвиток програми "Безпека Балтії" та заборону міністру оборони скорочувати американський військовий контингент у Європі до рівня менше 76 тисяч військових.   Задля офіційного набуття законом чинності його мають ухвалити обидві палати Конгресу США, після чого - підписати президент.   Нагадаємо, Україна в середу, 10 грудня, передала адміністрації президента США Дональда Трампа свою відповідь на останній проект мирного плану США.    Україна та США провели зустріч щодо відбудови