Європеїзація українського агросектору потребує 10 років перехідного періоду Актуально
Поле ріпакуРизики одномоментної заборони діючих речовин у засобах захисту рослин за стандартами Європейського Союзу суттєво недооцінені.
Про це свідчать три незалежні дослідження — Smart Country (ВАР), НУБіП (ЄБА) та HFFA Research (УКАБ), пише AgroPortal.ua.
У дослідженнях наголошується:
- з 24,5 млн га сільгоспугідь України близько 10 млн га ризикують стати нерентабельними або втратити врожайність;
- втрати урожаю можуть скласти до 14 млн тонн щороку;
- економічні втрати можуть перевищити $4,3 млрд;
- у розрізі ключових культур економічні втрати можуть сягати 144 $/га;
- загальне падіння валових зборів — до –20%;
- експорт пшениці та соняшникової олії просяде на 34%, ріпаку – на 22%.
«Моделювання на рівні фермерських господарств показує ще глибшу проблему: 51% фермерів, що обробляють 1,4 млн га, не мають технологічних можливостей перейти на дорожчі та слабші альтернативи. І це не дивно: коли у певній культурі 40–80% технологічної схеми тримається на ключових препаратах, одномоментна заборона — це не «легкий перехід», а фактичне вимкнення технології», — додає Владислав Седик, експерт ринку.
Дискусія полягає в тому, що законодавство ЄС трактує можливість використання лише тих препаратів, які дозволені в ЄС, тоді як українські аграрії використовують ширший перелік діючих речовин. До моменту вступу України в євроспільноту їх потрібно заборонити. І це один із найбільших викликів для українського агросектору, тому що жодна країна ЄС не робила цього одномоментно, всі рухалися поступово.
У провідних профільних асоціаціях – Українському клубі аграрного бізнесу, Європейській Бізнес Асоціації, Всеукраїнській Аграрній Раді – наголошують на важливості держави в ході переговорів про вступ до ЄС домогтися адекватних перехідних періодів щодо нових правил застосування засобів захисту рослин.
«І це, за оцінками агрохімічного ринку, має складати в ідеалі 10 років з моменту вступу. За цей час виробники ЗЗР разом з науковцями зможуть напрацювати принципово нові системи захисту рослин, а сільськогосподарські виробники впровадити їх на практиці без негативних наслідків, які можуть мати місце у випадку різкої моментальної заборони без перехідних періодів», — каже Віктор Погорілий, керівник агрохімічного напрямку ЄБА.
Окрім скорочення вибору ЗЗР, для аграріїв практично під забороною будуть і авіаційні обробки, особливо дронами, хоча у Директиві 2009/128/EC про це ні слова, збільшаться буферні зони, а це - втрати від 5 до 15% посівних площ, обов’язковим буде інтегрований захист рослин, під подвійним контролем планується дезінфекція та залишаються ризики втрати ринків збуту або їх блокування мінімум на півроку через відсутність законодавчої бази щодо рівня залишків (MRL).
Слід зауважити, що перевищення MRL або відсутність встановленої норми автоматично робитиме партію непридатною для продажу на ринку ЄС.
Водночас у ЄС по ряду діючих речовин MRL є вищими, ніж в Україні, включно з речовинами, які в ЄС уже заборонені, але MRL ще не переглянуто до базового рівня. За умов інтеграції у внутрішній ринок це означає, що продукція з ЄС з вищими рівнями залишків зможе безперешкодно потрапляти до українського споживача. Така ситуація створює ризики для здоров’я населення та нерівні конкурентні умови для українських виробників. Тому і Україна має відстоювати принцип гармонізації MRL за нижчим із двох рівнів — як стандарт, що гарантує максимальний захист споживача.