Глава МЗС Швеції закликала Євросоюз конфіскувати заморожені активи Росії
Міністр закордонних справ Швеції Марія Малмер СтенергардМіністр закордонних справ Швеції Марія Малмер Стенергард попередила, що країни Північної Європи не можуть продовжувати брати на себе непропорційно велику частку підтримки України, пише Politico.
«Кілька країн беруть на себе майже весь тягар», – сказала Марія Малмер Стенергард по дорозі на зустріч міністрів закордонних справ у Брюсселі. «Це несправедливо і не є доцільним у довгостроковій перспективі».
Вона додала: «Той факт, що країни Північної Європи, з населенням менше 30 мільйонів людей, забезпечують третину військової підтримки, яку цього року надають країни НАТО з майже 1 мільярдом людей... Це не є доцільним. Це жодним чином нерозумно. І це багато говорить про те, що роблять країни Північної Європи, але ще більше про те, чого не роблять інші».
Як зазначає Politico, незвично відверті коментарі Стенергард відображають реальність, яку рідко публічно визнають дипломати ЄС: попри палкі промови лідерів по всьому блоку, які виступають за підтримку України, фінансові та військові внески залишаються дуже нерівномірними між країнами.
Наприклад, Данія надала Україні понад 10 мільярдів євро з початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році, що дорівнює майже 3 відсоткам її валового внутрішнього продукту. Іспанія, з іншого боку, надала 1,48 мільярда євро, або менше 0,2 відсотка свого ВВП.
Загалом, країни Північної та Балтійської Європи роблять найбільший внесок у розвиток Києва з точки зору ВВП, тоді як Нідерланди, Велика Британія, Німеччина, Польща та Франція надають суттєву допомогу, хоча й менший відсоток свого економічного виробництва.
Угорщина знаходиться на нижньому полюсі з менш ніж 0,04 відсотка ВВП допомоги.
Стенергард розкритикувала тих лідерів, які у своїх промовах виступають з проукраїнськими позиціями, але не підкріплюють свою риторику грошима: «Якщо ви вирішите звернутися до своїх виборців і виголосити всілякі промови, кажучи, що Україна не лише за їхню свободу, а й за нашу, то ви також повинні допомогти її народу», – сказала вона.
Починаючи з наступного року, Україна зіткнеться з гострим дефіцитом бюджету. Стенергард сказала, що вкрай важливо, щоб лідери ЄС досягли угоди про те, як продовжувати підтримувати Київ, під час наступної зустрічі, яка відбудеться в Брюсселі в грудні.
Цього тижня Єврокомісія розповсюдила листа, в якому викладено три варіанти підтримки України: два передбачають збільшення внеску країн ЄС у розтерзану війною країну, а третій – використання близько 170 мільярдів євро російських активів, які залишаються замороженими в Бельгії.
Третій варіант – єдиний надійний, за словами шведського міністра.
«Коли йдеться про продовження того, як ми це робимо зараз, я маю на увазі, що кілька країн беруть на себе майже весь тягар, це несправедливо і не є сталим у довгостроковій перспективі», – сказала вона.
Бельгія досі відмовляється дозволити ЄС використовувати заморожені активи Росії, які зберігаються в брюссельському депозитарії Euroclear.
Стенергард заявила, що Бельгія «не може бути самотньою» у взятті на себе ризиків використання активів, додавши, що Швеція «абсолютно відкрита» для пошуку фінансових гарантій для країни.
Але суть має бути в «рівному та справедливому розподілі тягаря в цьому», – сказала вона.
Міністр також зазначила, що ЄС витратив більше грошей на імпорт російських енергопродуктів з початку війни, ніж на допомогу Україні.
«Це також говорить про терміновість цього рішення, тому що якби ми змогли прийняти це рішення [про конфіскацію активів], ми б принаймні були, знаєте, у плюсі».
Вона також закликала до посилення дій проти «тіньового флоту», який Росія використовує для обходу санкцій, та сильніше вдарити по компаніях. «Я б хотіла побачити 100 пакетів санкцій», – сказала вона.