Як санккційний тиск змусив російський "Лукойл" покинути Європу
Ще десять років тому здавалося, що російський "Лукойл" укорінився на Балканах і Чорноморському узбережжі назавжди.
Його заводи забезпечували майже весь ринок Болгарії, значну частку Румунії, а в Молдові компанія перетворилася на системного гравця. Проте вже до кінця 2025 року стало зрозуміло: російська компанія стрімко втрачає все, що збудувала на цьому напрямку з кінця 1990-х.
Про те, чому це сталося, читайте в статті спеціаліста із комунікацій Razom We Stand Максима Гардуса Розгром "Лукойлу": як санкції знищили одну з ключових опор Кремля у Європі. Далі – стислий її виклад.
Причиною став збіг санкцій, політичного тиску, внутрішніх рішень держав і руйнування логістичних ланцюгів, які підтримували російську присутність у регіоні.
Переломний момент настав у жовтні 2025 року, коли Мінфін США оголосив про новий пакет санкцій проти російської енергетики, що заблокував можливість фінансування та обслуговування закордонних активів компанії "Лукойл".
Майже синхронно ЄС ввів у дію свій 19-й пакет обмежень, до якого вперше потрапили дочірні структури компанії, включно з ключовою торговельною ланкою Litasco SA. Саме Litasco роками забезпечувала експорт і переробку російської нафти, а її блокування фактично позбавило європейські заводи компанії "Лукойл" можливості працювати у звичному режимі.
Після оголошення про санкції ситуація в регіоні почала розгортатися як політичний трилер.
Болгарія стала центром найбільш гострого протистояння. У листопаді парламент ухвалив закон, який дозволяє державі призначити спеціального адміністратора для заводу в Бургасі, якщо власник підпадає під санкції або не виконує вимог безпеки.
Міністр енергетики Румунії Богдан Іван заявив, що держава має отримати контроль над місцевою інфраструктурою "Лукойлу", щоб гарантувати дотримання санкцій та безперебійність поставок. Парламент підтримав позицію уряду, а проросійські партії опинилися в меншості.
У Молдові уряд Доріна Речана пішов на безпрецедентний крок – висунув ультиматум про передачу активів або зупинку діяльності після вступу санкцій у дію.
Ці кроки викликали опір в проросійських сил в цих країнах. До речі, Болгарія стала центром найбільш гострого протистояння.
Стратегія REPowerEU передбачає повну відмову від російських енергоносіїв до 2027 року, а тому країни-члени можуть і повинні застосовувати тимчасове державне управління критичними енергетичними активами.
Кульмінацією подій стало провалене намагання придбання міжнародних активів "Лукойлу" компанією Gunvor. За даними Reuters, трейдер відмовився від угоди після того, як Мінфін США прямо натякнув на ризики вторинних санкцій.
Після цього стало остаточно зрозуміло – м’яких варіантів розвитку ситуації не залишилося. Тільки націоналізація.
Але значнішими за цифри є стратегічні наслідки.
Вперше за десятиліття країни Південно-Східної Європи одночасно й скоординовано обмежили російську присутність у своїх енергетичних системах. Болгарія, Румунія та Молдова показали, що можуть діяти рішуче, не лише реагуючи на санкції, а й переосмислюючи власну енергетичну безпеку.
Відхід "Лукойлу" з регіону – це не просто наслідок санкцій. Це структурний розрив, який змінює баланс сил у Чорноморському та Балканському регіонах.
І цей процес, схоже, вже не зупинити.
Докладніше – в матеріалі Максима Гардуса Розгром "Лукойлу": як санкції знищили одну з ключових опор Кремля у Європі.