Мы в соціальних мережах

Facebook

Showreel

Video

США назвали головну мету випробувань ядерної зброї

09:44:53

Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп обіцяв провести випробування ядерної зброї, щоб переконатися у її безпеці. Про це заявив державний секретар Марко Рубіо, повідомляє пресслужба Держдепартаменту США.   За його словами, Вашингтон планує також випробувати засоби доставки озброєння. Рубіо зазначив, що інші країни "роблять те саме". "На рівні з іншими країнами, які це роблять, ми повинні переконатися, що ці штуки працюють і вони безпечні", - заявив держсекретар США,   Рубіо також додав, що Сполучені Штати давно непокоїть, як швидко розвиває свою ядерну програму Китай. За його словами, Пекін демонструє "найшвидше в історії людства нарощування військового потенціалу". Нагадаємо, у жовтні російський диктатор Володимир Путін заявив про завершення РФ випробувань  ракети з ядерним двигуном Буревісник , а також ядерного ударного безпілотника Посейдон.  Після цього президент США Дональд  Трамп доручив Пентагону негайно відновити проведення випробувань ядерної зброї . Тим часом  Путін доручив почати підготовку до потенційних випробувань ядерної зброї .

Росіяни атакували критичну інфраструктуру Одещини

09:27:08

Російські війська вночі 13 листопада атакували ударними дронами критичну інфраструктуру у місті Арциз Одеської області. Про це повідомила пресслужба обласної прокуратури.   "Ворог продовжує атакувати критичну інфраструктуру Одещини - розпочато розслідування", - йдеться в повідомленні   Зазначається, що вночі збройні сили РФ атакували Арциз ударними безпілотниками. Через обстріл пошкоджено об’єкт критичної інфраструктури, адміністративне приміщення та ремонтні цехи. Внаслідок атаки ніхто з людей не постраждав. На місці працюють прокурори спільно з працівниками поліції. Нагадаємо, 11 листопада росіяни атакувала ударними дронами критичну інфраструктуру Одеської області , одна людина зазнала поранень. Вранці 9 листопада війська РФ дронами атакували південну частину Одеської області . Внаслідок атаки було пошкоджено кілька приватних гаражів, один із них зруйновано.

Фінальний підпис Трампа: США вийшли з шатдауну

06:32:18

  Президент США Дональд Трамп поставив фінальний підпис під законом про державне фінансування, що офіційно закриває цей історичний період, тривалістю 43 дні.  Про це у четвер, 13 листопада,  повідомляє  АР.   За повідомленям агентства, процес був завершений після того, як законопроєкт отримав схвалення в Палаті представників - 222 голоси "за" проти 209 "проти" - після активних дебатів.    Церемонія підписання відбулася всього через кілька годин після голосування, і тепер документ уже набув чинності.   У своїй промові перед підписанням Трамп сказав: "Для мене честь зараз підписати цей неймовірний законопроєкт".   Він сказав, що уряд більше ніколи не повинен закриватися, додавши: "Це не спосіб керувати країною".   Підпис господаря Білого дому документу викликав оплески присутніх, проте запитання журналістів щодо інших тем, зокрема скандалу навколо Епштейна, залишилися без відповіді, оскільки пресу попросили залишити Овальний кабінет.   Нагадаємо, часткове призупинення роботи федерального уряду почалося 1 жовтня через брак домовленостей щодо фінансування. Проблема виникла на тлі розбіжностей між Республіканською партією та Демократами у Конгресі, які не змогли узгодити витрати, включаючи питання охорони здоров’я. Обидві сторони продовжують звинувачувати одна одну в затягуванні шатдауну та використанні цієї ситуації в політичних цілях.   Зазначимо, що з 1977 року уряд США припиняв роботу понад 20 разів через подібні конфлікти. Найдовший шатдаун до цього тривав 35 днів - від 22 грудня 2018 року до 25 січня 2019 року під час першого президентського терміну Дональда Трампа.   Раніше президент США Дональд Трамп заявляв, що  шатдаун не завдає шкоди економіці Сполучених Штатів.   Найтриваліший в історії. Шатдаун у США    

Чорногорія приєднається до місії НАТО з підтримки України

06:22:28

  Парламент Чорногорії 12 листопада ухвалив рішення про участь Збройних сил країни в місії НАТО з безпекової підтримки та підготовки українських військових (NSATU). Про це повідомляє Radio Slobodna Evropa.   Рішення підтримали 44 депутати, п’ятеро проголосували проти, ще двоє утрималися.   Це рішення ґрунтується на пропозиції Ради з оборони та безпеки, яка була затверджена ще 7 лютого. Президент Яков Мілатович, прем'єр-міністр Мілойко Спаїч та голова парламенту Андрія Мандич домовилися, що участь чорногорських військових у NSATU буде обмежена територією країн НАТО. Місія передбачає координацію НАТО у підготовці українських сил безпеки та інші форми допомоги.   Міністр оборони Драган Крапович підкреслив, що Чорногорія продовжує дотримуватись курсу на підтримку України відповідно до рішень саміту НАТО у Вашингтоні. Він наголосив, що чорногорські військовослужбовці не перебуватимуть в Україні: "Я хочу, щоб це було абсолютно ясно. Я ніколи не підтримаю такого. Усі заходи цієї місії проводяться на території ЄС - у Польщі та Німеччині".   Водночас Демократична народна партія (DNP), яка є частиною правлячої коаліції, виступила проти цього кроку. Її представник Владислав Бойович застеріг, що це рішення може ускладнити відносини з Росією, і зазначив, що країна повинна уникати втручання у чужі конфлікти.   Це вже другий випадок після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, коли Чорногорія вирішує приєднатися до місії підтримки України. Раніше парламент із дев’ятимісячною затримкою схвалив участь у місії ЄС EUMAM з військової допомоги Україні. Тоді документ довго блокував голова парламенту Андрія Мандич, відомий своїми проросійськими поглядами та критикою НАТО.   Тим часом залишається невизначеною доля довгострокової угоди про десятирічну безпекову співпрацю між Чорногорією та Україною. Ця угода передбачає взаємну підтримку у випадку нападу, інвестиції в оборонну промисловість та участь у відбудові України. Її мають підписати прем’єр Спаїч і президент України Володимир Зеленський, однак документ ще не винесено на розгляд парламенту.   На цей момент близько 30 країн, переважно членів НАТО, вже уклали подібні угоди з Україною.   Дев'ять країн підготують бригаду ЗСУ за стандартами НАТО  

Зустріч Трампа з Путіним: Рубіо назвав єдину умову

05:31:21

  Вірогідність зустрічі лідерів США та Росії залежить виключно від впевненості в тому, що такі переговори принесуть конкретний результат для припинення війни в Україні.   Про це сказав журналістам державний секретар США Марко Рубіо за результатами міністерського засідання G7 у Канаді, повідомляє Bloomberg у четвер, 13 листопада.   "Обидві сторони домовилися, що наступна зустріч наших президентів має дати конкретні результати. Ми мусимо бути певними, що маємо реальний шанс досягти чогось позитивного", - заявив глава американської дипломатії.   Рубіо також додав, що у Вашингтоні прагнуть завершення війни. Однак США націлені на продуктивність таких зустрічей, а не на порожні домовленості.   "Ми не можемо просто далі зустрічатися заради зустрічей", – підкреслив держсекретар США.   Раніше повідомлялося, що міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров зробив заяву про можливість двосторонньої зустрічі президента США Дональда Трампа та російського лідера Володимира Путіна в столиці Угорщини. За його твердженням, зустріч російського та американського президентів не відбулась після того, як Трамп отримав певні "неофіційні доповіді".   Нагадаємо, минулого тижня Трамп заявив про готовність обговорити можливу зустріч із Путіним у Будапешті. Він вказав на високу ймовірність таких переговорів, проте уточнив, що скасовував раніше заплановану зустріч через відсутність суттєвих перспектив для рішень.    

Конгрес США схвалив законопроєкт для припинення шатдауну

05:04:49

  Конгрес Сполучених Штатів схвалив законопроєкт для завершення шатдауну, відновлюючи роботу американського уряду, яка була паралізована впродовж 43 днів. За даними кореспондента Укрінформу , законодавча ініціатива направлена на підпис президенту Дональду Трампу.   Проєкт отримав підтримку 222 членів Палати представників, тоді як 209 проголосували проти. Серед прихильників було шестеро демократів, а двоє республіканців виступили із запереченнями.   Цей компромісний документ забезпечує фінансування урядових структур до січня, а також передбачає три окремі бюджетні закони, що охоплюють програми у сферах сільського господарства, будівництва військової інфраструктури, підтримки ветеранів і діяльності законодавчих органів на більшу частину 2026 року.   Закон також гарантує повернення на роботу працівників, звільнених упродовж шатдауну, із виплатою заробітної плати за цей період.   Раніше повідомлялося, що Сенат схвалив законопроєкт щодо відновлення функціонування федерального уряду, зробивши вирішальний крок у завершенні найтривалішого шатдауну в історії США.   Раніше глава США Дональд Трамп заувив, що  шатдаун не завдає шкоди економіці Сполучених Штатів.  

Рубіо повідомив, чи є діалог із Києвом щодо зброї та енергообладнання

04:36:48

  Сполучені Штати продовжують обговорення з Україною щодо надання оборонної зброї і технічного обладнання для відновлення енергетичної інфраструктури, яка систематично страждає від цілеспрямованих атак Росії. Цю інформацію озвучив державний секретар США Марко Рубіо під час брифінгу для журналістів після міністерської зустрічі G7, яка відбулася у Канаді,  інформує Укрінформ у четвер, 13 листопада.   Держсекретар зазначив, що США активно обговорюють з українською стороною їхні потреби і що консультації тривають. Він наголосив на важливості підтримки України в зимовий період, оскільки російська стратегія спрямована на руйнування енергетичної інфраструктури, аби деморалізувати український народ і послабити його здатність до опору.   Марко Рубіо акцентував увагу на тому, що США ведуть діалог з Україною не лише щодо постачання оборонної зброї для захисту енергоінфраструктури, але й щодо точного енергетичного обладнання, яке необхідне для відновлювальних робіт.   Крім того, він зазначив поточні позиції сторін щодо припинення війни. Росія заявляє про свої наміри контролювати всю територію Донецької області, чого Україна принципово не готова прийняти. У цей час російські сили продовжують завдавати ударів по енергетичній системі України, створюючи додаткові труднощі.   Як повідомлялося раніше, зустріч міністрів країн G7 у Канаді завершилася спільною домовленістю посилити економічний тиск на Росію з метою змусити її припинити агресію проти України.   Військова допомога Україні впала на 43% - ЗМІ