Як популісти атакують проукраїнський курс Литви і чи можна їх зупинити
Останніми місяцями Литва живе у ситуації перманентної політичної кризи: відставка прем’єра Гінтаутаса Палуцкаса, переформатування коаліції, ризик, що популісти отримають стратегічно важливе Міністерство енергетики, скандали навколо Мінкульту та відставка міністра оборони.
Але головне – нинішня криза веде до посилення політичного впливу відносно невеликої групи політиків-популістів, які виступають за зменшення підтримки України.
Про те, чи є ризик корекції зовнішнього курсу Литви і чому нинішня криза взагалі стала можливою, "ЄвроПравді" розповів литовський політолог та політичний оглядач Вітаутас Бруверіс. Його відповіді – в матеріалі "Українці вважають, що Литва ніколи не піде курсом Словаччини. Але це не так". Далі – основні тези литовського політолога.
Нинішню політичну ситуацію у Литві може охарактеризувати як політичну кризу. Більш того, як кризу, яка тільки поглиблюється. Іншими словами – попереду буде лише гірше.
Головна причина цієї кризи – це друга за впливом політична сила (її навіть не варто називати партією, адже це проєкт під одну людину), яка називається "Зоря Німану".
Цей політичний проєкт поводиться дуже агресивно, але одночасно – поступово розширює свій вплив. І тепер він вже торпедує головні напрямки литовської зовнішньої політики.
Що я маю на увазі? Спочатку лідер цієї політичної сили Ремігіюс Жемайтайтіс брав участь у президентських виборах. І вже тоді він почав ламати всі можливі табу, транслюючи відверто проросійські, антиукраїнські, антизахідні, анти-ЄСівські та антиамериканські наративи, а також антисемітські ідеї.
Тут варто уточнити, що в Україні існує дещо ідеалізований образ Литви – найбільш проукраїнської, цілком прозахідної країни, де неможливі процеси, як в Угорщині чи Словаччині.
Але насправді вони цілком можливі й у Литві. Адже у нас завжди був електорат, який можна охарактеризувати як "вату різного ступеня м'якості".
Такий "ватний" електорат був завжди, проте нині він переживає справжній ренесанс.
Зараз "Зоря Німану" входить до владної коаліції, більш того – є другою за впливом партією цієї коаліції. І користуючись цим, вони дедалі агресивніше атакують тих міністрів, які їм не подобаються.
Загалом після переформатування коаліції в 2025 році тиск популістів на уряд лише посилився.
До складу коаліції увійшов і Союз зелених та селян – партія лівого спектра, яка має у своєму складі політиків-популістів, ідеологічно подібних до "Зорі Німану".
А на додачу, разом із "зеленими селянами" до коаліції потрапила маленька, але абсолютно пропутінська партія "Виборча акція поляків".
Соціал-демократи могли без проблем самостійно сформувати уряд меншості та керувати, залучаючи голоси в інших політичних сил. Але вони надали перевагу альянсу з популістами.
Ми повільно, але дрейфуємо в бік Угорщини та Словаччини.
І хоча підтримка України зберігається, наш курс стає все більш порожнім та декларативним. І це найгірша ситуація.
Президент міг не допустити нинішньої ситуації. Він міг наполягти, що "Зорю Німану" треба ізолювати, а не запрошувати до коаліції.
Однак є один нюанс. Президент Науседа ненавидить консерваторів, а особливо їхнього колишнього лідера – ексголову МЗС Габріелюса Ландсбергіса. Тому він хотів якнайшвидше сформувати коаліцію, нехай із "Зорею", але щоб у консерваторів не було ані найменшого шансу впливати на новий уряд.
А тепер він просто не хоче визнавати свою помилку.
Виходом із ситуації можуть стати дострокові вибори.
Більше пояснень Вітаутаса Бруверіса – в матеріалі "Українці вважають, що Литва ніколи не піде курсом Словаччини. Але це не так".