Корупція в «Енергоатомі»: Міндічу та ще шістьом посадовцям повідомили про підозру
Сімом підозрюваним у справі щодо корупції в «Енергоатомі» повідомили про підозри, повідомили у НАБУ.
Конкретних імен в антикорупційному бюро не назвали, але раніше імена підозрюваних назвала низка ЗМІ із посиланням на власні джерела та нардеп Ярослав Железняк.
Хто отримав підозри:
- бізнесмен – керівник злочинної організації, ймовірно, йдеться про співвласника «Кварталу 95» Тимур Міндіч (на плівках «Карлсон»)
- колишній радник міністра енергетики, ймовірно, йдеться про Ігоря Миронюка (на плівках «Рокет»)
- виконавчий директор з фізичного захисту та безпеки АТ «НАЕК «Енергоатом», ймовірно, йдеться про колишнього співробітника Генпрокуратури Дмитра Басова (на плівках «Тенор»)
- чотири особи – «працівники» бек-офісу з легалізації коштів
П'ятьох з них вже затримали, додали у НАБУ. Водночас Тимур Міндіч виїхав з України перед обшуками, повідомляло видання «Українська правда» із посиланням на власні джерела. Найближчим часом їм планують обрати запобіжні заходи.
У чому їх підозрюють
За даними слідства, чинні та колишні посадовці енергетичної сфери, бізнесмен й інші особи систематично отримували від контрагентів «Енергоатому» від 10% до 15% від вартості контрактів. Контрагентам нав’язували так звані «відкати» за те, що вони не блокували платежі та не позбавляли статусу постачальника. Ця практика отримала назву «шлагбаум».
Як працювала схема
До неї залучили колишнього заступника керівника Фонду державного майна, який став радником міністра енергетики, а також колишнього правоохоронця, який отримав посаду виконавчого директора з фізичного захисту та безпеки компанії, кажуть у НАБУ.
Після цього «Енергоатомом», який має річний дохід понад 200 мільярдів гривень, управляли не офіційні посадовці, а «смотрящі», пояснюють в антикорупційному бюро. Далі незаконоотримані гроші легалізовували через окремий офіс у центрі Києва, приміщення якого належало родині колишнього народного депутата, а нині сенатора рф Андрія Деркача, якого обвинувачують в іншому кримінальному провадженні, додають у НАБУ.
В офісі вели «чорну бухгалтерію» та відмивали гроші через компанії-нерезидентів. Більшу частину операцій, зокрема видачу готівки, проводили за межами України. За такі послуги офіс отримував оплату у вигляді відсотків від проведених сум. Загалом через так звану «пральню» пройшло близько 100 мільйонів доларів [понад чотири мільярди гривень].
Операція тривала понад 15 місяців. За цей час детективи отримали тисячі годин аудіозаписів та провели понад 70 обшуків у Києві та інших регіонах. Під час обшуку в офісі одного зі співорганізаторів корупційної схеми знайшли блокнот із російською символікою.