Розвідка: Росія дедалі більше потрапляє в економічну залежність від Китаю
Фото: Служба зовнішньої розвідки УкраїниРосія стрімко занурюється в економічну залежність від Китаю, особливо на Далекому Сході та в Сибіру, де сировинні проєкти фактично перетворюють регіон на постачальника ресурсів для Пекіна.
Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.
Одним із яскравих прикладів є Зашуланське вугільне родовище в Забайкаллі, яке розробляє спільне підприємство російської En+ Group Олега Деріпаски та китайської Shenhua Group.
Видобуток на родовищі розрахований на сто років, а з 2027 року планується транспортувати до Китаю п’ять мільйонів тонн вугілля щорічно — близько 500 вантажівок на добу. Для цього будується нова автомагістраль, що проходитиме всього за 200 метрів від сільських городів і поблизу джерела мінеральної води "Ямаровка".
Попри обіцянки влади, більшість робочих місць отримали китайські спеціалісти, тоді як місцеві громади залишились осторонь від проєкту.
Місцеві екологи занепокоєні тим, що будівництво знищує кедрові ліси та загрожує рідкісним видам рослин. Спроби перенести трасу далі від заповідної зони буксують у бюрократичних процедурах.
Економічна присутність Китаю помітна й у сфері туризму. В Іркутській області активно розвиваються маршрути для китайських туристів, а бізнесмени з КНР скуповують землю й будують готелі на узбережжі Байкалу.
Місцеві підприємці скаржаться на витіснення з ринку, тоді як китайські інвестори дедалі частіше називають Байкал "своїм". За оцінками експертів, на Далекому Сході вже проживає до двох мільйонів громадян Китаю.
Таким чином, навіть Байкал — символ природного багатства Росії — поступово опиняється в зоні китайських економічних інтересів, що підкреслює втрату Москвою контролю над власними ресурсними регіонами.
- Китайські нафтопереробні заводи, як державні гіганти, так і менші приватні компанії, почали відмовлятися від закупівель російської нафти після того, як США та їхні союзники внесли до "чорного списку" провідних російських виробників і частину їхніх клієнтів.