Мы в соціальних мережах

Facebook

Showreel

Video

Під Києвом чоловік із ножем напав на 16-річну дівчину

13:19:48

У Бучі Київської облсасті 29-річний чоловік напав із ножем на неповнолітню дівчину, а згодом, в Ірпені, поранив місцевого мешканця. Про це повідомила пресслужба поліції Київщини в п'ятницю, 24 жовтня.   Інцидент стався 22 жовтня близько 19:30 поблизу залізничної станції у Бучі. Зловмисник скористався темрявою та відсутністю людей, напав на 16-річну дівчину та завдав їй ножових поранень у шию та спину. Потерпілу вчасно госпіталізували, її життю наразі нічого не загрожує.   Того ж вечора нападник, перебуваючи у місті Ірпінь, під час суперечки, вдарив ножем у спину 49-річного чоловіка, спричинивши йому тяжкі тілесні ушкодження.   Поліцейські затримали 29-річного зловмисника та помістили до ізолятора тимчасового тримання. Фігуранту про підозру за замах на умисне вбивство та умисне тяжке тілесне ушкодження. Нагадаємо, в одному з магазинів Києва 23-річний чоловік побив 27-річну жінку після того, як вона зробила йому зауваження. У Франції зірвали замах на опонента Путіна

Вибух на військовому заводі у Росії: 11 людей досі не можуть знайти

12:54:04

Після вибуху на заводі у Копейську Челябінська область РФ невідомим залишається місцезнаходження 11 осіб, кількість постраждалих збільшилася до 29. Про це повідомив губернатор Олексій Текслер у Telegram у п'ятницю, 24 жовтня.   "Підтверджено загибель 12 людей. Уточнюється місцезнаходження 11 осіб. 29 - отримують медичну допомогу: з них шестеро госпіталізовано, п'ятеро - у тяжкому стані. Інші спостерігаються амбулаторно", - написав глава регіону.   Раніше повідомлялося про 12 загиблих та 19 постраждалих. Нагадаємо, ввечері 22 жовтня  сильні вибухи прогреміли на військовому заводі Пластмас у місті Копейськ , що розташоване за 12 кілометрів від Челябінська.   Російські пібліки повідомили про нібито атаку безпілотників. Однак губернатор області спростував версію про вибух унаслідок атаки дронів. Причиною НП попередньо називають порушення техніки безпеки.

Опитування показало, як українці ставляться до Росії і росіян

12:00:49

В Україні 91% громадян погано ставляться до Росії, а 4% ставляться добре. Про це свідчать результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології.   На запитання соціологів про загальне теперішнє ставлення до Росії, респонденти могли обрати один з варіантів: "дуже добре", "в основному добре", "в основному погано", "дуже погано" (або за власним наполяганням "важко сказати").    Наразі 91% українців погано ставляться до Росії, а 4% ставляться добре. У 2024 році показники були, відповідно, 93% і 3%. Різниця порівняно з поточними показниками - у межах статистичної похибки, тобто за рік змін не було.  Під час опитування також з’ясували відношення українців до Росії у регіональному розрізі та по такий часовій шкалі: у лютому 2022 року (напередодні вторгнення), у жовтні 2024 року (рік тому) і як ставляться зараз (у вересні 2025 року).   Абсолютна більшість населення у всіх регіонах – від 92% на Заході до 80% на Сході – погано ставляться до Росії. Частка тих, хто ставиться добре, варіює від лише 3-4% на Заході, у Центрі і на Півдні до 9% на Сході. Порівняно з 2024 роком на рівні тенденції можна бачити деяке покращення до Росії на Сході (з 3% до 9%). "Проте треба враховувати, що вибірка респондентів на Сході невелика і ця різниця – у межах похибки", - зазначається у дослідженні.   В опитуванні респондентів запитували також про загальне ставлення до росіян – мешканців Росії.   Лише 8% українців добре ставляться до росіян-мешканців Росії, а 85%, навпаки, ставляться до них погано. Майже ідентичні показники були в 2024 році, то ситуація із ставленням до росіян-мешканців Росії за останній рік не змінилася.   Ця тенденція зберігається у регіональному вимірі. Так, станом на вересень абсолютна більшість українців у всіх регіонах – від 91% на Заході до 73% на Сході – погано ставляться до росіян-мешканців Росії. Частка тих, хто продовжує добре ставитися до них, не перевищує 14% (на Сході).   Також соціологи досліджували соціальну дистанцію, тобто респонденти відповіли наскільки близькі стосунки вони готові допустити з представниками групи "росіян-жителів Росії", при чому мінімальна соціальна дистанція – 1 (згоден допустити як члена родини), максимальна – 7 (не пускав би в Україну).   Станом на вересень значення індексу щодо росіян-мешканців Росії – 6.5. Причому ситуація майже подібна у всіх регіонах – 6.7 на Заході, 6.5 у Центрі, 6.3 на Півдні, 6.2 на Сході. Фактично 82% серед усіх респондентів (83% на Заході, 84% у Центрі, 76% на Півдні і 78% на Сході) відповіли, що росіян-мешканців Росії взагалі не можна пускати до України. У 2024 році показники були майже ідентичними.   У 2013 значення індексу становило 2.7, що свідчило про високу відкритість українців до росіян.   Дослідження показує, що загалом ставлення до "росіян" – це політичний (а не етнічний) вимір, оскільки українці в Україні ставляться виразно негативно до українців-мешканців Росії.   "Ставлення до українців у Росії трохи краще (ніж до росіян), але також виразно негативне – значення індексу 5.6 (а 49% респондентів відповіли, що українців в Росії взагалі не варто пускати в Україну). Тобто для українців в Україні навіть етнічні українці в Росії є ворогами, оскільки, скоріше за все, сприймаються як частина "русского мира", який є ширшим політичним поняттям, ніж більш вузьке визначення "етнічних росіян", - свідчать результати опитування.   Дослідження свідчить, що негативне ставлення до Росії та росіян не залежить від мови спілкування респондентів.   "Серед російськомовних українців лише 12% добре ставляться до Росії і лише 22% добре ставляться до росіян. Натомість 76% погано ставляться до Росії і 69% погано ставляться до росіян. Тому хибно використовувати мову спілкування людей як спробу виправдати окупацію територій або передачу Росії територій, які зараз контролюються Росією", - зазначають соціологи. Опитування проводилося з 2-14 вересня методом телефонних інтерв’ю серед 1023 респондентів на підконтрольних уряду територіях України. Статистична похибка не перевищує 4,1%. Нагадаємо, абсолютна більшість українців віддає перевагу "стратегічній українізації" - підходу, що зміцнює позиції української мови, але без тиску на російськомовних громадян. Рейтинг політиків світу: українці визначилися з друзями та ворогами