Як Євросоюз змінює політику щодо імпорту сталі і що робити Україні
7 жовтня ЄС нарешті анонсував своє бачення архітектури обмежувальних заходів для імпорту сталі, які будуть застосуватися після червня 2026 року, коли сплине максимальний строк дії захисних заходів.
Нагадаємо, що ЄС застосовує захисні заходи у вигляді тарифних квот і 25% мита понад квоту з 2018 року. Україні пощастило, адже через війну Євросоюз призупинив дію таких заходів щодо України.
ЄС підійшов до питання креативно і вирішив діяти кардинально – переглянути свої зобов’язання у Світовій організації торгівлі у контексті сталі, посилаючись на ст. XXVIII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ 1994).
Докладніше про нові правила гри і те, що робити Україні, читайте в колонці партнерки ЮФ Sayenko Kharenko Анжели Махінової Євросоюз запрошує до переговорів: як Україні реагувати на квоти ЄС на імпорт сталі. Далі – стислий її виклад.
Авторка колонки нагадує, що з липня 2026 року Євросоюз пропонує запровадити на імпорт сталі тарифні квоти (перелік відповідних кодів, як і розмір кожної квоти, буде визначено у додатку до регламенту), які майже вдвічі менші, ніж квоти, які діяли з 2018 року.
Після вичерпання квот буде застосовуватися мито у розмірі 50%. Квота буде адмініструватися на квартальній основі. Якщо якісь обсяги не будуть вичерпані в певному кварталі, вони не переноситимуться на нові періоди.
Також буде контролюватися країна походження, яка тепер вважатиметься країною "плавлення та розливу", тобто країною, де починається перший етап виробництва сталі у рідкому стані. Імпортери тепер будуть зобов’язані подавати відповідні докази.
Наразі з-під дії заходів прямо виключені тільки Норвегія, Ісландія та Ліхтенштейн.
Долю інших країн вирішуватиме Європейська комісія, уточнює Анжела Махінова.
Україна прямо не виключена з-під дії нових заходів. Разом з тим передбачено, що вона матиме доступ до розподілу тарифних квот.
При цьому Комісію зобов’язано врахувати "ситуацію в країні-кандидаті, яка стикається з винятковою та нагальною ситуацією в галузі безпеки", однак уточнюється, що це має проходити "без шкоди для ефективності заходу".
За словами партнерки ЮФ Sayenko Kharenko, Україні треба також вступати в перемовини з ЄС на підставі ст. XXVIII ГАТТ 1994, бо йдеться про нові зобов’язання Євросоюзу в Світовій організації торгівлі.
"Мабуть, не варто більше соромитися порушувати якісь питання перед ЄС, незважаючи на перемовини щодо вступу", – закликає авторка колонки.
Не треба забувати, наголошує юристка, що для вступу в ЄС Україна, окрім іншого має виконати економічні критерії, тобто бути конкурентоздатною на ринку Євросоюзу та мати достатньо ресурсів, щоб виконувати зобов’язання в ЄС…
"Більше того, можливо, за результатами переговорів вдасться вирішити низку торговельних питань, які назріли у відносинах з ЄС і які Україна не порушувала, враховуючи підтримку з боку ЄС.
Можливо, зараз вдасться захистити українські галузі від європейського імпорту, який теж суттєво зріс в Україну останнім часом, наприклад будівельні матеріали, молочна продукція тощо…", – резюмує партнерка ЮФ Sayenko Kharenko.
Докладніше – в колонці Анжели Махінової Євросоюз запрошує до переговорів: як Україні реагувати на квоти ЄС на імпорт сталі.