Як ЄС хоче обійти вето Орбана задля початку переговорів з Україною про членство
Менше ніж два місяці лишилося до початку різдвяних канікул у європейських інституціях – це останній термін, коли Данія у ролі головуючої в ЄС держави може "протиснути" змістовні рішення щодо України та її вступу до Європейського Союзу. Після цього на нас чекають пів року головування Кіпру – не найбільш проукраїнської держави ЄС. Уряд Кіпру вже оголосив, що на пів року змістить увагу з України на інші питання.
А доки цього не сталося, данська прем'єрка Метте Фредеріксен прагне пробити стіну угорського вето і розпочати з Україною змістовні переговори про вступ до ЄС.
І з’явився план Frontloading, шанси на затвердження якого украй високі.
Про його деталі – в статті редактора "Європейської правди" Сергія Сидоренка "Завантаження" в обхід Орбана. Нова ідея ЄС про обхід вето на переговори з Україною. Далі – стислий її виклад.
Загалом у ЄС побутує впевненість у тому, що нинішнє вето прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана – тимчасове. Мовляв, у квітні в Угорщині відбудуться вибори, і після них блокування буде знято.
Та навіть якщо взяти на віру думку про те, що угорські вибори автоматично знімуть вето, то на практиці до зняття вето з України і початку переговорів можна дійти лише десь у червні, якраз під завершення кіпрського головування.
А це – аж за 8 місяців. Втрачати цей час, просто чекаючи на початок переговорів – неприпустима розкіш для України.
Варто додати, що після Кіпру, з 1 липня 2026 року, буде сприятливий для сміливих рішень рік завдяки головуванню у Раді ЄС Ірландії та Литви. У Києві розраховують, що у цей період Україна буде готова до наступних кроків і зможе закрити частину переговорних глав.
Але ґрунт для цього треба готувати вже зараз.
І ось у цьому місці світогляд Києва та європейських столиць – розходиться.
У Брюсселі закликають Київ "просто брати європейське законодавство і ухвалювати", але зібрати депутатські голоси на тлі війни навіть за ті проєкти, що дійсно потрібні для вступу в ЄС – стає непростою вправою для українського парламенту. Верховна Рада потребує оновлення, а провести перевибори до завершення воєнного стану неможливо.
Через це для успіху реформ дуже бажано мати європейську підтримку ключових проєктів (такий собі "знак якості"), а також формалізований перелік вимог ЄС, який зазвичай виникає вже під час вступних переговорів.
Отже, у Брюсселі придумали схему, яка формально не порушує червоні лінії для держав членів, але дозволяє Україні не лишатися у глухому куті.
Цій ініціативі у Брюсселі дали назву "фронтлоадинг" (Frontloading), що можна перекласти як "зосередження зусиль на початковому етапі".
Численні джерела "ЄвроПравди" в Брюсселі стверджують, що зараз "фронтлоадинг" розглядають як єдиний реальний варіант, що дозволив би зрушити з мертвої точки у ситуації, коли Орбан зберігає вето.
Іронія у тому, що попри таку широку підтримку деталі ініціативі ще не узгоджені.
По суті, йдеться про домовленість головування, Єврокомісії, за згоди ключових держав-членів, про те, щоби перейти до неформальних вступних переговорів без офіційного відкриття кластера.
Ідея полягає у тому, щоби провести максимум дій, реформ тощо. А коли Угорщина зніме вето і кластери відкриють (наприклад, через поразку Орбана) – Україна вже перебуватиме на просунутій стадії переговорів.
Однак низка деталей цього формату лишаються не визначеними.
У Кишиневі про цю ініціативу знають і принципово ставляться до неї з розумінням. "Фронтлоадинг – це нова креативна ідея, і вона може спрацювати. Але треба розуміти, що це не є варіантом, як обійти вето Угорщини. Зрештою все одно має бути одностайне голосування про відкриття кластерів", – пояснює Юліан Гроза, виконавчий директор кишинівського аналітичного центру IPRE, що опікується європейською інтеграцією.
Докладніше – в матеріалі Сергія Сидоренка "Завантаження" в обхід Орбана. Нова ідея ЄС про обхід вето на переговори з Україною.