Як Франція стає проблемою для ЄС і чим це загрожує Україні
Франція не просто переживає політичну кризу – вона її експортує.
Після минулорічних дострокових виборів парламент Франції перебуває у стані постійного глухого кута. Жодна партія чи альянс не має більшості, тому уряди не можуть ухвалити навіть базові реформи.
Ця дезінтеграція на найвищому рівні має реальні наслідки для всієї Європи. Політично паралізована Франція більше не є надійним двигуном для європейського порядку денного.
Докладно про те, що відбувається, а також про наслідки для України, читайте в статті журналістки Шарлотти Гійу-Клер (Франція) Макрон між поганим та ще гіршим: який вплив на Україну та ЄС матиме криза у Франції. Далі – стислий її виклад.
Франція, яка колись була центральною для європейської інтеграції, оборони та стратегії щодо України, сьогодні поглинута внутрішніми пожежами.
За словами провідних аналітиків German Marshall Fund і Centre for European Reform, у Вашингтоні, Берліні, Варшаві та Римі Париж дедалі частіше вважають "ненадійним партнером".
Прем’єр-міністр Італії Джорджа Мелоні перебирає на себе лідерство на південному фланзі ЄС, особливо в питаннях міграції та розширення. На сході Польща та країни Балтії формують оборонне планування навколо України – з Парижем чи без нього.
Навіть у межах "коаліції рішучих", франко-британської ініціативи на підтримку України, голос Франції слабшає через обмежений обсяг матеріальної допомоги та політичний параліч.
Як анонімно зазначив один високопосадовий французький дипломат у розмові з Carnegie Europe: "Ми колись задавали темп. Тепер ми лише намагаємося наздогнати, якщо взагалі маємо місце за столом".
Франції, яка залишається єдиною ядерною державою ЄС і єдиним постійним членом Радбезу ООН від Євросоюзу, не вдається зрівнятися з рівнем підтримки України, яку надають інші європейські союзники.
Коли Німеччина пообіцяла понад 22 млрд євро допомоги, загальні видатки Франції залишаються нижчими за 8 млрд – різниця, яку неможливо пояснити лише економічною спроможністю.
Частково така недостатність пояснюється фіскальними обмеженнями та політичною нестабільністю, але глибше занепокоєння в Брюсселі стосується політичної тяглості.
Ослаблений президент Франції Емманюель Макрон і відсутність чіткого наступника в центристському таборі створюють ризик, що у разі перемоги крайніх правих з партії "Національне об’єднання" на президентських виборах 2027 року це призведе до стратегічного розриву в політиці ЄС.
Марін Ле Пен уже відмовлялася визнавати Росію державою-агресором, а її партія неодноразово виступала проти постачання зброї Україні.
Для Москви Франція, занурена у внутрішні суперечки та обмежена боргом – це стратегічний подарунок. Вона послаблює східний фланг ЄС, деморалізує менші держави й потенційно створює пролом у системі європейського стримування.
Якщо Франція відійде від геополітичного фронту, Росія отримає менше перешкод і більше можливостей – як в Україні, так і за її межами.
Криза у Франції вже стала загальноєвропейською проблемою.
Париж більше не може задавати темп у Брюсселі. Це має значення для України. Україні потрібні снаряди, гроші, дипломатична підтримка та навчання військових.
Якщо Франція не виконає свої зобов’язання, то дедлайни зриватимуться, координація страждатиме, а Росія отримає шанс.
Втім, відсутність французького лідерства відкрила шлях іншим.
Берлін бере ініціативу в промисловості та фінансах, Варшава й країни Балтії – у стримуванні Росії, Рим – у питаннях міграції та розширення.
Якщо Париж і далі дивитиметься всередину, центр тяжіння Європи й надалі зміщуватиметься на схід і південь.
Докладніше – в матеріалі Шарлотти Гійу-Клер (Франція) Макрон між поганим та ще гіршим: який вплив на Україну та ЄС матиме криза у Франції.