Фрагментована демократія: Нідерланди напередодні парламентських виборів
Тимчасовий прем'єр-міністр Нідерландів Дік Схоф виступає під час прес-конференції після засідання Ради міністрів у Гаазі, Нідерланди, 3 жовтня 2025 року.Нинішній уряд Діка Схофа розпочав роботу 2 липня 2024 року після багатомісячного періоду виснажливих переговорів. Його сформували представники чотирьох політичних партій – ультраправої Партії свободи (PVV), правоцентристської Народної партії за свободу і демократію (VVD), центристського «Нового суспільного договору (NSC) та Фермерсько-громадянського руху (BBB). Але дуже швидко між членами коаліції виникли суперечності щодо міграційної політики: Партія свободи вимагала повної заборони на прийом нових біженців і зміни правил надання притулку, натомість її партнери висловлювалися за більш м’які заходи. Зрештою на початку червня цього року лідер PVV Герт Вілдерс оголосив, що не бажає бути статистом і заявив про вихід партії з коаліції. Це відкрило дорогу до нових виборів.
Особливістю голландської політики є надмірна політична фрагментація. Цьому сприяє відсутність прохідного бар'єра для партій. Тому до законодавчого органу Нідерландів можуть потрапити навіть депутати від політичних сил з рейтингом один чи два відсотки. Політичне різноманіття у парламенті, з одного боку, сприяє високій конкурентній боротьбі та тримає у тонусі еліти. Але, з іншого, вкрай ускладнює формування дієвої і, що особливо важливо, ідеологічно близької більшості. Звісно, потім це має вплив на роботу уряду.
Щоб назбирати необхідний мінімум з 76 мандатів для формування коаліції переможцю виборів доводиться залучатися підтримкою принаймні кількох партій. Це складний процес, який може затягнутися у часі. Часто доводиться йти на болісні компроміси, поступатися певними принциповими програмними пунктами, долати взаємну антипатію. Щось подібне спостерігалося під час формування урядів Діка Схоффа та його попередника Марка Рютте. Є небагато підстав стверджувати, що коаліціада після виборів 29 жовтня буде легкою і швидкою. Адже соціологія показує, що цього разу до складу нижньої палати парламенту Нідерландів можуть потрапити представники аж п’ятнадцяти політичних сил.
Виборчі плакати зібрані для аналізу передвиборчих програм політичних партій в «Бюро аналізу економічної політики» у Гаазі, Нідерланди, 10 жовтня 2025 року.З часу позачергових парламентських виборів у листопаді 2023 року політичні симпатії громадян Нідерландів зазнали часткових змін. Але основні проблеми, які турбують виборців, залишилися невирішеними. Згідно з дослідженням EenVandaag, голландські виборці все більше зосереджуються на житлі, імміграції та охороні здоров'я як найважливіших питаннях на майбутніх виборах. Опитування понад 25 000 респондентів показало, що лише 19 % виборців вказують зміну клімату серед своїх п'яти головних пріоритетів, порівняно з 30 % два роки тому. Навіть серед прихильників політичної сили «Зелені ліві – Партія праці» (GL/PvdA) кількість тих, хто називав клімат головним питанням, знизилася з 78 % у 2023 році до 50 % зараз.
П’ять головних проблем – доступність житла (58 %), міграція (44 %), охорона здоров’я (40 %), безпека та злочинність (36 %), голландська ідентичність, норми та цінності (31 %) – часто тісно взаємопов’язані між собою. Дефіцит житла є наслідком як недостатніх темпів будівництва, суворими будівельними нормами, так і значною кількістю мігрантів і біженців, які перевантажили ринок нерухомості. Додаткову напругу в населення викликає практика надання пріоритету на отримання соціального житла не громадянам Нідерландів, а шукачам притулку з дозволом на проживання. Жахливе вбивство 17-річної Лізи поблизу Амстердама у серпні, скоєне 22-річним шукачем притулку, шокувало суспільство і посилило антимігрантські настрої. А разом з тим дало підстави говорити про зв’язок між безпекою на вулицях та неконтрольованою міграцією. Врешті, голландці вкрай незадоволені якістю медичної допомоги. Дефіцит кадрів та довгі черги до лікаря змушують 20 % мешканців країни відкладати візит до лікарні.
Хоча конфігурація політичних партій у новому парламенті справді зазнає змін, немає підстав говорити про революційну трансформацію політичного ландшафту. Радше мова йде про перетікання голосів між кількома політичними силами. Це означає, що приблизний баланс між правими, центристськими та лівими партіями, який склався на минулих виборах у 2023 році, збережеться. Але на політичному небосхилі з’являться нові імена, а хтось піде у небуття.
Лідер Партії свободи (PVV) Герт Вілдерс виступає під час протесту проти нового центру для шукачів притулку в Зволле, Нідерланди, 7 липня 2025 р. Міськрада Зволле тоді вирішувала питання щодо розташування нового центру для чотирьохсот біженців.Останні опитування свідчать про лідерство ультраправої Партії свободи Герта Вілдерса: PVV пророкують 22 % голосів та понад 30 мандатів. За друге місце йде запекла боротьба між правоцентристським Християнсько-демократичний закликом (CDA) та лівою політсилою «Зелені ліві – Партія праці» (GL/PvdA). Обидві партії мають близько 15 % підтримки, що може принести їм по 23 мандати. Консервативно-ліберальна Народна партія за свободу і демократію (VVD) набирає понад 9 % голосів (14 депутатів). Приблизно однакові рейтинги у ліволіберальної партії «Демократи-66» (D66) та правоконсерваторів JA21 – близько 7 %. Соціологи прогнозують їм по 11 мандатів. Соціалістична партія (SP) може розраховувати на 4,5 % і 7 місць у парламенті. Решта політичних сил, які пройдуть до нижньої палати, матимуть не більше 3 % підтримки і навряд чи будуть залучені до процесу формування нової більшості.
Про що свідчить дані опитувань? Партія свободи залишається лідером політичних симпатій, хоча дещо втратила рівень підтримки. На минулих виборах у листопаді 2023 року PVV отримала 23,49 %, а весною 2024 року її рейтинги перевищували 30 %. Відчутні зміни відбулися на правому і правоцентристському фланзі нідерландської політики. Драматично впали рейтинги учасника старої коаліції – «Нового суспільного договору» (NSC): з понад 12 % у листопаді 2023 року до 0,4 % зараз. Суттєво послабились позиції правоцентристської Народної партії за свободу і демократію (VVD) та Фермерсько-громадянського руху (BBB). Водночас кардинально зросли рейтинги християнських демократів (СDA): з 3 до 15 %. Їх новий лідер Анрі Бонтенбаль справляє враження прагматика, здатного запропонувати реальні рішення, уникає популізму і прагне прихилити на свій бік більш поміркованого виборця.
Також усього за кілька місяців різко підросла популярність іншої правої партії – JA21. Ще рік тому ця молода політична сила мала менше 1 % довіри. А зараз її електоральне зростання загрожує забрати відсотки у фаворита перегонів.
Франс Тіммерманс спілкується з прихильниками на конференції GroenLinks-PvdA в Роттердамі, 27 вересня 2025 року, напередодні виборів до Палати представників Нідерландів.Натомість «Зелені ліві – Партія праці» (GL/PvdA) Франса Тіммерманса за два останні роки не демонструє жодних ознак електорального зростання. Незначний приріст рейтингу у їхніх природних союзників – лівих лібералів з D66 та соціалістів, нездатний створити передумови для формування у майбутньому складі парламенту лівоцентристської коаліції.
Моделювання результатів майбутніх виборів демонструє відсутність впевненого переможця. Це означає, що створювати більшість і формувати уряд знову доведеться шляхом непростих переговорів між кількома політичними силами. Хоча у Герта Вілдерса є хороші шанси отримати найбільшу кількість місць, йому буде важко створити коаліцію навколо власної партії. У Християнсько-демократичному заклику (CDA) виключають формування більшості з Партією свободи і віддають перевагу співпраці з VVD та GL/PvdA. Народна партія за свободу і демократію (VVD) та «Зелені ліві – Партія праці» (GL/PvdA) теж цураються співпраці з «екстремістами» Герта Вілдерса. Така ситуація є передумовою для формування широкої коаліції за участю правоцентристів і лівоцентристів.
Але, по-перше, навіть у випадку досягнення домовленостей між трьома політсилами (CDA, VVD та GL/PvdA), у них все одно не вистачатиме мандатів для створення більшості. Доведеться залучати як мінімум ще дві менші партії, щоб отримати необхідний мінімум – 76 депутатів. По-друге, під час переговорів може виявитися, що знайти точки дотику між VVD і GL/PvdA та й іншими учасниками процесу буде значно складніше, ніж це здається тепер. По-третє, широкі коаліції між право- та лівоцентристами часто виглядають неприродньо і ускладнюють реалізацію урядової програми через суттєві ідеологічні розбіжності. А це збільшує ризики нестабільності і нової урядової кризи.