Мы в соціальних мережах

Facebook

Showreel

Video

Ринок акцій РФ рекордно обвалився після заяв МЗС

19:58:40

Російський ринок акцій відреагував найсильнішим за три роки падінням на різкі заяви Міністерства закордонних справ РФ, яке дало зрозуміти, що надії на закінчення війни в Україні практично зійшли нанівець. Про це пише The Moscow Times в середу, 8 жовтня.   Індекс Мосбіржі опустився до позначки 2563,3 пункту - найнижчою з грудня минулого року, а порівняно із закриттям торгів 7 жовтня обвалився на 4,05% - рекордну величину з вересня 2022 року. Акції Газпрому подешевшали на 4,1%, Сбера - на 4,9%, ВТБ - на 4,7%, Роснефти - на 2,5%. Цінні папери Сєвєрсталі спікували на 4,9%, Аерофлоту - на 5%. Понад 5% втратили Ростелеком, Інтер РАТ та Магнітогорський металургійний комбінат. На 6,7% впали котирування Мечела. Індекс Мосбіржі падає п'ятий тиждень поспіль, а порівняно зі значеннями лютого, коли почалися переговори правителів РФ та США Володимира Путіна та Дональда Трампа, втратив понад 22%, або 1,3 трильйона рублів у перерахунку на капіталізацію. Обвальне падіння почалося після заяв заступника міністра закордонних справ Сергія Рябкова: він повідомив, що відносини зі США "зруйновані до фундаменту", зустрічних кроків з боку Вашингтона Кремль не бачить, а імпульс після зустрічі Путіна та Трампа на Алясці "вичерпано" .   Нагадаємо, напередодні сам Путін на зустрічі з генералами Генштабу РФ заявив, що завдання для них "залишається незмінним" - "забезпечити безумовне досягнення всіх цілей спеціальної військової операції" (так в Росії називають війну проти України - ред.).

Потік трудових мігрантів з Індії до Росії зріс у 22 рази - ЗМІ

18:52:50

Кількість громадян Індії, які приїжджають до Росії з метою працевлаштування, збільшилась у 22 рази за останні п'ять років. Про це пише The Moscow Times в середу, 8 жовтня. Так, якщо в 2020 році реєструвалося всього 813 в'їздів громадян Індії з робочими цілями, то в аналогічний період 2025 їх кількість перевищила 17,7 тисячі. Головною причиною такого значного зростання експерти називають гостру нестачу робочої сили в Росії - особливо у будівництві, промисловості та сільському господарстві. Основні регіони, куди прямують громадяни Індії, - Москва, Санкт-Петербург, а також Саратовська, Ульянівська та Ростовська області.  Після запровадження обмежень для мігрантів з країн СНД та коригування міграційної політики Росія почала активно залучати трудові ресурси з Південної Азії, головним чином з Індії. За прогнозами експертів, у 2025 році кількість індійських трудових мігрантів може збільшитися вдвічі порівняно з минулим роком. У поточному році виділено близько 71,8 тис. квот для залучення індійських робітників із загальної квоти з іноземних фахівців у 234,9 тис. осіб.   Зазначається, що російські компанії також розглядають можливість залучення мігрантів із Непалу, В'єтнаму та Бангладеш. Бізнес, особливо у будівництві, роздрібній торгівлі та сфері послуг, розраховує таким чином компенсувати нестачу трудових ресурсів. Нагадаємо,  Росія активно залучає кубинців для участі у війні проти України . Це свідчить про зростаючу залежність Москви від іноземного персоналу.

Займалися диверсіями на Укрзалізниці: СБУ викрила чотирьох агентів РФ

18:02:09

Служба безпеки затримала ще чотирьох російських агентів, які на замовлення РФ займалися підпалами об’єктів залізничної інфраструктури у різних регіонах України. Про це повідомила пресслужба СБУ в середу, 8 жовтня.   Фігуранти потрапили у поле зору ФСБ Росії, коли шукали "легкі заробітки" у Telegram-каналах.    Так, у Черкаській області "по гарячих слідах" викрили трьох підлітків віком 13, 14 та 16 років з міста Сміла, які за інструкцією ФСБ разом палили релейні шафи на місцевих коліях Укрзалізниці.   Для фігурантів це були "контрольні" завдання перед виконанням наступного - виготовити саморобний вибуховий пристрій (СВП) для теракту. Росіяни також "тестувавали" юнаків, доручивши їм наносити провокаційні графіті на стіни адмінбудівель центрального регіону.   У Києві затримали 36-річного громадянина сусідньої європейської країни, який виконував замовлення російських спецслужбістів. За вказівкою окупантів іноземець підпалив дві шафи вхідних світлофорів, що забезпечують безперебійних рух поїздів у столичному регіоні України. Слідчі СБУ повідомили трьом фігурантам про підозру. Підозрювані перебувають під вартою. Вирішується питання про притягнення до відповідальності 13-річного фігуранта з Черкаської області.

В Україну з окупації вдалося повернути дві сім’ї з дітьми

17:41:58

З тимчасово окупованих територій у межах ініціативи президента України Bring Kids Back UA вдалося повернути дві сім’ї з дітьми. Про це повідомив керівник Офісу президента Андрій Єрмак у Telegram у середу, 8 жовтня.   За його словами, одна з родин прожила в окупації понад чотири роки. Старший син, якому 15 років, має порушення опорно-рухового апарату і потребував лікування. Отримати його на захопленій території було неможливо. Молодша, 8-річна донька, половину життя провела у страху під звуки вибухів.   "Інша історія - 18-річна дівчина з мамою, які роками жили в умовах небезпеки та страху, неодноразово намагалися виїхати самостійно, але безуспішно", - зазначив Єрмак.   Обидві родини вже перебувають на підконтрольній Україні території, де вперше за тривалий час почуваються у безпеці і можуть почати будувати нове життя.   Нагадаємо, 3 жовтня  в Україну вдалося врятувати 22 українських дітей та підлітків із тимчасово окупованих територій.  Україна повернула з окупації ще 16 підлітків

Зеленський призначив двох членів Вищої ради правосуддя

17:12:57

Президент Володимир Зеленський підписав укази про призначення двох членів Вищої ради правосуддя. Відповідні документи оприлюднені на сайті глави держави.   Указом №753/2025 членом Вищої ради правосуддя призначений Віталій Миколайович Махінчук, указом №754/2025 – Максим Ігорович Сав’юк.   Вища рада правосуддя є незалежним органом суддівського врядування та єдиним дисциплінарним органом щодо суддів. Членів ВРП обирають через відкритий конкурс. Нагадаємо, у лютому  Вища рада правосуддя переобрала головою Григорія Усика . Він обіймав посаду голови Вищої ради правосуддя два роки - з 23 січня 2023 року. Сьогодні, 8 жовтня, Верховна Рада так і не змогла призначити двох суддів Конституційного Суду : жодна з чотирьох кандидатур не набрала необхідної кількості голосів - 226+1.

Конор Макгрегор дискваліфікований за три пропущені допінг-проби

16:54:44

  Колишнього чемпіона світу UFC Коннора Макгрегора дискваліфіковано на 18 місяців за порушення антидопінгових правил.   За наявною інформацією, Макгрегор пропустив три допінг-проби протягом 12 місяців: 13 червня, 19 та 20 вересня 2024 року.   Усунення 37-річного ірландця діє з дати його останнього пропущеного тесту, тобто він не зможе повернутись до змагань до 20 березня 2026 року.   Нагадаємо, що минулого тижня стало відомо, що Коннор Макгрегор підписав контракт на бій ММА у Білому домі 2026 року на честь 250-річчя США.   Макгрегор був чемпіоном UFC у напівлегкій та легкій вазі. Свій останній бій Коннор провів у 2021 році, вдруге поспіль програвши Дастіну Пор'є.   Новини від  Корреспондент.net  в Telegram та WhatsApp. Підписуйтесь на наші канали  https://t.me/korrespondentnet  та  WhatsApp

Росія призупинила угоду з США про утилізацію плутонію

16:50:22

Державна дума Росії ухвалила закон про денонсацію угоди між США і Росії про утилізацію збройового плутонію. Про це повідомляє The Moscow Times в середу, 8 жовтня.   Договір передбачав, що обидві сторони ліквідують по 34 тонни начинки для ядерних ракет, яка на той момент вважалася зайвою для військових цілей. Крім того, анулюється низка протоколів до угоди.   "Збереження зобов'язань РФ за угодою з США щодо плутонію є неприйнятним", - заявив заступник глави МЗС Росії Сергій Рябков. Згідно з пояснювальною запискою, причиною денонсації угоди стали "дії США", а "збереження будь-яких подальших зобов'язань щодо плутонію, що є предметом угоди, видається недоцільним". Мета законопроєкту про денонсацію - "запобігання загрозам для національної безпеки Росії", заявили в комітеті Думи з міжнародних справ.   Угода між Росією і США була підписана в серпні 2000 року, і була однією з перших міжнародних угод, ухвалених після інавгурації Володимира Путіна на перший президентський термін. Її ратифікували в 2011 році. Початок переробки обумовленого в договорі плутонію шляхом використання його як компонента палива атомних електростанцій планувався на 2018 рік. Однак Росія призупинила дію документа в 2016 році, звинувативши США в порушенні зобов'язань за договором. У відповідному указі Путіна йшлося про те, що рішення викликане "виникненням загрози стратегічній стабільності в результаті недружніх дій США щодо РФ".   Кремль тоді також висунув низку вимог, які не стосувалися питання утилізації плутонію. Зокрема РФ вимагала від Вашингтона скорочення військової інфраструктури і чисельності військ США в країнах, що вступили в НАТО після 1 вересня 2000 року, а також скасування санкцій, введених США після окупації РФ Криму і початку війни на Донбасі в 2014 році. Крім цього, Путін хотів домогтися компенсації завданих санкціями і російськими контрсанкціями збитків, а також скасування закону Магнітського, фінансових і візових обмежень щодо росіян, причетних до порушень прав людини. Нагадаємо, у лютому 2023 року Путін в односторонньому порядку призупинив участь Росії в Договорі про скорочення стратегічних наступальних озброєнь (ДСНО), пояснивши це тим, що "США порушують угоду", а також "зміною обставин", за яких вона була укладена.