Мы в соціальних мережах

Facebook

Showreel

Video

Путін охарактеризував вторгнення в Україну

10:14:10

Російський диктатор Володимир Путін охарактеризував рішення про розв’язання повномасштабної війни проти України в лютому 2022 року як "правильне і своєчасне". Про це у вівторок, 7 жовтня, повідомило інформаційне агентство ТАСС.     Свою оцінку дій він озвучив під час наради в Санкт-Петербурзі, вислухавши доповідь начальника Генерального штабу Збройних сил РФ. Зі слів Путіна, "противник відступає всюди вздовж лінії бойового зіткнення", а Росія має намір досягти всіх визначених цілей в так званій "спеціальній військовій операції".   Крім того, він звинуватив Україну в ударах по "мирних об’єктах" на території Росії, вказуючи, що такі дії нібито спрямовані на демонстрацію сили перед західними союзниками.   Нещодавно російський лідер також емоційно відреагував на заяву Дональда Трампа, який назвав Росію "паперовим тигром ". За словами Путіна, таке твердження не відповідає дійсності. Він навіть кинув виклик НАТО , зауваживши: "Якщо Росія - паперовий тигр, то що тоді НАТО? Спробуйте протистояти цьому тигру".    

Україна здатна перемогти у війні з Росією - ЗМІ

06:31:58

  Українська стратегія на передовій зосереджена на уникненні прямих бойових зіткнень, що дозволяє мінімізувати втрати. Цей підхід стає ключовим у протистоянні, яке набуло характеру війни на виснаження. Попри перевагу Росії в чисельності, їй не вдалося захопити стратегічно важливі міста та логістичні вузли, що підкреслює провали у реалізації їхніх цілей. Про це пише The Atlantic.   У своїй статті журналіст Роберт Форсайт Ворт аналізує перспективи України у поточному конфлікті. Він зазначає, що спроби Росії оточити українські позиції на північному сході не принесли очікуваних результатів. Більше того, навіть при продовженні наступальних дій захоплення цього регіону потребуватиме років тяжких боїв, особливо з урахуванням нещодавніх ударів України по російських тилових базах і нафтопроводах.   Путін уже фактично визнав частковий провал, коли в серпні запропонував Україні здати цей регіон "добровільно", але до його вимог не прислухалися. Серед причин такої позиції аналітики називають успішне застосування Україною нових технологій, таких як безпілотники, які стали незамінними для підтримки фронту за умов обмеженості людських ресурсів.   Поміж досягнень української армії - вдосконалення артилерійських стратегій, ротації підрозділів та маневрених тактик уникнення прямих зіткнень. Командири підкреслюють, що такий підхід дозволяє зберігати життєво важливі ресурси.   Форсайт Ворт зауважує, що ситуація дев’ять місяців тому була значно складнішою через затримки постачання зброї. Тоді російські сили мали перевагу. Нині ж Україна швидко адаптується до реалій тривалої війни, реформуючи інституції та завдаючи ворогу постійних втрат, водночас ефективно зберігаючи власний потенціал.    Генерал Бен Годжес, колишній командувач військ США у Європі, переконаний: Росія не зможе перемогти, якщо Захід продовжить підтримку України. Час, який спочатку здавався союзником Москви, поступово починає працювати на користь Києва.   Нагадаємо, українські сили оборони у вересні  провели зачистку чотирьох населених пунктів  Дніпропетровської області: Соснівки, Хорошого, Новоселівки та Січневого.   ЗСУ на Сумщині відсувають росіян їх тактикою - NYT   

У США зростає напруга через погрози Трампа ввести Закон про повстання

05:31:00

  Президент США Дональд Трамп заявив, що готовий застосувати Закон про повстання - документ, який дозволяє залучати військові сили всередині країни. Це може стати необхідним, якщо суди або губернатори продовжуватимуть блокувати розгортання підрозділів Нацгвардії в містах, що перебувають під керівництвом демократів. Така позиція президента лише загострила дискусії про потенційне використання армії для придушення заворушень. Про це повідомляє агенція Reuters.   У публікації йдеться, щло Закон про повстання має тривалу історію і вважається одним із ключових інструментів у разі надзвичайних ситуацій. Попри те, що він відомий під назвою Закону 1807 року, чинна версія об'єднує положення низки актів, ухвалених між 1792-м і 1871-м роками. Документ передбачає використання військових у діях, зазвичай неприйнятних у мирний час, таких як арешти або обшуки. Активувати закон президент може у випадках заколотів або змов, які становлять загрозу урядовій владі, дозволяючи армії "примусово відновлювати закон і порядок". Раніше глава Білого дому посилався на окрему норму - розділ 12406 Кодексу США, що дає можливість задіяти Нацгвардію для охорони федеральних установ. Однак цей розділ не дозволяє використовувати її для виконання поліцейських функцій.   Дискусії навколо закону мають глибші корені, адже американська політична традиція обмежує роль армії у цивільному житті. Ще засновники США побоювались надто широких повноважень президента у військовій сфері, аби уникнути загрози демократії. У зв’язку з цим було ухвалено Закон Поссе Комітатус 1878 року, який забороняє армії втручатися у внутрішні правоохоронні процеси. Проте Закон про повстання є суттєвим винятком, що викликає стурбованість правозахисників. Вони застерігають, що його необачне використання може перетворити військових на інструмент внутрішньої поліції.   Відповідаючи на запитання журналістів у Білому домі, Трамп наголосив, що наразі не активував закон, але готовий зробити це за потреби. Він заявив, що у випадках смертельної загрози або протидії судів і губернаторів дії були б виправданими.   "У нас є Закон про повстання не просто так. Якби люди гинули, а суди чи губернатори нас стримували - звісно, я б це зробив", - заявив він.   Варто зазначити, що у 2020 році під час протестів після смерті Джорджа Флойда Трамп уже погрожував скористатися цим законом, однак тоді такого кроку уникнув.   За даними Служби досліджень Конгресу, Закон про повстання застосовували десятки разів, але після 60-х років минулого століття це робилось винятково рідко. Востаннє його активували у 1992 році, коли через масові заворушення в Лос-Анджелесі після виправдання поліцейських у справі побиття афроамериканця Родні Кінга до міста були направлені федеральні війська на прохання губернатора Каліфорнії.   Припускається, що Трамп може діяти без згоди місцевої влади. Хоч закон передбачає сценарії як за погодженням із губернатором, так і без нього, в таких випадках важливе дотримання балансу між федеральними і місцевими рішеннями. Наприклад, у 2005 році Джордж Буш-молодший утримався від використання закону під час кризи через ураган Катріна за причини спротиву місцевої влади.   Судова влада зазвичай уникає втручання у військові рішення президента, однак юристи наголошують, що повага до повноважень не означає повної відсутності контролю. Нещодавно суддя в Орегоні призупинив відправку військ до Портленда, підкреслюючи, що суди мають право оцінювати дії влади, якщо вони можуть становити загрозу для громадян.   Нагадаємо, раніше президент США Дональд Трамп наказав направити 2000 військовослужбовців Нацгвардії у Лос-Анджелес через протести і сутички, які виникли через рейди Імміграційної та митної служби США (ICE). Він також наказав силовим відомствам придушити протести та видворити осіб, які перебувають у місті нелегально.  

Ґрета Тунберг заявила про знущання у в'язниці: в Ізраїлі відповіли

05:03:33

  Ґрета Тунберг розповіла про досвід ув'язнення в ізраїльській в'язниці, заявивши, що після затримання флотилії в Секторі Гази вона та інші активісти зазнали жорстокого поводження. За її словами, затриманих викрали, а у в'язниці піддали тортурам: не надавали чистої води, а комусь із ув'язнених відмовляли в необхідних ліках. Ці заяви пролунали під час пресконференції в Стокгольмі, повідомляє агентство Reuters у середу, 8 жовтня.   Проте, говорячи про тортури, Тунберг утрималась від деталей, пояснюючи це небажанням бути використаною у скандальних заголовках ЗМІ.   "Особисто я не хочу розповідати про те, що мені довелося пережити, бо не хочу, щоб це потрапило в заголовки новин і з'явилися заголовки "Ґрету катували", бо це не те, про що йдеться", - сказала вона.   Активістка зазначила, що її особистий досвід є незначним у порівнянні з тим, з чим щодня стикаються мешканці Сектора Гази.   У Міністерстві закордонних справ Ізраїлю категорично відкинули звинувачення активістки, заявивши, що всі затримані мали доступ до води, їжі та адвокатів, а їхні права було дотримано.   Нагадаємо, 2 жовтня ізраїльські військові  перехопили кілька човнів Global Sumud Flotilla, котрі намагалися прорвати блокаду Сектору Газа . У складі флотилії було понад 40 цивільних судів із близько 500 активістами, юристами та політиками.   Також повідомляється, що 6 жовтня Тунберг вдруге депортували з Ізраїлю після спроби разом із іншими активістами потрапити до Сектора Гази. Вперше Ґрету депортували з країни  у червні цього року: вона була затримана ізраїльськими військовими під час невдалої спроби доставити гуманітарний вантаж до узбережжя Гази.    

Ердоган зідзвонився з Путіним: про що говорили

04:30:59

  Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган під час телефонної розмови з президентом Росії Володимиром Путіним 7 жовтня закликав до активізації дипломатичних зусиль, щоб домогтися завершення війни в Україні. Про це повідомив Директорат з комунікацій адміністрації президента Туреччини у своїй офіційній заяві на платформі Х.   У повідомленні зазначається, що в ході розмови лідери обговорили питання двосторонніх відносин, а також актуальні регіональні та міжнародні виклики. Ердоган наголосив на важливості дипломатії для досягнення справедливого і тривалого миру в конфлікті між Україною та Росією. Також було заявлено, що Туреччина продовжуватиме докладати зусиль для підтримки мирних ініціатив.   Окрім цього, глава Туреччини акцентував увагу на зусиллях Анкари щодо досягнення перемир’я в секторі Гази та забезпечення доставки гуманітарної допомоги в цей регіон.   "Президент Ердоган заявив, що дипломатичні ініціативи мають набрати обертів, щоб забезпечити завершення українсько-російської війни справедливим і міцним миром, і що Туреччина продовжуватиме працювати над досягненням миру", - йдеться в офіційному повідомленні.   Раніше повідомлялося, що російський диктатор Володимир Путін охарактеризував рішення про розв’язання повномасштабної війни проти України в лютому 2022 року як "правильне і своєчасне" .   Ердоган зробив заяву про війну в Україні    

РФ поширила новий фейк про польських найманців і наркотики - ЦПД

04:05:00

  Росія запустила новий фейк про "польських найманців" у складі ЗСУ - черговий крок у спробах дискредитувати українські війська та іноземних добровольців, які підтримують Україну. Про це у вівторок, 7 жовтня, повідомили у Центрі протидії дезінформації. Цього разу російські пропагандистські медіа стверджують, що так звані "найманці з Польщі" вживають наркотики, які дозволяють їм не спати і не їсти протягом двох тижнів. Це твердження базується виключно на розповіді людини, представленої як російський військовий. Жодних додаткових доказів не надано.   Центр протидії дезінформації наголошує, що такі інформаційні атаки є частиною системної кампанії, яка має на меті дискредитацію українських військових та іноземців, які долучились до боротьби на боці України. Кремль, поширюючи фейки про "іноземних найманців", намагається змусити повірити, що його протистояння триває не лише проти України, а й проти "усього Заходу". Це робиться для виправдання невдач на фронті.   Раніше Центр повідомляв, що в районі міста Купʼянськ у Харківській області тривають складні бої. Але заяви росіян про контроль над половиною цього населеного пункту - фантазії. Про це писав керівник Центру протидії дезінформації (ЦПД) РНБО Андрій Коваленко.   Путін принесе темряву в оселі жителів Москви - ЦПД