Пакистан запропонував Штатам збудувати новий порт у Аравійському морі

Радники пакистанського військового лідера Асіма Муніра звернулися до американських чиновників із пропозицією збудувати та керувати портом на Аравійському морі.
Як пише Financial Times, це дало б США опору в одному з найчутливіших регіонів світу.
План, з яким ознайомилося видання, передбачає залучення американських інвесторів до розвитку рибальського містечка Пасні як терміналу для доступу до критично важливих мінералів Пакистану. Пасні розташоване всього за 100 миль від Ірану та за 70 миль від Гвадара – міста з портом, яким керує Китай.
Хоча ця ініціатива не є офіційною політикою, вона відображає прагнення пакистанських чиновників використати масштабні геополітичні зміни у Південній Азії останніх місяців.
За словами двох радників головнокомандувача армії, пропозицію донесли до деяких представників США та представили Муніру перед його зустріччю з Дональдом Трампом у Білому домі наприкінці минулого місяця. Проте високопоставлений чиновник адміністрації Трампа заявив, що президент та його радники не обговорювали цей план.
Планований порт у Пасні, за словами радників, мав би з’єднуватися з новою залізницею для транспортування мінералів з внутрішніх регіонів, особливо міді та сурми – важливого компонента батарей, вогнезахисних матеріалів та ракет.За попередніми підрахунками, порт коштував би до $1,2 млрд і фінансувався б спільно урядом Пакистану та американськими інвестфондами розвитку.
Прихильники плану вбачають у ньому спосіб балансування дипломатичних відносин Пакистану між Китаєм, США, Іраном і Саудівською Аравією, з якою Ісламабад минулого місяця підписав пакт про безпеку.
У проєкті йдеться, що "Близькість Пасні до Ірану та Центральної Азії розширює варіанти США у сфері торгівлі та безпеки… Залучення до Пасні врівноважить Гвадар і посилить вплив США в Аравійському морі та Центральній Азії".
Вашингтон занепокоєний, що китайські інвестиції в порт Гвадар можуть мати подвійне призначення, включно з можливістю використання як військово-морської бази, хоча Ісламабад і Пекін це заперечують.
Американсько-пакистанські відносини, які були особливо тісними під час холодної війни та після атак 11 вересня 2001 року, значно погіршилися через підтримку Пакистаном талібів у війні США в Афганістані. Нині ж обидві сторони шукають можливості "перезапустити" відносини через інвестиції та торгівлю.
Наприкінці минулого місяця Пакистан відправив першу невелику партію критично важливих мінералів (менш ніж дві тонни) у США, включно з міддю, сурмою та неодимом. Ціни на сурму різко зросли після того, як Китай наприкінці минулого року заборонив її продаж США.
За офіційними даними, гірничо-видобувний сектор Пакистану нині становить лише близько 3% ВВП, але має величезний нереалізований потенціал.
- Улітку США та Пакистан досягли торговельної угоди, яка передбачає розробку нафтових запасів.
- Пере цим Пакистан висунув Трампа на Нобелівську премію миру.