
Вступ України до ЄС. Як обійти вето Угорщини
Україна завершила внутрішній скринінг законодавства на відповідність нормам Європейського Союзу і готова до початку переговорів щодо відкриття першого кластера.
Україна завершила внутрішній скринінг законодавства на відповідність нормам ЄС і готова до початку переговорів з відкриття першого кластера для вступу до Євросоюзу, заявив Володимир Зеленський. Україна пройшла цю процедуру швидше, ніж будь-яка з попередніх країн-кандидатів, і очікує реального прогресу в переговорах про членство, зокрема в відкритті кластера Основи.
Президент підкреслив, що Європейський Союз повинен виконувати власні обіцянки так само, як країни-кандидати добросовісно дотримуються своїх зобов’язань. Окремо він відзначив Молдову та держави Західних Балкан, які, на його думку, також мають право на європейську інтеграцію.
Проблеми з Угорщиною
Напередодні саміту ЄС у Копенгагені 1 жовтня голова Європейської ради Антоніу Кошта намагався переконати лідерів держав знайти спосіб обійти угорське вето на членство України та інших країн, де процедура затримується.
За словами Politico, Кошта запропонував змінити правила ЄС, дозволивши початок формальних переговорів про членство кваліфікованою більшістю голосів замість чинної вимоги одностайності.
Пропозиція викликала суперечки. Хоча Орбан і є найближчим до російського диктатора Володимира Путіна лідером ЄС, який виступає проти України, інші держави підтримують його скоріше для захисту власного права вето, зазначає видання.
Проти плану виступають Франція, Нідерланди та Греція, оскільки зміна правил могла б обмежити їхню можливість блокувати небажані заявки на членство. Водночас така ситуація дає Орбану нові важелі впливу: Греції важливо зберегти контроль над переговорами щодо Туреччини, Болгарії — щодо Північної Македонії, а Хорватії — щодо Сербії.
Якщо план Кошти буде реалізований, він відкриє шлях не лише для України, а й для Молдови, оскільки кандидатури двох країн пов’язані. Для зміни правил потрібно, щоб усі 27 держав-членів, включно з Угорщиною, дали згоду — що для анонімних дипломатів, з якими спілкувалося Politico, виглядає абсолютно нереальним.
Європейські лідери намагаються прискорити процес вступу України та Молдови до ЄС, підтримуючи їхні заявки. Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн підкреслювала, що Україна належить до ЄС і може стати повноправним членом до 2030 року, якщо продовжить судові та економічні реформи.
Незважаючи на проведені реформи та численні переговори з Брюсселем, офіційні переговори ще не почалися через позицію Угорщини.
Єврокомісія підтримала ініціативу Кошти, яка передбачає введення кваліфікованого голосування на проміжних етапах, щоб можна було рухатися вперед навіть при опозиції невеликої кількості країн, хоча остаточне затвердження вступу все одно вимагає одностайності.
Однак така спроба стикається з опором лідерів, які розглядають право вето як елемент національного суверенітету. Наприклад, Греція довго блокувала вступ Туреччини через питання безпеки.
Франція історично протистояла приєднанню Туреччини, а Макрон ще у 2018 році заявляв, що шанси Анкари на вступ до ЄС мінімальні. Аналогічна ситуація з Болгарією та Хорватією. Хоча інші країни публічно засуджують угорську блокаду, однак вони використовують цю ситуацію як зручний привід для відстоювання власних інтересів, додає Politico.
Обійти Будапешт
Деякі держави-члени закликали Європейську комісію розглянути варіанти відкриття першої глави переговорів, всупереч запереченням, висунутим Будапештом.
Хоча одностайність необхідна для відкриття та завершення переговорів про вступ до ЄС, вона не є юридично обов’язковою для відкриття або закриття окремих глав у цьому процесі.
Через загострення напруженості між Будапештом і Києвом надії на те, що Угорщина скасує своє вето на початок переговорів про вступ України до ЄС, зменшуються.
Литва пропонує почати технічні переговори з Україною та Молдовою без участі Угорщини, якщо погодяться 26 інших держав-членів. Формальне схвалення може відбутися пізніше, якщо Будапешт змінить свою позицію або склад уряду.