Парламентські вибори у Молдові. Політичне роздоріжжя
Основні партії на виборах та їх загальний контекст.
Прем'єр-міністр Молдови Дорін Речан (у центрі) під час передвиборчого мітингу партії PAS («Дія і Солідарність») перед будівлею Національної опери в Кишиневі, 29 серпня 2025 року.Партія “Дія і Солідарність” (PAS) – проєвропейська сила на чолі з президенткою Маєю Санду та спікером парламенту Ігорем Гросу. PAS послідовно виступає за якнайшвидшу інтеграцію Молдови до ЄС та протидію російському впливу. Партія домінує в парламенті (61 із 101 місця) і сформувала уряд, що просуває антикорупційні реформи та євроінтеграційні закони.
Водночас підтримка PAS знизилась через економічні труднощі й неефективну боротьбу з корупцією. Мешканці Молдови також занепокоєні високою інфляцією та значним рівнем бідністі, попри зусилля влади, що безпосередньо впливає на розчарування у проєвропейському курсі країни та сприяє поверненню симпатії до тіснішого співробітництва з Росією (зокрема для отримання дешевих енергоносіїв та усунення ризиків інспірованих росіянами міжетнічних конфліктів).
“Патріотичний блок” (BEP) – нове об’єднання проросійських опозиційних партій, створене влітку 2025 року, до якого увійшли: Партія соціалістів (лідер – експрезидент Ігор Додон), Партія комуністів (лідер – експрезидент Владімір Воронін), а також дві нові лівоцентристські партії – “Серце Молдови” (лідерка – Ірина Влах) та “Майбутнє Молдови” (лідер Василє Тарлев). Ідеологія блоку є відверто проросійською: його лідери обіцяють “відновити стратегічні зв’язки з Росією, принести мир та не втягувати країну в НАТО”, захищати “традиції та суверенітет” Молдови від зовнішнього впливу.
Жінка тримає в руках агітаційну газетою соціалістичної партії біля намету партії у Кишиневі, 5 вересня 2025 року.Ігор Додон відомий неоднозначними заявами про російсько-українську війну, стверджуючи, що «всі сторони винні у конфлікті», позиціонує блок як альтернативу проєвропейському курсу, а також залякує виборців потенційною війною з невизнаним Придністров’ям та Росією у випадку, якщо PAS залишиться при владі. У вересні 2025 партії блоку підписали пакт про те, що не вступатимуть в коаліцію з PAS, відкрито закликаючи усунути проєвропейську владу. Партія Санду називає цей блок “проєктом Кремля”, вказуючи, що колишні одіозні політики “витягнуті з нафталіну за вказівкою з Москви” та фінансуються з одного центру.
Блок “Альтернатива” – нова центристська платформа, очолювана мером Кишинева Іоном Чебаном. Чебана обрали мером як кандидата від соціалістів, але у 2023 році створив власну політсилу, позиціонуючи її як помірковану, “технократичну” опозицію. В ідеології блоку поєднуються проєвропейська риторика із критикою чинної влади: Чебан декларує підтримку курсу на ЄС, однак звинувачує PAS у некомпетентності та відсутності результатів. “Альтернатива” обіцяє “професійне, прагматичне управління” без геополітичних крайнощів.
Блок веде кампанію під гаслом “єдиний союз – це союз з народом”, відмовляючись наперед від коаліційних домовленостей. Під брендом “Альтернативи” об’єдналися декілька нових сил, у тому числі колишній кандидат у президенти Александр Стояногло. Чебан різко критикує і PAS, і проросійські партії: він заявив, що рішення про коаліції ухвалюватиме лише на основі інтересів програми блоку, дистанціюючись як від влади, так і від відкрито проросійського табору.
Партія “Наша партія” (PN) – популістська сила під проводом Ренато Усатого, яка апелює до протестних настроїв і традиційно має підтримку в північних регіонах (особливо в місті Бєльці та рідному районі Усатого Фалешти). Усатий відомий своїми антикорупційними гаслами та ворожнечею з попередніми політичними елітами.
Ідеологічно “Наша партія” балансує між проросійською та протестною риторикою: Усатий критикує як PAS, так і Додона. Останнім часом він заявив, що “не блокуватиметься ні з PAS, ні з “чужим весіллям” – маючи на увазі проросійський блок Додона. Усатий стверджує, що “єдиний союзник “Нашої партії” – народ Молдови”, натякаючи на готовність підтримати будь-які рішення, корисні людям. Таким чином, “Наша партія” може стати “третьою силою”, яка приєднається до будь-кого з переможців.
Інші партії на цих виборах згідно з опитуваннями перспектив на потрапляння до парламенту не мають
Основні фактори, що можуть вплинути на результати виборів:
1) Вибір між швидким подоланням економічних труднощів та сталим демократичним розвитком. Як зазначалося раніше, очікування виборців є сильно поляризованими. Опитування демонструють: прихильники PAS асоціюють партію з боротьбою з корупцією, ЄС і демократією, але критикують за економічні проблеми.
Передвиборна агітація на вулиці у Бєльцях, Молдова, 23 вересня 2025 року.Прихильники опозиції хочуть “стабільності та зниження тарифів”, повернення доступу на ринок СНД, нейтралітету. Скрутне економічне становище та енергетична криза залишається ключовою проблемою: понад 33% населення живуть за межею бідності (проти ~24% до початку повномасштабної російсько-української війни). Цей фактор суттєво знижує довіру до будь-якої влади і робить частину населення вразливою до популістських проросійських гасел на кшталт «ми відновимо дешевий газ та експорт до Росії». Водночас значна частина суспільства, особливо молодь та діаспора, орієнтована на продовження європейського курсу за будь-яку ціну.
2) Російське втручання. Росія протягом багатьох років намагається встановити у Молдові лояльне до Кремля керівництво, яке згорне євроатлантичну інтеграцію країни та змінить позицію щодо її війни з Україною принаймні на жорсткий нейтралітет, що є частиною ширшої стратегії утримання країн колишнього СРСР у сфері впливу, використовуючи як газовий шантаж, так і пряме фінансування лояльних політичних сил у країні.
Молдовсько-російські відносини за останній рік були вкрай напруженими і практично зведеними до мінімуму. Кишинів відкрито звинувачує Кремль у спробах повалити проєвропейську владу та втрутитися у вибори шляхом гібридної війни. Зокрема, ще під час президентських виборів 2024 року та одночасно проведеного з ним референдуму щодо внесення до конституції Молдови змін стосовно руху країни до членства в ЄС, Мая Санду відзначила викриття масових випадків підкупу, фейків і навіть deepfake-атак проти проєвропейських кандидатів з боку Росії.
Президент Молдови Майя Санду голосує на виборчій дільниці в Кишиневі, 28 вересня 2025 року.Головними амбасадорами російського впливу в Молдові можна вважати лояльних до олігарха-втікача Ілана Шора політиків, які у квітні 2024 року в Москві заснували блок “Victorie” (“Перемога”), що ідеологічно ставив за мету “союз Молдови з РФ”. Блоку, однак, було відмовляють у реєстрації на виборах будь-яких рівнів, тож можна припустити, що його потенційні виборці будуть схилятися до голосування за найближчий за риторикою, але більш поміркований “Патріотичний блок” Ігоря Додона. Головним питанням залишається сприйняття громадянами Молдови прямого зовнішнього втручання у політику своєї держави, яке може як додати проросійським силам голосів на виборах (особливо серед частини електорату, що має ностальгію за СРСР), так і відвернути виборців від ідеї нерівного партнерства з Росією.
3) Активність діаспори. Для Молдови традиційною є велика частка електорату, що голосує за кордоном, а саме громадян, які перебувають у Румунії, інших країнах ЄС та США. Варто відзначити, що актуальні соціальні опитування не враховують цих виборців, які традиційно голосують за проєвропейські політичні сили та за Маю Санду, зокрема. Відтак, їхні голоси можуть стати ключовим фактором у здобутті PAS відносної більшості у парламенті на виборах 28 вересня.
Додаткові фактори, що можуть вплинути на позицію виборців
1) Екстрадиція Влада Плахотнюка. 25 вересня одіозного молдовського олігарха Влада Плахотнюка, якого у ЗМІ свого часу називали “господарем Молдови”, екстрадували з Афін до Кишинева. Враховуючи репутацію цього бізнесмена, суттєве зрушення у процесі його притягнення до відповідальності може додати важливу перевагу Маї Санду та PAS, оскільки їхня репутація значної мірою залежить від ефективності боротьби з корупцією та впливом великого капіталу на політику країни.
2) Розчарування у геополітиці. Останнє опитування засвідчило про збільшення частки прихильників умовно “нейтральних” політичних сил, які не висловлюють чіткої позиції щодо співпраці з ЄС і НАТО чи Росією (“Наша партія” Ренато Усатого та “Альтернатива” Йона Чебана). Враховуючи те, що останні уряди Молдови були виключно з умовних проєвропейського та проросійського таборів, недовіра до них суттєво збільшується, що може дозволити Усатому та Чебану сформувати впливові парламентські фракції, від рішення яких напряму залежатиме формування наступного уряду.
Фото: EPA/UPG3) Прямий підкуп виборців. Напередодні голосування влада знову попереджає про підготовлену Росією мережу для скупу голосів та ширшу операцію втручання (від нелегального фінансування до вербування “спостерігачів” за гроші), яка може вплинути на кінцевий результат голосування або як мінімум підірвати довіру до нього. Про це пишуть і європейські та молдовські джерела: Єврокомісія моніторить загрози, а ЗМІ повідомляють про готівкові пропозиції за участь у схемах дискредитації виборів.
***
Зважаючи на окреслені передумови парламентських виборів, існує імовірність перемоги як PAS, так і BEP, але жодна з цих політичних сил не матиме абсолютної більшості у парламенті. Відтак, при формуванні уряду можна припустити створення коаліції за участі “Нашої партії” та “Альтернативи”, риторика яких наразі не сприяє потенційній нормальній співпраці з лідерами перегонів, а натомість може зашкодити цим політичним силам в умовах поляризації суспільства та політичної турбулентності. У зв’язку з цим не можна виключати ймовірність політичної кризи, що у більш довгостроковій перспективі може призвести до розпуску парламенту.
Для України вкрай важливою є перемога PAS, оскільки наразі Молдова є надійним партнером нашої держави на південно-західному рубежі. Перемога ж “Патріотичного блоку” може мати небезпечні наслідки, такі як подальша мілітаризація невизнаного Придністров’я та створення ще одного російського плацдарму для дестабілізації ситуації в Україні, Східній та Південно-Східній Європі.