RUSI: Росія тренує китайських десантників та постачає техніку для можливого нападу на Тайвань
Фото: EPA/UPGРосія використовує свій бойовий досвід, здобутий у війні проти України, щоб навчати китайських військових та передавати їм технології для проведення швидких повітряно-десантних операцій. Це може значно посилити здатність Пекіна здійснити потенційний напад на Тайвань.
Про це йдеться у аналізі британського Королівського об'єднаного інституту служб (RUSI) з посиланням на витік секретних документів.
У жовтні 2024 року Москва погодилася продати Китаю партію техніки для повітряно-десантних військ. Зокрема, 37 БМД-4М — легкі амфібійні бойові машини десанту, 11 САУ «Спрут-СДМ1» — самохідні протитанкові гармати, 11 БТР-МДМ — бронетранспортери для десанту, а також командні машини, техніку спостереження та спеціальні парашутні системи для скидання важких вантажів з великих висот.
Загальна вартість угоди на початковому етапі оцінювалася у 584 млн доларів.
Окремі документи свідчать, що Пекін вимагав пришвидшити поставки, надати повний пакет технічної документації та адаптувати системи до китайського програмного забезпечення та засобів зв’язку.
Крім того, російські інструктори мають навчати китайських десантників як у Росії, так і в Китаї. Мова йде не лише про використання нової техніки, а й про тактику бойових дій та застосування розвинених систем управління для координації повітряних операцій.
За оцінками британського аналітичного центру RUSI, це дозволить Китаю суттєво розширити можливості для повітряних маневрів, що відкриває «наступальні варіанти» не лише проти Тайваню, але й проти Філіппін та інших острівних держав регіону.
За інфрмацією журналістів, досвід Росії у війні проти України є для Китаю вкрай цінним. Пекін прагне вдосконалити десантні операції, які можуть стати ключовим елементом у випадку нападу на Тайвань.
«Вони ретельно вивчали висадку в Нормандії під час Другої світової війни та зрозуміли, що без десанту операція була б приречена на провал», — пояснив експерт з китайських та російських військ Лайл Голдстін з Університету Брауна.
За його словами, російські знання дозволять Китаю сформувати невеликі, добре озброєні підрозділи, які у перші години конфлікту зможуть захоплювати ключові об’єкти вглиб території Тайваню — аеропорти, командні пункти та вузли зв’язку. Це значно ускладнить оборону острова, особливо якщо одночасно триватиме морський десант на узбережжі.
Раніше Тайвань вважав, що слабкі можливості Китаю з перекидання великих сил повітрям та їхнього забезпечення були вразливим місцем. Однак за умови російської підтримки ситуація може кардинально змінитися, зазначив Су Цзюнь, директор тайванського Інституту національної оборони.
У відповідь Тайвань посилює військову підготовку. Під час цьогорічних навчань відпрацьовувалася оборона міжнародного аеропорту Таоюань — об’єкта, який у китайських військових публікаціях називають ключовим для прориву оборони острова.
Витік документів свідчить про те, що військове партнерство між Росією та Китаєм виходить за рамки символічних спільних навчань і перетворюється на реальну інтеграцію. У 2024 році вони провели 14 спільних навчань, що майже вдвічі більше, ніж десять років тому.
Китайські військові спостерігали за маневрами «Запад-2025», де Росія демонструвала аеродропи важкої техніки — саме ті операції, які Китай прагне освоїти.
На думку аналітиків, Пекін не лише отримає готову техніку, але й зможе використати російські розробки для створення власних локалізованих та модернізованих аналогів.
«Росія стала для Китаю фактично постачальником технологій та тренером. Це робить безпекові виклики з боку цих двох країн практично нероздільними», — зазначив Джек Вотлінг, старший науковий співробітник RUSI.
Фахівці вважають, що у випадку війни за Тайвань Росія може стати для Китаю «стратегічним тилом» — постачати енергоносії та озброєння, поки Пекін зосереджуватиметься на бойових діях у регіоні.
Водночас, як пише The Washington Post, поглиблення військової співпраці між Москвою та Пекіном підкреслює слабкі місця у стратегії США, які прагнуть одночасно підтримувати Україну та стримувати Китай у Азійсько-Тихоокеанському регіоні.