Коли вибори заборонені: що буде з місцевою владою?

Законодавча колізія
26 жовтня 2025 року мали б відбутися чергові місцеві вибори. Проте стаття 19 Закону України “Про правовий режим воєнного стану” забороняє проведення виборів президента, народних депутатів, а також виборів органів місцевого самоврядування.
Тому не відбулися вибори парламенту у 2023 та президента у 2024 роках.
Водночас згідно зі ст. 141 Конституції, строк повноважень сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, депутати якої обрані на чергових виборах, становить п'ять років. Таким чином, у жовтні 2025 року добігають кінця повноваження місцевих рад, обраних у 2020 році.
В Конституції не вказано, що робити після завершення строку повноважень місцевих рад.
Ані законодавство про місцеве самоврядування, ані законодавство про воєнний стан не містять прямої норми про автоматичне продовження повноважень місцевих органів влади у разі неможливості провести вибори, проте і не передбачають припинення повноважень чинних органів до обрання нових, наголошують в мережі “ОПОРА”.
Засвідчити легітимність місцевих органів влади та унеможливити спекуляції ворога
Щоб зняти питання щодо легітимності органів місцевого самоврядування, у парламенті зареєстрували проєкт постанови про безперервність функціонування представницьких органів місцевого самоврядування (сільських, селищних, міських, районних у містах, районних, обласних рад, сільських, селищних, міських голів) в Україні в умовах військової агресії РФ.

Один з авторів проєкту Віталій Безгін (“Слуга народу”) розповів, що документ підготували, аби попередити різного роду провокації, зокрема профінансовані державою-агресором.
За його словами, представники місцевих влад запропонували у ході “Діалогу високого рівня” (закритий формат дискусії представників усіх парламентських фракцій та груп за модерації представників Ради Європи), щоб Верховна Рада засвідчила: парламент не ставить під сумнів легітимність місцевого самоврядування.
Сам проєкт містить наступні пункти:
- організація підготовки та проведення місцевих виборів із дотриманням національного законодавства, європейських стандартів демократичних виборів є неможливими в умовах військової агресії РФ.
- відповідальність за неможливість своєчасної організації підготовки та проведення місцевих виборів в Україні несе держава-агресор — РФ.
- сільські, селищні, міські, районні у містах, районні, обласні ради та сільські, селищні, міські голови, обрані відповідно до закону на вільних, рівних, прямих виборах шляхом таємного голосування є повноважними, крім тих, повноваження яких достроково припинені в установленому законом порядку, до обрання нового складу.
Неоднозначні оцінки правників
Депутат Київради Леонід Ємець (“Європейська солідарність”) зазначив, що хоч у Конституції принцип безперервності влади чітко сформульований щодо парламенту, це принцип діє і щодо всіх інших органів влади.

“Але очевидно, що постановою вирішили підсилити, ще раз засвідчити це і для органів місцевої влади”, — сказав він.
Своєю чергою, колишній заступник голови ЦВК Андрій Магера наголосив, що проблему повноважності місцевого самоврядування однозначно треба вирішувати у правовому полі. Але точно не постановою Верховної Ради, яка “нижча” за Конституцію та закони.
“Треба було б внести зміни до закону про місцеве самоврядування та до закону про воєнний стан. Прописати зміни, коли у разі введення воєнного або надзвичайного стану та неможливості проведення чергових місцевих виборів, місцеві ради та сільські селищні міські голови продовжують здійснювати свої повноваження до набуття повноважень новими радами і головами. От це було б нормально. А постанову можна легко оскаржити в суді. Тому ця постанова — це політичний акт. Закон — це закон. Постанова — це поганий шлях”, — застеріг правник.
Андрій Магера також звернув увагу на те, що у проєкті постанови є “дуже небезпечний четвертий пункт” про те, що “місцеві ради продовжують здійснювати свої повноваження до наступних виборів, якщо їх повноваження достроково не припинені”.
“Але річ у тім, що за Конституцією України парламент не може достроково припиняти повноваження місцевих рад. А має тільки повноваження призначати позачергові вибори таких рад”, — зазначив він.
На думку Магери, поява цього четвертого пункту в такій редакції дасть можливість для масових випадків дострокового припинення повноважень місцевих рад. Ще й без чітких виписаних на законодавчому рівні критеріїв для цього.

“Там, де місцеві ради не подобатимуться комусь на Печерських пагорбах, з політичних мотивів можна буде запровадити військову адміністрацію та припинити повноваження ради. І вони будуть посилатися на цей четвертий пункт. Тому він небезпечний”, — застерігає Магера.
Натомість Віталій Безгін наголосив, що для впровадження військових та військово-цивільних адміністрацій не треба жодної постанови. Бо президент і так має на це повноваження.