Удари по «Дружбі»
Трубопровід 'Дружба'Почнімо з нафтопроводу «Дружба». Його південна гілка проходить через Україну і є основним маршрутом постачання російської нафти до Угорщини та Словаччини. Звіти EIA (Управління енергетичної інформації США), CREA (Центр досліджень енергетики та чистого повітря), Eurostat показують, що (Мт – мільйонів тон).
Загальний транзит через Україну по південній гілці «Дружби» зменшився з 2022 року через санкції ЄС та геополітичні фактори, але не припинився.
Альтернативні маршрути, тобто не через Україну та, головне – не з Росії, існують. Але Угорщина та Словаччина, як країни без виходу до моря, продовжують робити вигляд, що залежать від «Дружби» насамперед через бонуси від РФ та через нижчу вартість російської нафти.
У паралельній для офіційних Будапешта і Братислави реальності функціонує Адріатичний нафтопровід (Adria/JANAF, Хорватія), що простягнувся з порту Рієка (Хорватія) до Славонії (Угорщина) та Словаччини. Нафтопровід має потужність прокачки 14.4 Мт/рік, але за потреби може прокачувати до 16.4 Мт. У 2024 він забезпечував до 30% імпорту Угорщини (нафта з Іраку, Азербайджану, Казахстану, Норвегії). У 2025 компанія MOL уклала угоду на купівлю 2.1 Мт нафти неросійського видобутку. Цей маршрут здатний повністю замінити «Дружбу» (загальна потреба нафти Угорщини – 11-12 Мт/рік).
Якщо не подобаються трубопроводи, а там за звичкою можуть лазити російські військові, то існують танкерні поставки через Адріатику. Є варіант поставок через Румунію чи Австрію.
Нафтопровід AdriaЩоб всі карти лежали на столі, то слід зазначити, що перекачка через «Adria» дешевша для неросійської нафти, але логістика – дорожча за прокачку «Дружбою».
ЄС тисне Угорщину та Словаччину і наполягає на диверсифікації. Загалом, залежність від Росії зменшилася з 96% у 2021 до 80-87% у 2024, але тим не менше «Дружба» залишається ключовою, забезпечуючи 70-80% імпорту нафти.Тепер повернемось суто до результатів роботи добрих дронів СБС.
Мудро та далекоглядно розсудивши, що транспортувати нафту через Україну та одночасно з нею воювати якось не справедливо, Сили безпілотних систем провели декілька атак, завдавши енергетичній інфраструктурі Росії колосальних збитків. Звісно, бомбили не українську ділянку трубопроводу, що, погодьтеся, виглядає значно простіше, а зосередилися на відтинку в Брянській і Тамбовській областях.
Загалу відомо про таке:
Удари по системі трубопровідного транспорту – частина ширшої кампанії Сил оборони проти енергетичної інфраструктури РФ, включаючи газопроводи «Центральна Азія – Центр». Удари вивели з ладу 17% російських потужностей переробки нафти (1,1 млн барелів/добу).
Якщо відтягнути камеру в космос і звідти побачити всю картину, то станом на 14 вересня поточного року поставки російської нафти через «Дружбу» до Угорщини та Словаччини не зупинені повністю, але зазнали тимчасових перерв. Залежність цих країн від нафти Росії залишається високою (80-90% імпорту нафти для обох).
Після вибухових серпневих перерв поставки стабільні. У серпні Словаччина імпортувала нафти на 276 млн € (74% – €204 млн через «Дружбу»), Угорщина – подібні обсяги. Після атаки 7 вересня угорська MOL підтвердила стабільність графіку. Хорватія (Janaf) заявила про готовність повністю замінити «Дружбу» неросійською нафтою (з Іраку, Азербайджану, Норвегії) для НПЗ MOL у обох країнах.
Удари Сил безпілотних систем спричинили короткі перерви на 5-7 діб у серпні, але Росія швидко відновила потік. Проте у поточному році через санкції та атаки добрих дронів відбулося зниження прокачки російської нафти до Європи на 15-20% порівняно з 2024 (з 11,4 млн тон у 2024 до 9-10 млн тон у 2025).
Загалом, зупинка «Дружби» – не повна, а епізодична, з швидким відновленням, хоча атаки Сил безпілотних систем прискорюють перехід поціновувачів російської нафти на альтернативи.