Білоруських шпигунів викрилиШпигунська мережа. У Європі викрили білорусів
Білорусам вдалося побудувати агентську мережу, перш за все, завдяки можливості вільно пересуватися по Європі.
Спецслужби Румунії, Угорщини та Чехії оголосили про ліквідацію білоруської розвідувальної мережі, створеної в Європі, а Прага додатково висилає одного співробітника білоруського посольства. Розвідувальну мережу в Європі створював Комітет державної безпеки Білорусі, який прагнув налагодити мережу агентів і збору розвідувальної інформації.
Дипломати з КДБ
Європейські спецслужби викрили членів і співробітників КДБ Білорусі, "серед яких був, наприклад, колишній заступник молдовської розвідки (SIS), який мав передавати КДБ секретну інформацію".
У Службі безпеки та інформації Чехії кажуть, що білорусам вдалося побудувати агентурну мережу, "передусім завдяки можливості вільно пересуватися Європою".
Додатково Міністерство закордонних справ Чехії повідомило, що оголошує співробітника посольства Білорусі, який працює на КДБ, персоною нон грата.
"Ми не потерпимо зловживання дипломатичним прикриттям для діяльності спецслужб", – додали у відомстві.
Інцидент у Литві
Генеральна прокуратура Литви передала до суду справу, за якою двоє громадян країн звинувачуються у шпигунстві на користь Білорусі. За версією слідства, у травні 2022 року обидва обвинувачені поїхали до Мінська, де через посередника домовилися про контакти та подальшу співпрацю з представниками білоруських військових структур.
З метою шпигунства один із обвинувачених вступив до Литовського союзу стрільців (Добровольча військова організація) і став активним його членом.
За даними Генпрокуратури, у ході досудового розслідування було зібрано достатньо даних, які показали, що обидва обвинувачені виконували завдання Головного розвідувального управління (ГРУ) Генерального штабу Міноборони Республіки Білорусь і, за його дорученням, за грошову та іншу винагороду в Литві та Латвії здійснювали збір і передачу інформації, що становить інтерес для іноземних військових структур.
За матеріалами кримінальної справи, представники ГРУ Білорусі були зацікавлені у отриманні інформації про дислоковану в Литві військову техніку та озброєння, про інфраструктуру стратегічних об’єктів і їх охорону, про діяльність Литовського союзу стрільців і проведення організованих навчань, діяльність білоруської опозиції.
Щодо обох обвинувачених поки обрана найсуворіша міра запобіжного заходу – арешт. Обвинуваченим загрожує до 15 років позбавлення волі.
Голова Департаменту держбезпеки Литви Дарюс Яунишкіс вважає, що за шпигунство на користь іншої країни слід запровадити більш суворі покарання. За його думкою, чинні закони Литви занадто м’які щодо шпигунства.
Як зазначив Яунишкіс, наприклад, у Росії шпигунство карається позбавленням волі на строк від 15 до 20 років.
"У нас ці покарання, безумовно, більш м’які. Коли ситуація у світі та в нашому регіоні настільки напружена, я думаю, що нам слід серйозно задуматися про посилення покарання для шпигунів", – сказав голова ДГБ.
Наразі литовський Кримінальний кодекс передбачає, що за шпигунство суд може призначити покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до п’ятнадцяти років.