Мы в соціальних мережах

Facebook

Showreel

Video

Коаліція охочих: Німеччина зробила заяву про армію

02:09:46

  Уряд Німеччини за результатами зустрічі Коаліції охочих, що відбулася 4 вересня в Парижі,  оприлюднив  підсумкову заяву, в якій окреслив готовність до посилення підтримки України. Зокрема, йдеться про розширення фінансування, постачання озброєння та програму навчання військових Збройних сил України.   У заяві підкреслюється, що Німеччина зосереджується на практичній підтримці української армії. Водночас питання розміщення німецьких миротворчих сил в Україні лишається відкритим. Відповідне рішення буде прийняте "у належний час" після уточнення умов і рамок такого втручання.   У документі зазначено, що ключові чинники для рішення включатимуть масштаби та характер участі США, а також результати переговорного процесу щодо стабілізації ситуації. Остаточне слово щодо національного військового мандату належатиме Бундестагу.   "Це вплине, серед іншого, на тип і масштаб будь-якої участі США та результат переговорного процесу. Бундестаг вирішить питання національного мандату", - йдеться у повідомленні.   Крім того, у заяві йдеться про готовність європейських країн внести суттєвий вклад у гарантування безпеки України після досягнення дипломатичних домовленостей. Німеччина відіграватиме важливу роль у цьому процесі.   Також наголошено, що разом із партнерами по коаліції Німеччина продовжуватиме всіляко підтримувати Україну.   Нагадаємо: Італія, Польща та Румунія заявили, що не будуть направляти свої війська до України , навіть у рамках потенційних гарантій безпеки після ймовірного припинення бойових дій. Ці позиції були озвучені під час міжнародних консультацій Коаліції бажаючих.   Раніше президент Франції Еммануель Макрон повідомив, що серед 35 країн коаліції вже 26  погодилися взяти участь  у програмі гарантій безпеки для України. Це може включати присутність на суші, морі, у повітрі або забезпечення підтримки українських збройних сил після припинення бойових дій.

Австрія зробила заяву щодо миротворчої ролі в Україні

01:40:12

  Австрія бере участь у діяльності миротворчої ініціативи "коаліції охочих" у статусі держави-спостерігача. Про це міністерка закордонних справ країни Беате Майнль-Райзінгер повідомила на своїй офіційній сторінці у Facebook у четвер, 4 вересня.     Очільниця дипломатичного відомства зазначила, що під час відеоконференції "коаліції охочих", де представляла федерального канцлера Штокера, Австрія підтвердила свою підтримку спільної мети всіх учасників - досягнення сталого миру в Україні.   Майнль-Райзінгер також наголосила, що Австрія залишається відкритою до виступу як платформа для мирних переговорів, спрямованих на припинення російської агресії проти України. Країна продовжує підтримувати безпеку і стабільність як України, так і Європи загалом.   Нагадаємо, у Парижі в Єлисейському палаці відбулася зустріч учасників Коаліції охочих. Президент України Володимир Зеленський наголосив, що учасники коаліції розділяють позицію України щодо неприпустимості затягування війни з боку Росії та необхідності посилення санкційного тиску . Зокрема, Європейський Союз зараз працює над 19-м пакетом санкцій, а Японія готує власні заходи.   Еммануель Макрон акцентував увагу на готовності 26 країн Коаліції діяти у різних форматах - чи то на землі, морі, або в повітрі - задля гарантування безпеки України. При цьому він зазначив, що метою коаліції є не ведення війни проти Росії, а забезпечення миру та подання чіткого стратегічного сигналу світові.    

Рим, Варшава і Бухарест не розмістять війська в Україні

01:13:21

  Італія, Польща та Румунія заявили, що не будуть направляти свої війська до України, навіть у рамках потенційних гарантій безпеки після ймовірного припинення бойових дій. Ці позиції були озвучені під час міжнародних консультацій Коаліції бажаючих, яка об’єднує представників 35 країн.    Прем'єр-міністр Італії Джорджа Мелоні зазначила , що Рим не планує відправляти італійських військових в Україну. Натомість вона наголосила на готовності Італії підтримувати проєкти з моніторингу та навчання за межами України, спрямовані на досягнення тривалого миру. Мелоні також запропонувала створення нового механізму колективної безпеки, подібного до статті 5 НАТО, який би забезпечував спільну відповідь на агресію проти будь-якої країни-учасниці.   Президент Румунії Нікушор Дан підтвердив , що Бухарест також не відправлятиме військових до України. За його словами, рішення ухвалено в результаті консенсусу з політичними силами країни. Румунія готова долучитися до миротворчих операцій та стабілізаційних місій для сприяння врегулюванню конфлікту.   Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск зауважив , що Варшава не планує розміщувати польські війська на території України як у період активного протистояння, так і після закінчення воєнних дій. Польща натомість пропонує підтримку в логістиці, а також різні види допомоги, які не передбачають прямого залучення військових до конфліктної зони.   Тим часом президент Франції Еммануель Макрон повідомив, що серед 35 країн коаліції вже 26 погодилися взяти участь у програмі гарантій безпеки для України. Це може включати присутність на суші, морі, у повітрі або забезпечення підтримки українських збройних сил після припинення бойових дій.     Нагадаємо, що на зустрічі Коаліції рішучих, що відбулася 4 вересня, європейські лідери обговорили розміщення військових сил на території України та вже дійшли попереднього розуміння щодо чисельності солдатів . Цю інформацію підтвердив президент України Володимир Зеленський  

Союзники визначилися з приблизним числом солдатів для України

00:41:28

  На зустрічі "коаліції рішучих", що відбулася 4 вересня, європейські лідери обговорили розміщення військових сил на території України та вже дійшли попереднього розуміння щодо чисельності солдатів. Цю інформацію підтвердив президент України Володимир Зеленський під час пресконференції, яка пройшла після зустрічі в Парижі.   Він зазначив, що існують домовленості про присутність іноземних військ, однак конкретна кількість солдатів поки не оприлюднюється. За словами Зеленського, сторони вже обмінялися даними щодо приблизної чисельності тих, хто погодився взяти участь.   Український лідер додав, що військова присутність союзників передбачатиметься у трьох форматах - у повітрі, на морі та на суші.   Нагадаємо, президент Франції Емманюель Макрон повідомив, що ЄС завершив роботу над гарантіями безпеки для України, які наразі готові до політичного затвердження.    Макрон також заявив, що європейські країни готові надати гарантії безпеки Україні як частину умов мирної угоди. Німеччина зі свого боку висловила готовність підтримати Збройні сили України в рамках цих гарантій, запропонувавши коаліції охочих свій внесок у забезпечення безпеки.    

ООН відреагувала на удар РФ по місії з розмінування біля Чернігова

23:51:19

  В Організації Об'єднаних Націй висловили обурення через ракетний удар, здійснений російськими військами проти гуманітарної місії з розмінування поблизу Чернігова 4 вересня. Про це стало відомо з заяви гуманітарного координатора в Україні Матіаса Шмале.   Він висловив своє потрясіння через загибель двох співробітників Данської ради у справах біженців та поранення ще восьми осіб, які виконували свої гуманітарні обов’язки під час атаки.    "Я шокований трагічною новиною про те, що двоє наших колег із Данської ради у справах біженців загинули, і ще восьмеро були поранені під час виконання своїх обов’язків унаслідок сьогоднішнього удару Збройних сил Російської Федерації в Чернігівській області", - передає слова Шмале пресреліз ООН.   Шмале наголосив, що його колеги присвятили життя допомозі постраждалим від війни в Україні, часто ризикуючи власною безпекою. За його словами, тільки цього року до зазначеного удару в Україні вже загинули щонайменше чотири гуманітарні працівники, а ще 34 отримали поранення.   Гуманітарний координатор акцентував увагу на тому, що цивільне населення та ті, хто надає їм допомогу, повинні бути захищені відповідно до міжнародного гуманітарного права і не можуть ставати ціллю.   Нагадаємо, російські війська 4 вересня завдали ракетного удару по блокпосту біля Новоселівки на околиці Чернігова. Російський удар був спрямований по співробітниках гуманітарної місії з розмінування, які виконували роботи з очищення території від мін та інших вибухонебезпечних предметів.   Повідомлялося, що уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що Росія "вкотре  порушує основоположні норми міжнародного права , і світ має на це реагувати.      

РФ вдарила по дорожниках на Харківщині: є загиблі

23:22:16

  Увечері 4 вересня село Хотімля, розташоване в Старосалтівській громаді на Харківщині, Росія атакувала безпілотником, що призвело до загибелі трьох осіб і травмування ще кількох. Про це повідомив голова Харківської ОВА Олег Синєгубов у своєму Telegram-каналі.    Як повідомляє очільник області, атака сталася, приблизно, о 21:30. Загинули двоє чоловіків віком 40 років та молода жінка, якій було лише 25 років.   Серед постраждалих - 32-річний і 47-річний чоловіки. Їх госпіталізували, і їм надають необхідну медичну допомогу. Попередні дані свідчать, що під удар потрапили працівники ремонтно-дорожньої служби, які перебували у цьому районі.   Згодом Синєгубов додав , що кількість постраждалих внаслідок удару ворожим дроном по с. Хотімля збільшується. Ще один працівник ремонтно-дорожньої служби звернувся до медиків по допомогу.   Тмакож близько 21.00 окупанти нанесли ракетний удар по с. Лозовенька Ізюмського району. Спалахнула пожежа. Інформації щодо постраждалих наразі не надходило, написав голова Харківської ОВА ще в одному повідомленні.   Нагадаємо, у Лозовій на Харківщині після російської атаки вночі проти 4 вересня 40 тисяч абонентів залишилася без електропостачання через пошкодженння об’єктакритичної інфраструктури.