Мы в соціальних мережах

Facebook

Showreel

Video

В ЄС дискутують про буферну зону в Україні - ЗМІ

06:29:34

  Європейські лідери розглядають можливість створення 40-кілометрової буферної зони на території України між українськими та російськими військами, що може стати однією зі складових потенційної мирної угоди. Про це пише Politico, посилаючись на п'ятьох європейських дипломатів.   Видання повідомляє, що ця зона обговорюється як варіант для післявоєнного врегулювання конфлікту або перемир'я в Україні. Проте є значні розбіжності серед країн щодо її глибини, а також відсутність гарантій того, що українська влада погодиться на подібні територіальні поступки. Також зазначено, що Сполучені Штати наразі утримуються від участі в цій дискусії.   Сам факт розгляду ідеї створення зонування на українській території для забезпечення миру свідчить про скрутне становище НАТО, пишуть автори статті. Колишній посадовець Пентагону Джим Таунсенд висловив песимізм щодо ефективності такого підходу і зазначив, що Росія не сприймає європейські військові сили як серйозну загрозу.   Дипломати не порівнюють цей розмежувальний варіант із сильно охоронюваною корейською демаркаційною лінією, а швидше бачать аналогію з розділом Німеччини періоду холодної війни. За словами чиновників, чисельність миротворчих сил для патрулювання зони може варіюватися від 4 000 до 60 000, але жодна країна ще не взяла на себе зобов'язання щодо їхнього формування. Президент США Дональд Трамп уже заявив про небажання залучати американські сили для таких місій.   Окрім загальних обговорень демілітаризованої зони, йдеться про підготовку НАТО до іншого виклику - створення корпусу чисельністю до 300 000 військовослужбовців для захисту східного флангу Альянсу від потенційної атаки з боку Росії. Як зазначають джерела, будь-які миротворчі сили матимуть подвійні функції: патрулювання демілітаризованої зони та одночасне навчання українських військових.   Серед інших ключових аспектів нинішніх переговорів є обговорення правил використання сили, сценаріїв ескалації конфлікту та можливу роль третіх країн у разі негативної реакції Кремля на присутність сил НАТО. Франція та Велика Британія ймовірно сформують основу іноземного військового контингенту в зоні. При цьому Польща й Німеччина висловлюють заперечення через побоювання підвищення ризику нападу Росії на ці країни.   Європейські союзники ведуть переговори зі США щодо супутникової розвідки та авіаційної підтримки. Американські технологічні ресурси можуть стати критично важливими для моніторингу виконання умов Москвою. Водночас представники Пентагону повідомили європейським партнерам, що роль США в безпекових гарантіях Україн і буде обмеженою.   Європейські уряди очікують на визначення позиції американського Міністерства оборони щодо масштабу їхньої участі, водночас дозволяючи НАТО зайняти ініціативу в цих переговорах.   Лідери ЄС оприлюднили заяву на підтримку України, Угорщина проігнорувала

Ураження ГУР ракетного корабля РФ є історичним досягненням - експерти

06:08:28

  Українські військові розвідники, використавши FPV-дрон для атаки на малий ракетний корабель РФ Буян-М , що перебував в Азовському морі, значно пошкодили судно. Про історичне досягнення ГУР повідомило видання Defense Express.   Аналітики припускають, що саме дрон типу FPV став інструментом для успішного ураження цього військового корабля. Зазначається, що це може бути перше в історії ефективне застосування такого безпілотника для атаки корабля, здійснене на відстані понад 350 км.    Особливістю місії стало забезпечення стабільного управління та точного цілевказання на такій великій дистанції. Експерти Defense Express вважають, що удар могли нанести дрони Рубака або UJ-26 Бобер. Внаслідок цього постраждала корабельна РЛС, а також були уражені окремі його елементи.   Раніше безпілотники використовувалися для атак на цивільні судна та катери, але таких операцій проти військових кораблів подібного класу ще не зафіксовано.    Ця історична атака має глибший підтекст: вона демонструє слабкість і беззахисність російського флоту перед новітніми методами ведення війни. Як зазначають у Defense Express, екіпаж Буян-М знав про потенційну загрозу, намагаючись активно маневрувати, однак системи протиповітряної оборони корабля так і не були задіяні. При цьому судно мало у своєму розпорядженні артилерійський комплекс АК 630-М2 Дует , але він не був задіяний під час атак.   Нагадаємо, 28 серпня українські військові завдали ударів по Буян-М в Азовському морі, пошкодивши його РЛС і атакувавши борт корабля, який є носієм ракет Калібр . Операцію провели спецпідрозділ ГУР Примари , що вкотре засвідчує ефективність сучасних тактик і технологій у військовій справі.    

ISW оцінив ймовірність кризи в РФ через удари по НПЗ

05:37:11

  Інститут вивчення війни (ISW) оцінив наслідки ударів Збройних сил України по російських нафтопереробних заводах, зазначивши, що це може призвести до дефіциту бензину в Росії, стимулювати інфляцію та погіршити макроекономічну стабільність країни. Про це він пише у своєму звіті від 29 серпня.   Так, 28 серпня український Генштаб повідомив про атаку дроні в, здійснену силами Служби безпеки України та Силами спеціальних операцій на Куйбишевський нафтопереробний завод у Самарській області. Це стратегічне підприємство з річним обсягом переробки сім мільйонів тонн виробляє бензин, дизель, мазут і розчинники. Одночасно Головне розвідувальне управління України разом із Силами безпілотних систем атакували Афіпський нафтопереробний завод у Краснодарському краю, який забезпечує виробництво 6,25 млн тонн нафти щорічно і відіграє важливу роль у постачанні палива російському військовому сектору.   Обидва підприємства мають ключове значення для російської військової інфраструктури, а їх ураження викликало значний вплив на економічну ситуацію. У відповідь російський уряд оголосив про продовження заборони на експорт бензину з метою стабілізації внутрішнього ринку. Подібні заходи застосовувалися з 2022 року, але останні атаки на заводи посилили дефіцит пального , спустошуючи ринок і сприяючи зростанню цін.   Очікується, що криза з бензином та здорожчання товарів і послуг підвищать витрати як для пересічних громадян, так і для бізнес-середовища. Це створить додатковий тиск на економіку та розкрутить інфляційну спіраль, йдеться у звіті аналітиків.   Раніше повідомлялося, що в серпні 2025 року удар дронів по російських НПЗ українськими військовими, разом із плановим техобслуговуванням об’єктів, призвів до рекордних втрат у галузі нафтопереробки країни.