Чи здатні настрої американців вплинути на курс Дональда Трампа
Від початку свого другого президентського терміну Дональд Трамп активно формує образ не просто лідера глобального масштабу, а й архітектора нового політичного світу, який не боїться ламати правила.
У цій архітектурі немає місця для залежності від інших чи довгих багатосторонніх переговорів. Він віддає перевагу швидким рішенням, в яких саме Америка визначає лінію.
Проте можливості Дональда Трампа обмежені – насамперед підтримкою (чи непідтримкою) його дій американцями, перш за все – виборцями Республіканської партії.
Про те, як Дональд Трамп змінює курс США і до чого тут настрої американців, читайте в статті виконавчої директорки YES Світлани Ковальчук Диктатура меншості: чи здатні соціологічні виміри вплинути на курс Дональда Трампа. Далі – стислий її виклад.
Президент Трамп зробив тарифну програму та податково-бюджетний закон "One Big Beautiful Bill" центральними елементами внутрішнього порядку денного. Обидва викликали більше критики, ніж підтримки.
Водночас майже половина республіканців (44%) бачать у них стратегічну користь – як інструмент стримування Китаю та повернення робочих місць.
Такий підхід лягає в ідеологію America First, апелюючи до захисту національного виробництва.
Для Трампа тарифи – це не лише економічний інструмент, а й політичний меседж: "видимий" захист робочих місць у промислових штатах Пенсильванія, Огайо, Мічиган та Вісконсин, які визначають результат виборів.
Така політика приносить короткострокові політичні дивіденди, але може підірвати довгострокову конкурентоспроможність США.
У міжнародній сфері Трамп рухається в бік односторонніх рішень.
Загальна зміна зовнішньої політики США за Трампа – це повернення до "жорсткої сили" як засобу переговорів і впливу, а також фокусування на угодах, де Вашингтон отримує конкретну вигоду.
Серед змін – радикально інший тон у діалозі зі старими союзниками, що створює напругу в трансатлантичних відносинах і готовність "заходити" у нові регіони, де досі американський вплив був обмежений (наприклад, активізація на Південному Кавказі).
У війні Росії проти України Трамп намагається позиціонувати себе як архітектора швидкого миру.
Проте соціологія свідчить: близько половини американців і далі вважають допомогу Україні обов’язком Вашингтона.
І Трамп змушений рахуватися з суспільною думкою. Він може будувати образ миротворця, але не має достатнього простору для надмірних компромісів із Москвою.
Втім, не варто переоцінювати вплив соціології на дії президента США.
Для Трампа значення має лише думка традиційного електорату Республіканської партії.
Проте і це не все. Для Трампа важлива не тільки і не стільки позиція всіх виборців партії, скільки ядра своїх найвідданіших виборців --MAGA.
Річ у тім, що політика президента США тримається не на консенсусі, а на мобілізації лояльного ядра.
Стратегія проста: переконувати не всіх, а зробити більшість із меншості.
Щоправда, для Республіканської партії така стратегія загрожує втратою центристського електорату й поступовим перетворенням на партію меншості з радикалізованою базою. Також така стратегія підвищує напругу в суспільстві і в довгостроковій перспективі точно не гратиме на користь США.
Але поки така стратегія здатна забезпечити Трампу підтримку, достатню для подальших перемог, всі ці аргументи стають другорядними.
Докладніше – в матеріалі Світлани Ковальчук Диктатура меншості: чи здатні соціологічні виміри вплинути на курс Дональда Трампа.