Мы в соціальних мережах

Facebook

Showreel

Video

Бізнес РФ готовий на будь-яку "перемогу" Путіна - The Economist

01:53:14

  Російська еліта виснажена війною і готова прийняти будь-який варіант "перемоги", який запропонує Путін. Про це напередодні  повідомило  видання The Economist.   У статті зазначається, що президент Росії продовжує прагнути до розколу єдності Західних країн, однак його найближчі соратники, насамперед багаті бізнесмени, готові на будь-який мирний результат. Це пов’язано з бажанням припинити затяжний конфлікт з Україною.   За даними аналітиків, на раптово організованій нараді Путіна з представниками еліти 16 серпня в Кремлі російський президент мав на меті продемонструвати успіхи, пов’язані із самітом на Алясці. Та замість цього зустріч показала готовність учасників прийняти будь-який сценарій завершення війни, який Путін оголосить перемогою. Як зазначає видання, цей настрій чітко виражають слова одного з інформованих бізнесменів: "Всім байдуже, як це закінчиться, головне - щоб це закінчилося. Путін може назвати перемогою що завгодно".   Як повідомляється, під час зустрічі тон Путіна звучав примирливо: "Ми поважаємо бажання США завершити бойові дії якнайшвидше. Ми також хочемо цього".    Втім, саміт на Алясці був організований не стільки для американського і російського президентів, скільки як демонстрація для російської еліти і громадськості. Як показують соціологічні опитування, 70% росіян вірять в успіх країни на полі бою, але водночас 60% підтримують ідею переговорів. Хоча страх перед поразкою вже згас, ентузіазму щодо продовження війни явно бракує, - йдеться у статті.   Проте вимоги Путіна на мирні переговори залишається амбіційними: від визнання окупації Криму і сухопутного коридору до виходу України з НАТО і організації нових президентських виборів у Києві.    У той же час російська економіка стикається з ростом проблем. Дефіцит бюджету у 2023 році вже перевищив запланований показник на 2025-й рік через значне збільшення державних витрат. Зокрема, щонайменше 5% видатків спрямовується на утримання контрактної армії для бойових дій в Україні. Нестача кадрів також негативно впливає на цивільний сектор.   Сила армії РФ теж залишається під питанням: навіть через три літніх сезони війни Росія не змогла прорвати фронт в Україні. Масова мобілізація чи продовження бойових дій ще рік виглядають ризиковими для Путіна. Величезні втрати лише підтвердили б неспроможність його військ здолати українські сили.   Хоча у суспільних настроях переважає бажання припинення війни, Путін не планує зупинятися. Російський президент сподівається досягти значного прориву на полі бою протягом наступних кількох місяців, посилити політичну нестабільність в Україні і послабити підтримку Заходу. Попри невдачі в цих аспектах досі, навіть можливе завершення активної фази війни не припинить його спроб зруйнувати єдність Західних партнерів, впевнені аналітики.

Російські "елітні" солдати заробляли на "бойових" пораненнях - росЗМІ

00:21:07

  Російські солдати та офіцери так званої "елітної" 83-ї десантно-штурмової бригади під час війни в Україні вдалися до масових самострілів, які реєстрували як бойові поранення. Метою таких дій були грошові компенсації, державні нагороди та інші пільги. Про це повідомляє російське видання Коммерсант.   За даними, оприлюдненими росЗМІ, у цій схемі викрито 35 осіб, серед яких - полковник Артем Городилов та його заступник, підполковник Костянтин Фролов, відомий під прізвиськом "Палач". За ці дії вони отримували компенсаційні виплати у розмірі до 3 мільйонів рублів, додаткові відпустки та право на пільгове лікування. Загальний обсяг незаконно отриманих ними коштів перевищив 200 мільйонів рублів.   Повідомляється, що окрім матеріальних вигод, такі "поранення" відкривали шлях до отримання державних нагород, зокрема орденів Мужності та медалей "За відвагу".    Високопосадові офіцери, залучені до махінацій, визнали свою провину й уклали досудові угоди. Наразі вони ознайомлюються з матеріалами кримінальної справи, яка охоплює близько сотні томів, зазначає ЗМІ.   Раніше було опубліковано відео, як російський солдат трьома ударами приклада розбиває череп пораненому так званому "товаришу по службі".   Також російські військові  саботували бойові дії на Покровському напрямку. Щодня фіксувалися випадки виведення з ладу бронетехніки, пошкодження артилерії та умисного псування озброєння.   Серед загарбників стає більше дезертирів - ЦНС  

Не "Будапешт": Україна розробляє гарантії безпеки

23:52:07

  Україна активізує роботу над новими безпековими гарантіями, враховуючи історичні помилки, такі як Будапештський меморандум. Глава Офісу президента Андрій Єрмак провів важливу координаційну зустріч із радниками з національної безпеки ключових країн, включаючи Німеччину, Італію, Францію, Велику Британію, Фінляндію, а також представників ЄС і НАТО. Про це Андрій Єрмак написав  у Telegram.   Єрмак зазначив, що Україна спільно з міжнародними партнерами вже активно працює над військовою складовою безпекових гарантій. Основною метою є створення ефективного механізму, який унеможливить повторення агресії з боку Росії та забезпечить конкретні дії у випадку затягування війни або зриву переговорів.   "Україна готова до будь-якого формату розмови про чесне закінчення війни, і ми вдячні президенту Трампу, всім в Америці, всім в Європі за підтримку. Відповідні кроки мають зробити росіяни, або - відчути додатковий дійсно болісний тиск світу", - підкреслив Єрмак.   Він також повідомив, що Україна домовилася з партнерами про щоденну координацію позицій.   Нагадаємо, наприкінці серпня у Білому домі відбулася стратегічна зустріч за участю президента України та лідерів США, Франції, Німеччини, Великої Британії, Італії, Фінляндії, а також керівництва Єврокомісії й НАТО. Обговорювалися питання гарантування безпеки для України.   Дональд Трамп підтвердив готовність США долучитися до таких гарантій , однак наголосив на необхідності більшої участі європейських партнерів, при цьому виключивши можливість відправки американських військових до України.   Сьогодні повідомлялося, що прем'єр-міністр Італії Джорджія Мелоні запропонувала альтернативний формат колективної допомоги Україні. Її план не передбачає членства у НАТО, але має сприяти посиленню безпеки країни в умовах воєнної агресії.    

В Україні прогнозують зменшення врожаю основних культур

23:28:37

  Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ) прогнозує зменшення врожаю більшості основних культур у 2025/26 маркетинговому році, який триватиме з липня 2025 до червня 2026. Очікується, що загальний валовий збір зернових та олійних культур становитиме близько 73,4 млн тонн, що на 5% менше від минулорічного показника. Про це свідчить прогноз УКАБ від 20 серпня.   Так, виробництво зернових культур прогнозується на рівні 54,6 млн тонн, що на 3% менше, порівняно з минулим роком. У той час виробництво олійних культур може скоротитися на 11% - до показника в 18,8 млн тонн.   УКАБ деталізує дані по основних культурах:   - Пшениця: попри збільшення площ посівів на 2%, урожай знизиться до 21 млн тонн (-6%). Найбільший вплив на це мало зниження врожайності культури на 17% - до 42 ц/га, після торішніх високих показників (50,6 ц/га).   - Кукурудза: врожай залишиться майже незмінним, порівняно з минулим роком, і становитиме 26,7 млн тонн. Посівні площі залишаються стабільними, але низька врожайність продовжує бути проблемою.   - Ячмінь: очікується збір у розмірі 5,2 млн тонн (-1%).   - Соняшник: урожай скоротиться на 7%, незважаючи на збільшення площ під цією культурою, і становитиме 10,1 млн тонн. Основною причиною є суттєве падіння врожайності.   - Соя: найбільше скорочення спостерігається саме по цій культурі - до 5,4 млн тонн (-19%). Це зумовлено зменшенням площ посіву на 16%, а також незначним падінням врожайності.   - Ріпак: прогнозується зниження обсягів виробництва на 8%, до 3,3 млн тонн. На урожай негативно вплинули несприятливі погодні умови, серед яких заморозки, що стали причиною втрати врожайності.   Експерти зазначають, що існують суттєві регіональні диспропорції врожайності між південними і східними областями та іншими регіонами країни. Аграрії з півдня і сходу стикаються з надзвичайно низькою врожайністю або навіть втратою посівів через недостатню кількість опадів, весняні заморозки і аномальну літню посуху. Водночас центральні, західні та північні області демонструють стабільні або навіть покращені результати у порівнянні з минулим роком.   Директор клубу акцентує увагу на тому, що прогноз залишається попереднім і може змінитися залежно від подальших погодних умов.   Раніше Міністерство аграрної політики повідомляло про ризик зниження урожаю зернових в Україні у найбільш песимістичному сценарії - до близько 51 млн тонн у 2025 році (-10% порівняно з 2024 роком). Урожаї олійних культур також можуть скоротитися на 5%.   Україні прогнозують найнижчий за 13 років урожай пшениці