Маленька крапля змінила велике місто. Проєкт «Шукай!» випустив мініскульптуру «Крапля молока»
Проєкт «Шукай!» Юлії Бевзенко випустив 49-ту скульптуру «Крапля молока» на головному фасаді Перинатального центру на вулиці Предславинській.
«Ми встановили цю скульптуру під табло, яке показує, скільки немовлят народилось у перинатальному центрі за добу. Тож коли знайдете цю скульптурку, точно побачите добрі новини для України», – розказала авторка проєкту.
Прикмета скульптурки: до краплі доторкнись – підтримкою поділись, уточнили в команді «Шукай!». Її скульптор – Юрій Белявський.
Скульптуру створили у формі краплі, всередині якої – обійми матері із дитиною. «Обійми в крапельці – це перемога Любові та Безпеки як для кожного малюка, мами, родини, так і для всієї педіатрії та України загалом», – пояснила лікарка-педіатриня та анестезіологиня, керівниця Харківського регіонального перинатального центру Ірина Кондратова.
Чому саме крапля молока?
У 1906-му професор Євген Скловський заснував першу у Києві «Крапля молока» – це місце, де мами з бідних родин отримували молоко, а згодом допомогу розширили: давали гроші, речі, лікування, житло та роботу. Під час Першої світової війни організація відкривала ясла й пункти харчування для дітей військових, допомагала біженцям.
«Крапля молока» проіснувала близько 20 років, але врятувала безліч дитячих життів і заклала основу міської системи допомоги матерям і немовлятам. Організація також популяризувала грудне вигодовування і гігієну догляду, ставши раннім прообразом дитячих консультацій.
Проєкт «Шукай!» – це історико-історичний проєкт, що розповідає історії Києва через бронзові мініскульптурки. Це 49-та скульптура у місті. Раніше ми писали про скульптури «Прочитано» на фасаді «Сенсу на Хрещатику», «Київська перепічка» біля вікна з однойменним стритфудом і фігурку про підприємницький Київ.
Ось тут мапа з усіма скульптурками, які випустили в межах проєкту «Шукай!». Віледж також розпитав Юлію Бевзенко, чому вона називає себе «менеджеркою Києва» та як обирає локації для власного проєкту.
Фото й обкладинка: Андрій Проць