Прострочені дедлайни — втрачена допомога
Попри політичну підтримку на рівні уряду, народних депутатів і міжнародних партнерів, ці ініціативи залишаються на різних етапах парламентського розгляду. Їхнє ухвалення — це не формальність, а сигнал готовності України до змін і здатності виконувати взяті на себе зобов’язання.
Ми наводимо не вичерпний перелік, адже частина зобов’язань ще тільки наближається до дедлайнів. Але саме ці законопроєкти вже тривалий час курсують у парламенті, попри свою пріоритетність. Наприклад, законопроєкт про реформу Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА), що відкриває шлях до 600 мільйонів євро допомоги від ЄС, ухвалили лише 18 червня 2025 року, а президент підписав його 28 липня — хоча дедлайн був ще в першому кварталі 2025 року. А перші спроби реформувати агентство були ще в 2023 році.

Цифровізація виконавчого провадження
Дедлайн: ІІ квартал 2025
Законопроєкт № 9363 від 07.06.2023, ініційований Кабінетом міністрів України
Що змінює цей законопроєкт?
Насамперед, це спроба нарешті осучаснити сферу виконавчого провадження, яка досі залишається забюрократизованою та неефективною. Його ухвалення може суттєво вплинути на те, як в Україні забезпечується виконання судових рішень, зокрема у справах про стягнення боргів.
З головних ініціатив — документ передбачає розширення функціоналу автоматизованої системи виконавчого провадження. Виконавці отримають можливість швидко і без зайвих паперових процедур обмінюватися інформацією з державними органами, банками, фінансовими установами та небанківськими платіжними сервісами. Це має пришвидшити процеси накладення арешту на кошти, списання боргів, а також виключення осіб із реєстрів після сплати заборгованості.
Запроваджується також автоматична взаємодія між Єдиним реєстром боржників та іншими базами даних. Це робиться для того, щоб унеможливити відчуження майна боржником до завершення провадження. Довідки з реєстру, що нині потребують ручної обробки, формуватимуться автоматично і матимуть юридичну силу завдяки електронному підпису адміністратора.
Суттєве нововведення — обов’язкове підключення банків і фінансових установ до системи. Це забезпечить автоматизований арешт коштів боржників. У разі повторного пред’явлення виконавчого документа не відкриватиметься нова справа, як зараз, а відновлюватиметься вже існуюче провадження. Це дозволить уникнути дублювання в реєстрі.
Також автоматизується процес зняття арешту з рахунків після сплати боргу та впроваджується взаємодія з системою депозитарного обліку, для того щоб можна було стягувати кошти навіть із депозитних рахунків і цінних паперів боржника.

На якому етапі розгляду перебуває законопроєкт?
14 травня 2025 року направили на повторне друге читання. До його змісту залишаються зауваження Головного юридичного управління ВРУ, яке вказує на необхідність спочатку розглянути законопроєкт № 5660. Останній ще в 2021 році подала група народних депутатів на чолі із заступником голови Комітету Верховної Ради з питань правової політики Валерієм Божиком; він також регулює питання цифровізації виконавчого провадження.
Проведення конкурсу на посаду суддів
Дедлайн: І квартал 2025
Законопроєкт № 13114 від 18.03.2025, ініціатори законопроєкту — група народних депутатів на чолі з народним депутатом, головою Комітету ВР з питань правової політики Денисом Масловим.
Що змінює цей законопроєкт?
Кадрова криза у Вищому антикорупційному суді — одна з причин, з яких затягується розгляд корупційних справ. Тому одним із індикаторів для виконання зобовʼязань є збільшення кадрового складу ВАКС.
Для виконання цих вимог зареєстровано законопроєкт, який спрощує умови участі кандидатів у конкурсах на посади суддів. Ідеться не про зниження стандартів доброчесності, а про адаптацію процедур до реальних умов війни.
По-перше, пропонується розширити коло осіб, які можуть претендувати на участь у конкурсі. По-друге, Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС) отримає право самостійно встановлювати прохідний бал для тесту з історії української державності, тоді як нині це фіксовані 75% від максимальної оцінки.
Також змінюється порядок проходження співбесіди: обов’язковою вона залишатиметься лише для кандидатів у місцеві суди. Для інших посад комісія зможе ухвалювати рішення без співбесіди — за результатами засідання. Це дозволить уникнути додаткових затримок у доборі.

Ще одна важлива новація — скасування обмеження на повторну участь у конкурсі. Зараз закон передбачає річну заборону для тих, хто не пройшов попередній відбір. Законопроєкт пропонує відмовитися від цієї норми на період воєнного стану та ще на рік після його завершення.
Водночас документ містить і дискусійні норми. Наприклад, для працівників НАБУ і САП, які хотіли б стати суддями, зберігається вимога щонайменше 10 років досвіду — замість п’яти, як для представників інших органів, що також входять до переліку. Це ставить кандидатів із антикорупційних інституцій у нерівні умови.
Є питання й до запропонованого обмеження доступу до інформації про осіб, які проходять військову службу або перебувають на тимчасово окупованих територіях. Такий підхід може бути виправданий лише щодо справді чутливої інформації в умовах війни, проте не як загальне правило.
Загалом законопроєкт покликаний розблокувати кадрове підсилення ВАКС і пришвидшити розгляд справ, на які існує суспільний запит і які мають значення для євроінтеграційного поступу України. Однак його положення потребують доопрацювання, щоб спрощення процедур не перетворилось на нерівність чи непрозорість.
На якому етапі розгляду перебуває законопроєкт?
Профільний комітет рекомендував Верховній Раді розглянути цей законопроєкт, однак депутати вже тричі не підтримали його внесення до порядку денного.
Перегляд декларацій доброчесності суддів
Дедлайн: ІІ квартал 2025 року
Законопроєкт № 13165-2 від 25.04.2025, ініційований народним депутатом Іваном Калауром
Що змінює цей законопроєкт?
Європейська комісія вимагає від України посилити підзвітність судової влади та підвищити рівень довіри суспільства до неї. Для цього необхідно ухвалити закон, який оновлює систему декларування доброчесності суддів. У новій редакції передбачається тимчасова, але змістовна перевірка доброчесності суддів вищих судів із залученням незалежних експертів.
Законопроєкт спрямований на те, щоб посилити підзвітність та доброчесність суддів. Він пропонує об’єднати в один документ дві форми – декларацію доброчесності та декларацію родинних зв’язків. Також уточнюється, яку саме інформацію мають вказувати судді, а саме:
● законність джерела походження майна;
● відповідність рівня життя судді наявному в нього та членів його сім’ї майну і одержаним ними доходам;
● відсутність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності;
● сумлінне виконання обов’язків судді та Кодексу суддівської етики;
● невчинення дій з метою набуття громадянства (підданства) іноземної держави.
Член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, який запропонував провести перевірку декларації судді, не братиме участі в самій перевірці цієї декларації.

Законопроєкт передбачає, що суддю мають поінформувати про початок або продовження перевірки його декларації. Він також гарантує право судді звертатися до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, ознайомлюватися з матеріалами перевірки та її результатами.
Крім того, документ визначає, які саме рішення може ухвалити ВККС за підсумками перевірки декларації доброчесності та родинних зв’язків судді, навіть якщо суддя не був присутній. Також описується, як суддя може оскаржити таке рішення.
Водночас певні положення викликали застереження з боку Ради адвокатів.
На якому етапі розгляду перебуває законопроєкт?
Профільний комітет рекомендував розглянути цей законопроєкт; 3 червня 2025 його прийнято за основу; готується друге читання.
Реформування територіальної організації виконавчої влади
Дедлайн: І квартал 2025 року
Законопроєкт № 4298 від 30.10.2020, ініційований групою народних депутатів на чолі з народним депутатом Віталієм Безгіним, та проєкт закону № 13150 від 03.04.2025, ініційований групою народних депутатів на чолі з народним депутатом Давидом Арахамією
Що змінюють ці законопроєкти?
Законопроєкт № 4298 від 30.10.2020 передбачає перетворення місцевих державних адміністрацій на органи префектурного типу. Це має забезпечити дієвий контроль за законністю рішень органів місцевого самоврядування та налагодити координацію територіальних підрозділів центральної виконавчої влади на місцях.

Серед основних запропонованих змін:
● надати головам місцевих державних адміністрацій та їхнім заступникам статус державних службовців;
● оновити механізм призначення голів місцевих державних адміністрацій;
● створити інститут кадрового резерву для призначення на посади голів районних державних адміністрацій;
● запровадити особливості звільнення голів місцевих державних адміністрацій;
● систематизувати структуру повноважень місцевих державних адміністрацій.
У квітні 2025 року з’явився законопроєкт № 13150, який частково дублює і розвиває ідеї законопроєкту № 4298. Він конкретизує механізми державного нагляду за рішеннями органів місцевого самоврядування:
● законність рішень обласних рад перевірятиме Кабмін або визначений ним орган;
● за рішеннями сільських, селищних, міських і районних рад стежитимуть обласні державні адміністрації (ОДА);
● у Києві та Севастополі до ухвалення окремого закону контроль здійснюватиме Кабмін.
Проєкт встановлює строки реагування: органи нагляду мають протягом 60 днів після того, як акт набере чинності, виявити можливі порушення. В разі, якщо є порушення, ОДА або Кабмін надають обов’язкову вимогу усунути недоліки впродовж 20 робочих днів. Якщо її не виконують — справу передають до суду.
Також пропонується створити Єдиний державний реєстр актів місцевого самоврядування для централізованого обліку й моніторингу рішень.
На якому етапі розгляду перебуває законопроєкт?
29 квітня 2025 року Комітет ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування рекомендував ВРУ ухвалити за основу законопроєкт № 13150, решту — відхилити.
Проте, відповідно до відомостей з сайту Верховної Ради, законопроєкт № 4298 від 30.10.2020 все ще очікує на друге читання.
Про професійну освіту
Дедлайн: ІІ квартал 2025 року
Законопроєкт № 13107-д від 11.04.2025, ініційований групою народних депутатів на чолі з народною депутаткою Ольгою Коваль
Що змінює цей законопроєкт?
Законопроєкт пропонує запровадити фінансову та кадрову автономію закладів, створення наглядових рад, розвиток дуальної освіти, залучення бізнесу до розробки навчальних програм, а також спрощення процедури ліцензування закладів професійної освіти. Все це відповідає нормам права ЄС і їхнім вимогам.

На якому етапі розгляду перебуває законопроєкт?
Комітет Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій рекомендував ВРУ ухвалити законопроєкт за основу. Готується друге читання.
Якщо зволікати з ухваленням цих законопроєктів, це несе реальні ризики для всієї архітектури євроінтеграційного курсу. Адже тут ідеться не лише про гроші, а й про довіру, яку партнери готові надавати Україні в обмін на реальні кроки вперед. Вікно можливостей не буде відкритим безкінечно: від парламенту зараз очікують не просто участі в процесі, а лідерства в ухваленні важливих рішень.
Варто додати, що час, який піде на реформування — це також тест на політичну зрілість і відповідальність.