Може вплинути на інвестиції в оборону: в Організації економічного співробітництва розкритикували зміни стосовно НАБУ
Фото: НАБУКерівниця антикорупційного відділу Організації економічного співробітництва і розвитку (OECP) попередила Офіс президента про те, що атака на антикорупційні органи негативно повпливає на оборонні інвестиції в Україну і фінансування відбудови. Вона надіслала відповідного листа на ім'я заступниці глави Офісу президента Ірини Мудрої, пише "Європравда".
Підписуйтесь на наш Google News
Лист датований 22 липня – днем, коли Верховна Рада ухвалила підпорядкування незалежних НАБУ і САП генпрокурору. Авторка листа Джулія Фромгольц висловила глибоку стурбованість стосовно подій.
Вона зазначила, що ухвалений законопроєкт підриває незалежність спеціалізованих антикорорганів в Україні та додала, що ці зміни в OECP можуть розцінити як послаблення дотримання зобов'язань.
Фромгольц заявила, що в майбутньому цей закон ставить під загрозу прагнення України приєднатися до ОЕСР. І вона закликала президента України ветувати цей законопроєкт.
"У разі якщо цей лист надійде до вас після підписання законопроєкту, ми закликаємо внести подальші законодавчі зміни для збереження незалежності спеціалізованих антикорупційних органів. Я наполегливо прошу розглянути це питання з максимальною серйозністю", – йдеться у документі.
Вона додала, що "якщо (питання, що виникло через ухвалення закону) залишиться невирішеним – це не тільки поставить під загрозу перспективи приєднання України до Конвенції ОЕСР про боротьбу з хабарництвом, а і її зусилля щодо вступу до ОЕСР, але й підірве її авторитет серед міжнародних партнерів, зокрема тих, які розглядають можливість інвестування в оборонний сектор України та її довгострокову відбудову".
Знищення незалежності НАБУ і САП
Після десятків обшуків у співробітників Національного антикорбюро і позапланової перевірки того, як у САП дотримуються поводження з державною таємницею, декільком працівникам Бюро оголосили підозри. Три з них стосуються аварій, скоєних в 2021 і 2023 роках. В НАБУ заявили, що відповідні органи про ці ДТП знали від початку. Ще три підозри стосуються можливої співпраці детективів із ворогом. В СБУ та Офісі генпрокурора звинуватили керівника регіонального управління Руслана Магамедрасулова в торгівлі технічними коноплями з Дагестаном. Він нібито сприяв продажу конопель, які вирощує його батько, до країни-агресорки. Також йому закидають зв’язок із нардепом від проросійської партії ОПЗЖ Федором Христенком, який втік з України напередодні повномасштабної війни. За даними слідства, Христенко близький до ФСБ і мав вплив на деяких співробітників НАБУ.
Також у роботі на ворога запідозрили Скоморова. Він, за даними слідчих, теж підтримував зв’язок з Христенком. Самому Христенку підозру оголосили в один день із детективами.
Третій підозрюваний – співробітник підрозділу Д2. Служба заявила про викриття "крота" ФСБ у лавах підрозділу НАБУ. Його нібито курував ексзаступник керівника охорони Віктора Януковича. Служба безпеки задокументувала щонайменше 60 епізодів передачі інформації з обмеженим доступом колишньому заступнику керівника охорони Януковича з боку працівника. Йому повідомили про підозру за статтями Кримінального кодексу України про державну зраду (ч. 1 ст. 111) та несанкціоновані дії з інформацією, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп’ютерах), автоматизованих системах, комп’ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, вчинені особою, яка має право доступу до неї (ч. 3 ст. 362).
У НАБУ заявляють, що інформація стосовно можливих ризиків, повʼязаних із одним із працівників НАБУ, надійшла від керівництва СБУ ще в серпні 2023 року. Під час спільної перевірки жодних доказів чи свідчень того, що працівник НАБУ був обізнаний про зв’язки представника УДО з російськими спецслужбами, не виявлено.
Керівництво НАБУ запевнило, що відкрите до очищення своїх лав від ворожих пособиків.
Наступного ранку після обшуків, 22 липня, стало відомо про підготовку законодавчих змін, що підпорядковують НАБУ і САП генеральному прокуроур. Ці зміни ухвалили вранці на засіданні профільного комітету, а вже через декілька годин ухвалили в залі Верховної ради 263 голосами.
Проти тиску на антикорупційні органи виступили в Group of 7 та Євросоюзі, а в містах анонсували протести. Мітинги, серед іншого, пройшли в Києві, Львові, Дніпрі і Харкові. Попри все це президент підписав законопроєкт і він уже чинний від сьогодні.
Учора ввечері сайт ВР, на якому видно ступінь проходження законопроєкту, перестав працювати в розділі законодавства. Там писали про технічні роботи. Ближче до опівночі в картці законопроєкту інформація про президентський підпис змінювалася декілька разів: підписав на направлено на підпис до президента. Зрештою цей підпис все таки є. Закон уже опублікували в газеті “Голос України”, відповідно, він набув чинності від нині.
Нардеп Ярослав Железняк повідомив, що він та колеги з різних фракцій готують подання до Конституційного суду, оскільки ухвалення законопроєкту відбувалося з порушенням регламенту. Активісти тим часом анонсують нові протести.