Керівні партії Німеччини сперечаються, як реформувати механізм, що обмежує держборг
Між керівними партіями Німеччини спалахнули суперечки щодо того, як саме реформувати механізм обмеження державних запозичень – ще до того, як почалася фактична робота з цього питання.
Про це повідомляє Spiegel, пише "Європейська правда".
Коаліція ХДС-ХСС та СДПН планує призначити комісію з 15 експертів для розробки реформи механізму, відомого як "боргове гальмо", щоб надати уряду більшу фінансвоу гнучкість. Втім, ще до запуску комісії між партіями почалися суперечки.
Невдоволення почалося вже з пропозицій міністра фінансів від СДПН Ларса Клінгбайля щодо складу комісії. Він пропонує надати по 5 місць експертам від керівних партій та по одному – опозиційним "Зеленим" і "Лівим", а решту три – досвідченим експосадовцям, двох із яких мають запропонувати ХДС-ХСС і одного – СДПН.
У ХДС-ХСС вважають, що Клінгбайль пропонує завелику квоту для СДПН і у них у підсумку не буде переважаючого впливу на процес ухвалення рішень.
Також у партії стурбувались документом Мінфіну, де окреслюють напрямок реформи, тому що він не зовсім відповідає їхньому баченню – зокрема, щодо більших витрат на інфраструктуру для стимулювання економічного зростання. ХДС-ХСС натомість вважають, що стимулювання розвитку економіки краще спрацює через зниження податків і дерегуляцію.
В аргументі про "інфраструктуру для зростання" ХДС-ХСС побачили наміри надалі просувати ідею подальшого зняття лімітів на боргові запозичень для інвестицій в інфраструктуру, як вже зробили для оборонних витрат.
Пропозиція про склад комісії може викликати невдоволення і серед "Зелених" і "Лівих" через небажання дати їм можливість самостійно обрати експертів, а запросити тих фахівців, кого партії зазвичай раніше призначали у таких випадках.
ХДС-ХСС очікувано призначить експертів, які будуть чинити спротив подальшому послабленню боргового гальма. Багато з членів партії вважають, що у цьому питанні вже зараз зайшли надто далеко і дозволили надмірно великі запозичення.
Нагадаємо, навесні Німеччина звернулася до ЄС з проханням про звільнення від обмежень на запозичення коштів з метою збільшення витрат на оборону в найближчі роки. Так само вчинила Польща.