У Раді пропонують пом’якшити критерії для «клубу білого бізнесу»: 7 ключових змін

У парламенті пропонують зареєструвати новий законопроєкт, який передбачає оновлення критеріїв доступу до правового режиму Території високого рівня податкової довіри — «клубу білого бізнесу». 

Відповідний проєкт запропонував голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

За його словами, документ враховуватиме враховує пропозиції бізнесу та має на меті зробити умови приєднання до режиму більш гнучкими, зберігаючи принципи прозорості та партнерства з державою. Серед основних змін:

• М’якше ставлення до дрібних порушень. Якщо штраф за неподання звітності не перевищує розмір однієї мінімальної зарплати (8 000 грн) і вже сплачений, це не стане перешкодою для вступу до режиму.
• Особливий підхід до унікальних підприємств. Уточнено критерії розрахунку зарплатного показника для бізнесів, які мають унікальні КВЕДи в межах регіону або країни.
• Перегляд ПДВ-критерію. Показник сплати ПДВ адаптують для підприємств, для яких він об’єктивно не підходить.
• Регламент перевірки. Якщо перевірку вже розпочали — діють чіткі процедурні правила.
• Захист для виробників підакцизної продукції. Загальна преференція щодо відсутності планових документальних перевірок поширюється і на них.
• Прозора структура власності. Обов’язкова наявність інформації про кінцевих бенефіціарів та відсутність ознак недостовірності в ЄДР.
• Уточнення в податку на прибуток. Розрахунок буде адаптований для точнішої оцінки.

Раніше Опендатабот писав, що у січні 2025 року 24 компанії з тих, хто потрапив у так званий «клуб білого бізнесу» мали на початку повномасштабної війни власників з рф.

Більше про «клуб»

«Клуб білого бізнесу» — перелік підприємств, що демонструють відкритість, сплачують податки, вчасно подають звіти і не мають звʼязків з рф.

Найбільше «білих бізнесів» у Києві (1 927 компаній), на Дніпропетровщині (794 компанії) та на Київщині (594 компанії). Компанії займаються оптовою торгівлею, сільським господарством, нерухомістю тощо.

42% компаній з усього переліку заробляють від 10 до 100 млн грн на рік, ще 2,2% — понад 1 млрд грн.