Повоєнні вибори: чому Рада не готує необхідний закон?
Напівживі робочі групи
Заступник голови ЦВК Сергій Дубовик розповів LB.ua, що ще наприкінці 2022 року створили три робочі групи з представників Центрвиборчкому, членів Комітету ВР з питань організації державної влади (відповідальний комітет), зацікавлених відомств і громадськості, щоб напрацювати проєкт про перші повоєнні вибори.
Сергій ДубовикПерша група займалася загальними питаннями: територіальною організацією виборів, логістикою, фінансами, безпековими питаннями. Друга — упорядкуванням списків виборців, враховуючи мільйони внутрішньо переміщених осіб. Третя — напрацюванням змін для голосування українців, що виїхали за кордон.
Але наразі, як розповів Дубовик LB.ua, всі ці групи«напівживі». І за більш як два роки єдиного проєкту закону про перші повоєнні вибори так і немає.
Що зробила ЦВК?
ЦВК не чекає скасування воєнного стану та ухвалює рішення в межах своєї відповідальності щодо підготовки виборчого процесу:
- оновлює Реєстр виборців, публічний доступ до якого з огляду питань безпеки після повномасштабного вторгнення був обмежений. Зараз ЦВК готує його повернення в онлайн режим. І вже тоді Реєстр буде базою для складання оновлених списків виборців;
- працює над упорядкуванням виборчих дільниць, враховуючи декомунізацію, зміну назв та адрес дільниць. Додатково місцеві органи влади з найбільш постраждалих чи деокупованих територій вносять пропозиції щодо ліквідації виборчих дільниць;
За словами Дубовика, це території умовного Бахмута, з яких постійно вносять подання про ліквідацію малих виборчих дільниць.
Фото: EPA/UPGЩо має зробити парламент
Заступник голови ЦВК Дубовик наголошує, що наразі є два основних виклики у підготовці повоєнних виборів, на які відповіді має дати саме парламент у вигляді законодавчих змін:
- необхідно створити механізм активної реєстрації виборців, активної зміни виборчої адреси в позавиборчий період. Коли сам громадянин зможе подати таку інформацію для внесення змін в Реєстрі. Це потрібно, аби тимчасово переміщені особи могли оперативно змінити свою виборчу адресу. Те саме має бути забезпечено для українців за кордоном;
- другий виклик — голосування за кордоном за межами дипломатичних та консульських установ, аби мільйони українців могли проголосувати, наприклад, у торговельних, навчальних центрах та закладах чи спеціально облаштованих хабах.
Фото: EPA/UPGДля перших повоєнних виборів парламент також має визначити:
- критерії, за якими будуть визначатися території, де вибори провести неможливо через руйнування інфраструктури, обстріли та інші безпекові питання;
- визначити орган, який буде ухвалювати рішення щодо неможливості проведення виборів: парламент, Кабмін, РНБО чи інший орган;
- забезпечити право військових не лише проголосувати, а й балотуватися — чи матимуть вони додаткові законодавчо закріплені відпустки для передвиборчої кампанії? Такі рекомендації надані в дорожній карті для повоєнних виборів мережі «ОПОРА».
- переглянути вимоги до кандидатів, зокрема «ценз осілості» для українців, що повернуться в Україну (нині цей обов’язковий ценз для балотування — 10 років проживання в Україні для кандидатів у президенти, 5 років — депутатів).
Чому нардепи зволікають?
Депутати з різних фракцій визнають: єдиного законопроєкту досі немає. І хоча комітет держвлади мав би координувати роботу, він фактично не працює в цьому напрямку.
«Була хвиля у 2022 році… Говорили-балакали, сіли та й заплакали… Жодних зрушень немає», — визнає голова робочої групи та підкомітету ВРУ з питань виборів, референдумів та інших форм безпосередньої демократії Аліна Загоруйко («Слуга народу»).
Голова профільного підкомітету з питань виборів, референдумів та інших форм безпосередньої демократії, нардепка «Слуги» Аліна ЗагоруйкоПричиною цього вона вважає «відсутність політичної волі». Влада не визначила, що саме їй потрібно на виході — які правила, які зміни.
Тому про жодні вибори 2025 року не йдеться. Продовжується війна та не готова законодавча база.
Роман Лозинський, заступник голови комітету держвлади та член робочої групи («Голос»), додає:
«На жаль, парламент не є місцем, де формуються рішення. Все координується з Офісу президента. Ми не отримали сигналів із Банкової», — каже він LB.ua.
Роман ЛозинськийНа питання LB.ua про це заступники керівника Офісу Президента Віктор Микита й Ірина Мудра не відповіли.
Які ризики зволікання із законом?
Не готуватися до виборів ще гірше, ніж збурювати тему виборів. Бо потім усе доведеться робити поспіхом. А це створює загрози для проведення виборів, визнання результатів міжнародними партнерами, вважає нардеп Лозинський («Голос»).
Інший депутат («Слуга народу»), член робочої групи не під запис прогнозує: «Усі будуть бігти в останній тиждень. За ніч щось криве напишемо і проголосуємо».