
Позов проти Росії та інвестиції в Україну: 10 років AMIC ENERGY на ринку
СПЕЦПРОЄКТ
Австрійська компанія та власник мережі автозаправних станцій AMIC ENERGY працює на українському ринку вже десять років, пройшовши через революційні зміни, початок війни на сході України у 2014 році, і, зрештою, повномасштабне російське вторгнення у 2022-му. Попри численні виклики, компанія не лише продовжує працювати в Україні, але й активно розвивається, інвестує в мережу та підтримує Збройні сили України.
В інтерв’ю "Європейській правді" акціонери австрійської компанії AMIC ENERGY Holding GmbH – Гюнтер Майер та Андреас Зернетц – розповіли про досвід роботи під час війни, плани подальшого розвитку та спростовують поширювані звинувачення щодо можливих зв’язків з Росією.

Про майбутнє паливного сектору України та покращення інвестиційного клімату читайте в матеріалі.
Повне відео інтерв'ю з керівниками AMIC ENERGY можна переглянути за посиланням.
– Як ідуть справи в Amic Energy на тлі повномасштабного вторгнення?
Гюнтер: Справи в AMIC ENERGY йдуть добре. 2024 був складним роком для нас, як і для всіх. Ми були дуже раді відмітити, що наші продажі у 2024-му зросли на 10% порівняно з 2023. Цей показник кращий, ніж у конкурентів. Отже, в цьому плані ми перевершили конкурентів, тому це очевидний знак, що рухаємось у правильному напрямку. Окрім цього, 2024 рік був сповнений різних викликів, як-от ліквідація наслідків обстрілів. Один з наших нафтових терміналів обстріляли, і він був повністю зруйнований; 12 наших станцій отримали різного ступеня пошкодження внаслідок обстрілів – звісно ж, ми все відремонтували.
Також вийшов новий закон про регулювання податків в Україні, тож тепер ми платимо більше податків наперед. Це хороша ініціатива, зважаючи на складну і надзвичайну ситуацію, в якій перебуває Україна і з якою стикнулись ми всі.
Загалом ми дуже щасливі бачити розвиток України, незважаючи на всі складнощі навколо. Ринок росте, рівень споживання росте, і ми також інвестуємо в нашу мережу, щоб бути готовими до майбутнього.
– Ви починали як інвестиційна компанія, що спонукало вас увійти у сферу заправних станцій? До того ж в Україні шляхом придбання станцій, якими раніше володіла російська компанія?
Гюнтер: Я завжди працював в енергетичному секторі. Як і колега, з яким я заснував компанію. Ми об’єдналися в групу експертів з фінансів, енергетики та права.
Ми заснували компанію у 2013, але підготовка йшла вже у 2011 та 2012 роках. Ми шукали можливості, де могли б разом організувати клубні пропозиції для інвестицій, як-от фонд викупу з використанням кредитного плеча.
Варто шукати активи, де була б можливість щось покращити та реструктуризувати – це називається "проблемні активи". Потім варто намагатись завести туди свої інвестиції, привабити інших інвесторів і, звісно, отримувати гроші від банків. Власне, так все і почалось.

Сумно говорити, що можливість придбати Amic Ukraine з’явилась саме з початком війни у 2014 році. Це була причина, чому продавець вирішив продати компанію. Ми вхопились за цю можливість, попередньо продумавши все, щоб контролювати всі ризики. Можу сказати, що тоді я був не надто оптимістично налаштований щодо таких операцій, тому що це виглядало дуже складно: станції та й сама мережа були порожні – так би мовити, технічно – це була компанія-банкрут. Тоді її можна було назвати таким собі "білим насосом" (white pumper), що означає, що на ній більше не було ніякого бренду, тому що продавець мусив прибрати бренд через початок війни у 2014 році. Але ми успішно перейняли керівництво компанією і почали з простої реструктуризації як всієї мережі, так і компанії. Ми заощаджували на витратах, розвивали новий бренд в Україні і розвивали все це доволі швидко, адже це було необхідно, щоб підняти компанію на ноги. З усіма перемогами та невдачами, що трапились з того часу, як ми придбали компанію (угоду фіналізували у 2015 році), ми вважаємо це історією успіху, адже ми ще тут, ми продовжуємо роботу, розширюємо мережу і наш бізнес.
Тому це не було імпульсивною покупкою. В енергетичному бізнесі завжди складно, коли ти заходиш на ринок, що перебуває в стані стресу або має певні проблеми. З іншого боку, саме тут і можна знайти всі можливості. Не можна отримати винагороду без ризику. Як група з десятками років досвіду роботи у Східній Європі – так би мовити, ми вже не такі молоді – ми працювали з австрійськими та східноєвропейськими країнами із самого початку нашої діяльності.
Тоді Україна була новою землею, і було не так багато охочих зайти на той ринок і придбати щось. Але саме це і дає приватним та незалежним компаніям необхідні можливості. Якщо оглядатись назад, то ми дуже щасливі, що зробили цей крок.
– Якщо ми вже згадали про придбання компанії, то не можемо обійти стороною і позов до ЄСПЛ проти Росії. Чи можете ви розповісти нам, на якому етапі зараз цей позов? І як в одній площині уживаються цей позов і звинувачення у зв’язках з Росією – а саме в тому, що прибуток ви виводите до Російської Федерації?
Андреас: Почну з позову до ЄСПЛ. Ми подали цей позов два роки тому через заподіяння шкоди нашим активам – втрату заправних станцій на тимчасово окупованих територіях. Позов називається "Amic Ukraine проти Росії". Ми його подали, і він був прийнятий. Зараз ЄСПЛ над ним працює. Як ви знаєте, розгляд таких справ займає дуже багато часу, тож актуальний статус на цей момент не змінився. Але ми з нетерпінням чекаємо на просування у цій справі найближчим часом.

Стосовно звинувачення в наш бік, БЕБ проводить досудове розслідування проти AMIC. Маємо сказати, що всі ці звинувачення по суті економічного характеру – про ухиляння від сплати податків і виплати дивідендів. БЕБ звинуватила нас у цьому близько двох років тому, і ми провели багато податкових аудитів за останній рік. Ми мали комплексну податкову перевірку минулого року, яка почалась у 2023-му і закінчилась у 2024-му. Ця перевірка не виявила ніяких помилок зі сплатою податків. За результатами цього аудиту не було виявлено жодних слідів виплати дивідендів: ані австрійським акціонерам – у нас лише європейські акціонери – ані будь-яким російським особам.
Можливо, важко зрозуміти, як ми керуємо цією компанією вже 10 років без будь-яких дивідендів, навіть дріб’язкових, але ми вклали все в мережу. Як сказав Гюнтер, у нас була дуже складна задача: "білий насос", відсутність логотипа, технічне банкрутство. Отже, ми мали вкластись в нове брендування, нові поставки пального, нові станції, нові комерційні папери й таке інше. Це поглинуло всі наші кошти. У межах досудового розслідування ми вже довели свою непричетність у двох з чотирьох звинувачень, і ми раді, що ці пункти вже закриті. Ми замовили глибинний аудит – і знову не знайшли нічого неправомірного, все було в порядку, жодних коштів нікуди не переводили. Зараз ми готуємо всі ці папери, щоб відправити до БЕБ. Ми дуже сподіваємось, що прокуратура і БЕБ закриють ті два звинувачення, що залишились, теж на етапі досудового розслідування, і ми пройдемо цей епізод.
– Ви можете розповісти про ті активи, які зараз на тимчасово окупованих територіях? Наприклад, скільки там заправних станцій тощо?
Гюнтер: На тимчасово окупованих територіях у нас 19 станцій. Також 12 станцій на цей момент пошкоджені. Ми завжди перебудовуємо або ремонтуємо станції. Для цього важливо, щоб вони не перебували в зоні бойових дій або хоча б не так близько до зон, де є ризик.
Ми говорили про 2024, станом на тоді було 12 відремонтованих станцій, на 2025-й заплановано оновити ще 12 станцій. Ми також в процесі відбудови станції у Ворзелі, що була повністю зруйнована у 2022, тож там працюємо над повністю новою станцією.
І ми також потенційно розширюємо мережу шляхом додаткових придбань, коли нам пропонують, скажімо, менші мережі чи одиничні станції. На цей момент, як ви знаєте, відбуваються певні зміни й консолідація на ринку, і певні станції з’являються на ринку, тож ми теж дивимось в ту сторону і розмірковуємо, що можемо зробити.
Андреас: Дозвольте додати: 12 станцій пошкоджені або розташовані близько до зони ризику на лінії фронту. Навіть сьогодні (10 квітня 2025 року. – Ред.) було влучання "Шахедом" у станцію в Миколаївській області. Але ми постійно намагаємось відкрити ці станції знову і працюємо на максимальній потужності. На цей момент ми маємо 201 відкриту станцію.

– Поговоримо про ваші активи не на окупованих територіях. Була проблема конфіскації активів AMIC. Яка зараз ситуація із цим?
Гюнтер: Зараз ситуація така, як ми говорили раніше, що триває досудове розслідування проти нашої компанії. Втім, з початком війни почалися досудові розслідування проти тисяч інших компаній і більше ніж трьох тисяч фізичних осіб. Я також думаю, що причина, чому проти нас ведеться розслідування, полягає в тому, що ми викупили цю компанію у росіян. Це єдина причина.
Щодо самих активів, правильно буде сказати, що на них накладено тимчасовий арешт. А саме на три типи активів: статутний капітал, нерухомість і торгову марку. Однак це не заважає нам – і це правильно – вести наш бізнес як зазвичай. Ми повноцінно працюємо, ми інвестуємо в мережу, намагаємось її розширити, і ми розширюємо наші пропозиції збоку магазинів, а якість палива – покращуємо.
І якщо повертатись до ситуації тимчасового блокування наших активів, це сталось через досудове розслідування, і з якоїсь причини ЗМІ зробили з нашої справи щось резонансне. Наша справа чи досудове розслідування, як ми говорили раніше, має суто економічний характер. Це стосується податків і дивідендів, або їхньої сплати. І нам легко довести, що з податками все було добре. Нам легко довести, що не було ніяких виплат дивідендів всі ці роки, тому що ми просто реінвестували це в мережу.

Якщо повертатись до теми податків, я б сказав, що фінансові звіти нашої компанії підтверджують, що все було в порядку з податками. І все це щороку перевіряється міжнародним аудитором. Протягом всіх років ми регулярно проводили податковий аудит, у 2023 році у нас була дуже детальна податкова перевірка за весь період. І все це підтверджує, що ми все робили правильно.
Окрім цього, протягом багатьох років нас також називають однією з найбільш сумлінних компаній-платників податків в Україні.
Ми сприймаємо тимчасове блокування наших активів як тимчасове явище. Як мій колега Андреас вже говорив, ми закрили половину питань у межах цього досудового розслідування. Ми активно співпрацюємо із СБУ та ОГПУ. Ми надаємо всю інформацію. Ми також замовляли всебічний аудит, який містив багато деталей, і зараз ми знову надаємо цю інформацію органам влади.
Остання річ з приводу сплати податків: з 2023 року ми збільшили бізнес, як ми згадували раніше, приблизно на 10%. Це означає не лише роботу для наших працівників як для важливого працедавця в Україні й не лише розширення нашої клієнтської бази, а й збільшення податків, які ми сплачуємо. У 2024 році ми сплатили 2,5 мільярди гривень (58 мільйонів євро) податків. Це значна сума, яка, ми сподіваємось, допомагає державі Україна.
– Що ви думаєте про природу цих ніби кримінальних проваджень і чому ваші активи ще не розблокували?
Андреас: Думаю, на це питання легко відповісти. Ці провадження – безпідставні. І вони зʼявились, тому що ми викупили активи у російської компанії. Це єдиний звʼязок з Росією. Після початку повномасштабного вторгнення Україна хотіла переконатись, що немає жодних звʼязків, і зараз вони в цьому переконались. Тепер питання розблокування наших активів потребує багато часу, адже це дуже складне рішення для органів влади – не тому, що вони мають якісь сумніви…
– Тому що така процедура?
Андреас: Така процедура, так. І процедури займають багато часу. Ми подаємо багато інформації, над якою маємо працювати, але половину звинувачень вже зняли, і скоро знімуть другу половину.
– І які у вас зараз відносини з БЕБ і ОГПУ?
Гюнтер: Я сказав би, що наші відносини складаються з професійної комунікації. Ми активно співпрацюємо згідно з процедурою. Я щиро переконаний, що БЕБ і ОГПУ роблять те ж саме.
Як сказав мій колега Андреас, легко показати, що у тих звинувачень немає підстав, але необхідно перевірити все в деталях, як того вимагається.
– Попри всі звинувачення, ви продовжуєте інвестувати в Україну. Чи можете ви розповісти більше про це? Чим ви тут займаєтесь? І, можливо, поділитесь планами?
Гюнтер: З приводу інвестицій і чому я взагалі сюди вкладаюсь, варто сказати, що ми дуже віримо в Україну. Це дуже великий ринок, неймовірний народ, багато інновацій і потенціалу. Ми думаємо, що коли війна закінчиться, Україна злетить. Ми не єдині, хто це зрозумів, і багато інших компаній чекають моменту, щоб вдало зайти на ринок. Але нам не потрібно заходити, ми вже тут. І у нас вже є значна мережа в країні.

Ми будемо розвивати це далі. Що стосується подальших інвестицій, то з одного боку, як уже згадувалося, ми розглядаємо можливість розширення бізнесу у сфері нерухомості. Ми вважаємо, що коли з’являються хороші можливості для купівлі, ми обов’язково звернемо на це увагу, і якщо це буде економічно доцільно – реалізуємо.
Також ми активно працюємо ще в чотирьох країнах. Як вам відомо, ми присутні в Австрії, зокрема, з мережами зарядних станцій для електромобілів. Ми працюємо в Польщі, Литві та Латвії. І ми бачимо можливість запровадити успішні концепції з цих країн і в Україні.
Наприклад, у сфері харчування – ми думаємо про те, щоб запропонувати американську піцу Sbarro. Це міжнародний партнер, з яким ми вже співпрацюємо в Польщі, і розглядаємо можливість запустити цей формат і в Україні. Ми вже маємо одну заправну станцію, де, як ми вважаємо, буде доречно реалізувати цю ідею, адже вона дуже велика. Ми також працюємо з міжнародним брендом Subway у Польщі, тож є можливість залучити його і в Україні. Крім того, ми модернізуємо самі заправки: оновлюємо дизайн, переходимо до сучасного стилю, оформлюємо інтер’єри у стилі лофт. І якщо коротко відповісти на питання, яке вже звучало, – ми просто віримо в Україну, український ринок і українців. Ми впевнені, що Україна буде успішною попри всі труднощі.
Андреас: Ми також розглядаємо встановлення станцій для заряджання електромобілів в Україні. Ми вже робимо це в Австрії та Польщі й вважаємо, що це дуже перспективний ринок. Ми бачимо чимало електромобілів на вулицях українських міст, тож у найближчому майбутньому це буде вигідним бізнесом.
– А, можливо, ви розглядаєте інвестиції й поза енергетичним сектором?
Гюнтер: Так, ми ведемо діяльність у сфері нерухомості, щоправда, поки що лише в Австрії та Німеччині. Ми замислювалися над інвестиціями в нерухомість в Україні, але ці ідеї поки що не набули конкретики. Загалом наразі ми зосереджені на енергетиці – це той бізнес, в якому ми добре орієнтуємося, і його масштаби цілком нас задовольняють.
Андреас: Крім автозаправних станцій, в енергетичному секторі ми розвиваємо також сонячні електростанції, зокрема з накопичувачами енергії. Маємо кілька проєктів у країнах Балтії – саме цим шляхом і плануємо рухатися далі.
– А наскільки український ринок відрізняється від ринку ЄС? І чи по-різному ви керуєте активами в Євросоюзі та в Україні?
Андреас: Я б сказав, що український ринок навіть конкурентніший, ніж європейські. Ми бачимо багато цікавих концепцій від конкурентів, бачимо, як багато клієнтів користуються фудкортами, купують каву на заправках – і це навіть популярніше, ніж у багатьох країнах Європи. Крім того, українці набагато більш "цифрові" користувачі, ніж, скажімо, поляки. Дуже важливими речами є можливість безконтактної оплати на вулиці, застосунок для лояльності, щоб залучати клієнтів не лише на АЗК, а й у цифровий спосіб – і привести їх на станцію. Це значно прогресивніше, ніж у тих країнах, де ми також працюємо.
– Ми вже говорили про інвестиції, але, наскільки я знаю, ви також підтримуєте Збройні сили України. Розкажіть, будь ласка, детальніше про це – це важливо.
Андреас: У нас є три великі ініціативи. Почнімо з культурної, адже саме цього тижня проходить "Тиждень австрійського кіно", партнером якого ми є. Ми щиро віримо, що під час випробувань культурні події залишаються містком між країнами, і ми пишаємося участю в цьому фестивалі.

Друга ініціатива – це благодійні проєкти. Наприклад, "Незламна кава" разом із Фондом Сергія Притули: за кожну продану чашку кави ми переказуємо певну суму. Ми також надаємо матеріали для укриттів і лікарень, постачаємо обладнання, зокрема командно-штабні машини.

Третя ініціатива – це постійна підтримка Збройних сил України. Ми надаємо паливо – ми ж паливна компанія, а також "MAVIC from AMIC" – дрони Mavic і все інше, що потрібно батальйонам, в яких служать наші співробітники.
Ці три напрями – основа нашої підтримки. Загалом ми спрямували на це вже понад тридцять мільйонів гривень.
Гюнтер: До суми, яку назвав Андреас, я хотів би додати: загальний обсяг нашої благодійної допомоги – якщо не рахувати допомогу нашим працівникам – становить 3,3 мільйона євро. Для нас це суттєва сума, особливо з огляду на пошкодження – за ці роки ми втратили, за нашими підрахунками, приблизно 20 мільйонів євро. Частину станцій ми навіть не можемо оглянути особисто. Тож ці 3,3 мільйона – це окрема сума, яка показує, що ми справді хочемо зробити свій внесок у допомогу Україні.
– Ми вже трохи говорили про модернізацію автозаправних станцій. Як компанія з продажу пального або енергетична компанія із заправками, як ви бачите АЗС майбутнього? Що має бути на таких станціях?
Андреас: Ми твердо переконані й бачимо це на різних ринках: заправка майбутнього – це станція мобільності й сервісу. Вона пропонуватиме значно більше, ніж у минулому, коли продавали лише пальне, мастила та, можливо, деякі запчастини.
У майбутньому це буде пальне, електроенергія для електромобілів, різноманітна їжа. Наприклад, на наших заправках у Польщі є ресторани Subway і Sbarro. Ми першими в Польщі відкрили піцерію з drive-through. Приблизно 75% наших станцій мають доставку через сторонні сервіси: можна замовити піцу на заправці й отримати її вдома.

Також є пункти доставки посилок, банкомати. Станція стає місцем, яке приваблює не лише тих, хто хоче заправитися, а й тих, хто шукає їжу, готівку або хоче забрати посилку з Amazon. Це стає станцією мобільності та сервісу з широким спектром послуг – і це набагато ефективніше використання простору, ніж просто продаж пального. Це майбутнє і для України, і для інших країн.
– Дехто в Україні навіть обирає заправку залежно від того, яку їжу там можна придбати.
Гюнтер: І якщо якість їжі нормальна – це цілком зрозуміло. Ще одна перевага, яку ми бачимо в Україні, Польщі та Литві – це наявність великої кількості вільного простору. Зазвичай земельні ділянки під заправки тут значно більші, ніж, наприклад, в Австрії. Тому є можливість додати більше послуг, як казав мій колега Андреас, як-от зарядки для електромобілів та послуги доставки.
Це може бути точка видачі, адже туди все одно потрібно їхати, то чому б не забрати там посилку? Також є їжа, напої, кава – це стає точкою продажу, місцем зустрічі, точкою доставки. Ми бачимо в цьому майбутнє.
– Ви вже згадували, що інші бізнеси можуть інвестувати в Україну в майбутньому. Що, на вашу думку, повинна зробити наша держава, щоб ці сервіси та компанії прийшли в Україну в майбутньому?
Гюнтер: Я вважаю, що дуже важливою для інвесторів є стабільність, інвестиційна безпека. І я не говорю зараз про війну, оскільки це трохи поза контролем усіх, я маю на увазі систему права, верховенство права, систему оподаткування. Я думаю, що це повинно бути повністю прозоро, стабільно, уніфіковано по всій країні, і податкова система повинна працювати в найпростішому та найефективнішому форматі.
Також важливо встановити з іншими країнами гарантії інвестиційної безпеки, які надалі можуть бути створені, особливо після досягнення припинення вогню, за допомогою експортних кредитних агентств з різних країн. Тоді частина інвестиції буде застрахована, залежно від суми та структури цього.
Важливо також не тиснути на іноземних інвесторів незаконно. Наш випадок є певним прикладом того, як інвестори не приваблюються, оскільки, якщо ти працюєш у країні довгий час і маєш хороші відносини, наприклад, коли розпочалась війна у 2022 році, ми брали участь у всіх важливих зустрічах та конференціях, як можна було забезпечити постачання палива, а через два місяці нас просто почали розслідувати. Але ми вже зрозуміли, що це не тільки наш випадок, а й багатьох інших компаній. Важливо не чинити незаконного тиску на іноземних інвесторів. Моє просте послання з цього приводу: не чиніть тиск на своїх друзів, зосередьтесь на ворогові.
Андреас: Найголовніше, щоб інвестори могли бути впевнені, що панують закон і справедливість, і якщо можна довести, що все правильно, то немає загроз для вас.