Чому ЄС не поспішає з пошуком нового формату торгівлі з Україною і які наслідки це матиме
Менш ніж за півтора місяця умови українського експорту до ЄС можуть кардинально змінитися.
5 червня добігає кінця "торговельний безвіз" – режим автономних торговельних заходів, введених Єврокомісією на рік, а потім двічі пролонгованих.
Ще минулого року у Брюсселі попередили: це продовження стане останнім. І з того часу лише підтверджували цю тезу.
При цьому в Євросоюзі обіцяли Україні знайти новий формат торгових відносин, який би задовольнив якщо не всі, то основні вимоги Києва. Проте минали місяці, а Єврокомісія все не квапилася з озвученням пропозицій.
Про те, що стоїть за мовчанням ЄС, якого компромісу може бути досягнуто і на які поступки може піти Київ, читайте в статті редактора "Європейської правди" Юрія Панченка Нова епоха торгівлі з ЄС: що прийде на зміну "автономним преференціям". Далі – стислий її виклад.
Останнє засідання Ради асоціації, яке відбулося 9-10 квітня, лише частково задовольнило українські очікування. Ніякого рішення у Брюсселі так і не озвучили.
"Ключова проблема – Польща. Саме вона була ключовим противником продовження дії автономних преференцій. І зараз там виступають проти будь-якого рішення до завершення виборчої кампанії – мовляв, це може мати вплив на результати виборів", – розповідає один із українських переговірників.
Фаворитом президентських перегонів у Польщі є чинний мер Варшави, кандидат від партії прем’єра, Рафал Тшасковський. На його боці й симпатії голови Єврокомісії.
Враховуючи, що перевага мера Варшави у другому турі є досить хиткою, рішення щодо українського експорту може призвести до його поразки. Справа в тому, що два його основні опоненти активно використовують антиукраїнські теми, зокрема – необхідність захисту польських фермерів від українського агроімпорту.
А з огляду на те, що другий тур президентських виборів призначено на 1 червня, Україна та ЄС матимуть лише кілька днів для проведення офіційних переговорів. Цілком можливо, що рішення буде прийняте в останні години перед "дедлайном".
У разі, якщо ЄС не прийме рішення, після 5 червня "за замовченням" ситуація повернеться до режиму, який діяв до 2022 року. Тобто – до режиму всеосяжної зони вільної торгівлі, прописаній в Угоді про асоціацію України та ЄС.
Це – вкрай небажаний для Києва сценарій.
Натомість президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн обіцяє, що параметри торгівлі між Україною та ЄС, що діятимуть після 5 червня, гарантовано будуть кращими за ті, що діяли до 2022 року.
Досягти цього можливо завдяки перегляду чинного режиму вільної торгівлі – така можливість прописана у ст. 29 Угоди про асоціацію.
Але перегляд параметрів режиму вільної торгівлі з Україною є небажаним для багатьох країн ЄС. Цей режим регулюється Угодою про Асоціацію, яка є двостороннім документом і в якій кожна зі сторін має рівні права. А відповідно, введення обмежень не може впроваджуватися одноосібно без доведення факту шкоди, завданої виробникам.
Заспокоїти країни ЄС може збереження механізму термінового призупинення. Механізм, нагадаємо, вмикається в разі досягнення українським експортом певного ліміту.
Заяви українських переговірників дають підстави стверджувати, що Київ готовий піти на цю поступку.
Докладніше – в матеріалі Юрія Панченка Нова епоха торгівлі з ЄС: що прийде на зміну "автономним преференціям".