У нашій співпраці з ЄС назріває неприємна зміна. Менше, ніж за два місяці, можуть різко змінитися правила торгівлі України та ЄвросоюзуНеоднозначна асоціація: які проблеми та "перемоги" України проявив візит Шмигаля до ЄС
Десяте, ювілейне засідання Ради асоціації Україна-ЄС 9 квітня у Брюсселі виявилося на подив результативним – але, на жаль, також підкреслило наявні проблеми.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повертається до Києва з кількома "перемогами", серед яких можна назвати домовленості щодо співпраці з Євросоюзом у сфері космосу та медицини. Були підписані угоди щодо відбудови систем тепло- та водопостачання за європейські кошти.
І, нарешті, ЄС оголосив про готовність продовжити так званий "транспортний безвіз", тобто дозвіл українським автоперевізникам (у тому числі "далекобійникам") виконувати рейси до Євросоюзу за спрощеною системою. Київ та Брюссель змогли здолати протести польських водіїв і продовжити чинний порядок, запроваджений у 2022 році, ще на рік.
І це дійсно важливо: без доступу до автоперевезень Україна не змогла б експортувати всю вироблену продукцію.
Однак у нашій співпраці з ЄС назріває інша неприємна зміна.
Менше ніж за два місяці можуть різко змінитися правила торгівлі України з ЄС.
У Брюсселі вже відкрито кажуть, що чинний пільговий режим для України, який був запроваджений у 2022 році, продовжений у 2023 і дещо обмежений у 2024-му – завершиться після 5 червня 2025 року.
Єврокомісія, яка до останнього моменту "відтягувала" вирішення цієї проблеми, зараз лише обіцяє представити проєкт альтернативних правил торгівлі з Україною.
Утім, якщо не розглянути питання терміново – вже у червні нова реальність може вдарити по українському експорту.
Також саме на червень відклали розв'язання вже традиційного виклику – блокування Угорщиною шляху України до вступу в ЄС (зокрема, відкриття перемовних кластерів).
Тож кінець півріччя може виявитися дійсно важливим для подальших відносин нашої держави з Євросоюзом – і саме про це українська делегація говорила у Брюсселі.
"Європейська правда" дізналася деталі.
П’ять угод та "транспортний безвіз": головні досягнення дня
Почнемо з тих результатів Ради асоціації, які можна назвати "перемогами". Це – п’ять угод, які українська делегація підписала з ЄС, та домовленість, яка є критичною для торгівлі України з Євросоюзом.
По-перше, 9 березня було підписано три угоди з Європейським інвестиційним банком щодо надання Україні допомоги на загальну суму 300 млн євро на підтримку критичної інфраструктури. Йдеться насамперед про відновлення, модернізацію та захист мереж водо- та теплопостачання.
По-друге, це підписана угода про співпрацю з Євросоюзом у сфері космосу. Україна братиме участь у Космічній програмі ЄС: не в повному обсязі, але у важливих компонентах, і на умовах, майже аналогічних умовам для держав-членів Євросоюзу.
Зокрема, планується співпраця у проєкті "Космічна погода" (Space Weather Events, SWE), який займається моніторингом різноманітних явищ у космосі, що можуть впливати на супутники, енергетичні та комунікаційні системи. Компонент "Навколоземні об’єкти" (Near-Earth Objects, NEO) передбачає відстеження астероїдів та інших об’єктів у космосі.
І, нарешті, Copernicus – європейська програма спостереження за Землею – це насамперед супутникові дані, які дозволяють моніторити різноманітні процеси, включаючи кліматичні зміни чи надзвичайні ситуації. Щоправда, у ЄС кажуть, що саме ця угода не охоплює доступ України до безпекових компонентів Copernicus.
По-третє, підписана угода про взаємодію з ЄС у сфері медицини, а точніше, про спільні закупівлі засобів медичного захисту.
І, по-четверте, на фінальній пресконференції після завершення Ради асоціації Україна-ЄС єврокомісарка з питань розширення Марта Кос повідомила, що так званий "транспортний безвіз" для українських автоперевізників був продовжений до кінця 2025 року.
Останнє рішення – настільки важливе, що на ньому варто зупинитися.
Питання вантажних перевезень здавна є проблемним у відносинах України з ЄС. Ще до початку повномасштабної війни з РФ воно виявилося ключовим вузьким місцем, що обмежувало зростання українського експорту (Ми розповідали це, зокрема, наприкінці 2021 року у статті "Прорвати польську блокаду").
Після лютого 2022 року втрата Україною шляхів морського експорту поставила питання руба. Саме тоді з’явилася угода про вантажні автоперевезення 29 червня 2022 року, що стала одним із проявів солідарності Євросоюзу з Україною у відповідь на повномасштабне вторгнення РФ. Угода, що отримала спрощену назву "транспортний безвіз", надає українським перевізникам право виконувати комерційні рейси до ЄС за спрощеною схемою, без квот та індивідуальних дозволів, що діяли раніше.
Це дозволило суттєво збільшити обсяги торгівлі України та ЄС.
За даними Єврокомісії станом на червень 2024 року, обсяг експорту з України збільшився приблизно на дві третини, а вартість експорту зросла на третину. Це означає понад 300 тисяч додаткових тонн товарів, що експортуються щомісяця з України в ЄС.
Український імпорт з ЄС також різко збільшився: його вартість у середині 2024 року сягнула 700 млн євро на місяць, порівняно з 250 млн євро на місяць до підписання угоди.
Цей успіх, утім, регулярно стає подразником у відносинах України та Польщі.
Польські "далекобійники", що обіймають левову частку ринку ЄС, незадоволені конкуренцією з Україною. Звідси – блокування кордону, що було серйозною проблемою на початку 2024 року; складнощі, що часом виникають в українських перевізників; скарги польських асоціацій тощо.
Торік перемовини про продовження угоди тривали буквально до останніх днів, і лише наприкінці червня 2024-го Україна та ЄС домовилися про збереження "транспортного безвізу" ще на рік, до 30 червня 2025 року. Втім, тепер Київ та Брюссель перейшли до схеми продовження угоди раз на шість місяців – що, власне, і сталося зараз.
До кінця 2025 року ця складова нашої торгівлі з ЄС – у безпеці. Однак правила для українського експорту все одно можуть зазнати зміни.
Битва за режим торгівлі
Зараз кілька держав ЄС (у тому числі Польща, Франція тощо) виступають категорично проти продовження чинного режиму торгівлі.
За оцінкою одного зі співрозмовників "ЄвроПравди" у структурах ЄС, відповідального за цю тематику, з 6 червня 2025 року Україна та ЄС, найімовірніше, повернуться до довоєнних умов торгівлі в межах Поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі.
Щоправда, це повернення буде не назавжди.
А лише до того часу, поки ЄС та Україна не розроблять "максимально вигідні для обох сторін умови торгівлі", щоб підтримати економіку України, яка потерпає від війни, пояснює джерело.
У Єврокомісії на запит "ЄвроПравди" офіційно підтвердили, що готують пропозицію для України за статтею 29 Угоди про асоціацію – а це означає повернення до старих правил, про яке й повідомило джерело редакції. "Комісія налаштована проводити консультації з Україною відповідно до статті 29 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС з метою просування взаємної лібералізації тарифів", – повідомив "Європейській правді" речник ЄС.
Він наголосив, що Комісія вже "завершує роботу над пропозицією, яку незабаром представить Україні", а також зазначив, що мета цієї пропозиції – "сприяти плавному переходу після закінчення терміну дії односторонніх торговельних преференцій.
Тобто, знову ж таки, у Брюсселі вже офіційно кажуть про завершення періоду дії автономних торговельних преференцій (Autonomous Trade Measures, або ATM), тобто пільг періоду 2022-2025 років, у торгівлі між Україною та ЄС.
Інформаційну підготовку до цього почав і єврокомісар з питань сільського господарства Крістоф Гансен, який публічно попередив про спадання експорту з України у червні, а днями також заявив євродепутатам, що не бачить простору для продовження дії ATM.
Втім, Україна не здається. У офіційного Києва є сподівання, що ЄС поступиться нинішньою категоричною позицією.
На пресконференції у Брюсселі 9 квітня прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив: Україна розраховує, що ЄС продовжить дію чинного механізму торговельної лібералізації до кінця 2025 року, доки не буде розроблена альтернативна пропозиція.
"Ми велику увагу приділили цьому питанню ("торговельного безвізу". – Ред.). На всіх рівнях проговорили важливість продовження автономних торговельних преференцій до кінця цього року – хоча б для того, щоб встигнути внести відповідні зміни до статті 29 Угоди про асоціацію і закріпити ці автономні торговельні заходи, які дозволяють нам фактично безмитну торгівлю", – розповів Денис Шмигаль та додав, що в Україні "оптимістично дивляться" на перспективи вирішення цього питання.
За даними "ЄвроПравди", саме це має стати тематикою переговорів Шмигаля з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн, що відбудуться у четвер.
Україна дійсно має аргументи у цій дискусії. Ключовий з них – це те, що неприпустимо "заходити у невідомість" і обмежувати торгівлю у період, коли нові правила ще не узгоджені. Це хибний підхід, що заганяє бізнес у невизначеність, неможливість планувати контракти.
Євросоюз не має діяти так, як Трамп – цей емоційний аргумент дійсно має сенс та вагу.
Ще один довід Києва – що Брюссель торік взяв на себе письмові зобов’язання негайно, тобто ще у червні 2024 року, розпочати переговори з Україною про умови торгівлі після ATM – але досі не представив свої переговорні пропозиції.
Тобто у нинішній торговий клінч ми заходимо з вини саме європейської сторони, і Україна буде нагадувати про це, вимагаючи продовжити нинішній режим торгівлі на час узгодження нових правил.
"ЄС не виконав зобов’язань "розпочати переговори за статтею 29 одразу після схвалення ATM", тому нинішній "принциповий" підхід щодо неможливості продовження преференцій є некоректним і шкідливим як для ЄС, так і для України", – пояснює джерело "ЄвроПравди" в українській делегації.
Чи зможуть українські урядовці переконати Єврокомісію поступитися і запропонувати продовження нинішнього пільгового режиму? А головне, чи вистачить цих аргументів тим державам-членам ЄС, які виступають за обмеження у двосторонній торгівлі? Остаточна відповідь з’явиться дуже скоро – не пізніше травня.
Річ у тім, що продовження ATM можливе лише за умови ратифікації цього рішення у Європейському парламенті, а до 5 червня запланований пленарний тиждень ЄП у Страсбурзі 5-8 травня, а також – коротка сесія у Брюсселі 21-22 травня 2025 року.
Задачу України ускладнює те, що обидві дати припадають на розпал президентської виборчої кампанії у Польщі, яка не лише з економічних, а й з внутрішньополітичних причин є одним із найактивніших критиків продовження ATM. Тож згода на новий перехідний період для українських аграріїв буде сміливим кроком для Варшави.
Подолати вето Угорщини?
На будь-яких політичних переговорах з ЄС щодо руху України о членства головним джерелом проблем незмінно є Угорщина. На відміну від суперечок з Польщею, з якою часто вдається зняти проблеми у переговорах, з угорцями це не працює.
Говорили про це і під час Ради асоціації.
Нагадаємо: ЄС технічно вже готовий відкрити перемовини з Україною за першим кластером "Основи": Єврокомісія ще наприкінці січня 2025 року передала до Ради ЄС скринінговий звіт та пропозицію щодо відкриття цього кластера – але на заваді стало вето Угорщини. Будапешт обіцяє блокувати просування у переговорах, доки угорцям Закарпаття не повернуть "відібрані у 2015 році права".
Вимога не лише некоректна, а й настільки неконкретна, що нею можна оперувати чи не вічно.
До того ж Угорщина оголосила опитування населення щодо України (з маніпулятивним формулюванням запитань, що передбачає майже одностайне "ні" вступу України до ЄС). І хоча цей псевдореферендум не матиме юридичної сили – та до його формального завершення 20 червня уряд Угорщини обіцяє не давати дозволу на відкриття кластерів у перемовинах з Україною.
"Україна навіть під час війни демонструє відданість європейському шляху та реформам… Ваше майбутнє – в Європейському Союзі. Отже, ми продовжуємо працювати задля цього", – заявила після Ради асоціації висока представниця ЄС Кая Каллас, що співголовувала на засіданні.
Український прем’єр Денис Шмигаль у відповідь нагадав про угорську проблему.
Причому попри вето Угорщини Україна не зменшує амбітності планів.
"Вірю, що Україна може досягти вагомих результатів не за роки, а за місяці... Загалом на 2025 рік ми щиро готові і розраховуємо на те, що всі шість кластерів перемовин будуть відкриті", – заявив Шмигаль у відповідь.
І, що ще важливіше, отримав підтримку з європейського боку. "Скринінг трьох переговорних кластерів вже завершено, і наші амбіції є чіткими. Так, пане прем'єр-міністре, є можливість відкрити всі кластери до 2025 року, тобто вже цього року", – відповіла йому єврокомісарка Марта Кос.
Комісарка не уточнила, як Єврокомісія планує "умиротворити" угорського прем'єра Віктора Орбана, щоб примусити його відступитися від блокади і погодитися на відкриття переговорних кластерів для України.
Український прем’єр своєю чергою висловив сподівання, що у Європейському Союзі "знайдуть консенсус". "З нашого боку ми робимо все можливе і впроваджуємо… законодавство, необхідне для національних меншин, де Угорщина має найбільші питання", – запевнив Денис Шмигаль.
Автори:
Тетяна Висоцька, кореспондентка "Європейської правди" у Брюсселі;
Сергій Сидоренко, редактор "Європейської правди"