Дитяче питання. Що робити, якщо дитина боїться спати сама
Поради від дитячої психологині
Страх спати самим розповсюджений серед дітей різного віку. Причин багато: хтось боїться монстра під ліжком, хтось – темряви, а дехто звик спати з батьками. Ми поговорили з дитячою психологинею про причини дитячого страху спати самим, а також запитали декілька дієвих порад для батьків.
Олена Замоні
дитяча психологиня та педадогиня
Причини
Загальна тривожність
Треба звернути увагу на слово «боїться». Спочатку варто розібратися зі страхами та причинами їх виникнення. Поява страху та занепокоєння говорить про емоційну чутливість до впливу зовнішніх факторів і тривожність дитини. Вигадані герої, яких боїться дитина, – це лише зовнішній антураж. Насправді проблема не в бабайках і монстрах, а набагато глибше – у загальному емоційному стані дитини.
Батькам необхідно замислитися над емоційно-психологічним кліматом та атмосферою в родині. Зазирнути всередину себе та зрозуміти, чи не відчувають вони якийсь страх або невпевненість. На емоційному рівні діти дуже чутливі до стану близьких людей. Якщо між батьками є певні хвилювання або суперечки, дитина переймає цей стан на себе. Через це можуть виникати нічні страхи.
Батькам треба пропрацювати свої переживання, щоби стати опорою для своєї дитини. Дитині від батьків потрібна увага, емоційна підтримка, захист, активний контакт і, найголовніше, любов. Протягом дня батькам потрібно не забувати обіймати дитину, тримати за руку, у спілкуванні намагатися нести більше елементів радості, сміху, позитивних емоцій. Це розслабляє та звільняє дитину від тривожних думок.
Важливо цікавитися, як минув день дитини. Я раджу ввести в традицію так звані вечірні балачки. Мета – розговорити дитину, щоби вона словесно виразила всі накопичені переживання. Дитині потрібно позбутися цього тягаря.
У розмові краще робити акцент на позитивні моменти, а якщо в дитини протягом дня не все було добре, треба заспокоїти її та висловити своє розуміння, підкреслити, що бувають різні ситуації й це лише новий досвід. Тобто таким способом навчити дитину перемикати свою увагу та не зациклюватися на негативі.
Страшні мультфільми
Батькам потрібно фільтрувати інформаційно-візуальний контент, який поглинає дитина. Тобто слідкувати, що вона дивиться та в яких об’ємах поглинає інформацію. Деякі сучасні мультфільми трохи психоделічні й можуть впливати на дитячу психіку.
Слідкуйте за поведінкою дитини під час перегляду мультфільмів. Якщо там трапляються страшні моменти, потрібно знизити їхню гостроту. Наприклад, якщо ви бачите, що дитина злякалася, переведіть цей момент у гумор та обов’язково проговоріть цей страх, пояснивши, що це лише мультфільм.
Повністю уникнути переглядання такого контенту не вдасться, оскільки його дуже багато. Діти люблять мультфільми з монстриками або привидами. Потрібно перетворювати всіх монстрів на монстриків, щоб у дитини не виникав страх.
Дитина завжди спала з батьками
Буває, дитина боїться спати сама через те, що завжди спала з батьками. У такому разі потрібно поговорити з нею про те, що вона дорослішає. Для цього можна вимірювати вдома зріст дитини и ставити позначки, щоб вона бачила й розуміла, як росте. Наприклад, після того, як ви виміряли, можна сказати: «Ого, ти вже так виріс і тепер навіть можеш мати свою власну кімнату» або «Ти вже такий великий, що тобі треба окреме величезне ліжко». Тобто потрібно готувати до цього дитину в легкій і жартівливій формі, щоби їй було цікаво спробувати спати самій.
У жодному разі не змушуйте дитину спати окремо. Готуйте її поступово, а не «від завтра ти спиш сама, і крапка». Потрібно підносити дитині дорослішання як перевагу. Краще з самого початку будувати певні кордони між простором дитини й батьків, щоби дитина знала, що в неї є власний простір, але в разі чого вона може прийти до батьків. Тобто категорично забороняти спати з вами не потрібно, це має бути виключення з правила в разі, якщо дитина погано себе почуває.
Бабайки та монстри
Якщо дитина боїться спати сама через бабайок або монстрів під ліжком, треба розібратися, звідкіля з’явилися ці образи. Деякі батьки використовують у вихованні метод залякування бабайкою або іншими казковими персонажами, а потім стикаються з проблемою, що дитина боїться спати сама. Якщо ви бачите, що з’являється страх нереальних героїв, почніть слідкувати за своїм лексиконом і намагайтеся не вживати словесні образі уявних страхітливих персонажів. Також важливо, щоб інші дорослі не використовували цей метод.
Можна змінити образ монстра або бабайки на позитивний або навіть смішний. Уявіть з дитиною, які в нього смішні та великі вуха, запитайте якого він кольору: рожевого чи блакитного. Скажіть, що у вас він рожевий, наприклад. Можете навіть намалювати його та перетворити це на змагання: у кого вийде кумедніший монстр, той переміг. Треба певною мірою знецінити страхітливість монстра й перетворити його в очах дитини на доброго персонажа. Необхідно невілювати це в гумор, щоби розслабити нервову систему. Тоді страх зникає й дитина більше до нього не повертається.
Поради батькам
Укладайте дитину спати
Якщо ви помічаєте за дитиною тривожні стани, потрібно організувати вечірнє дозвілля й укладати дитину спати в один і той самий час. Важливо саме вкладати дитину спати. Побудьте з нею, поки не засне. Дітям важливо відчувати присутність батьків. Залишайте двері в дитячу кімнату відкритими, аби дитина відчувала вашу присутність у просторі, розмовляйте у своїй кімнаті, щоби вона чула ваш голос. Це заспокоює.
Створіть «талісман»
Кладіть дитину спати з іграшкою або «талісманом», який буде захищати, поки вас не буде поруч. Можете навіть зробити його разом. Це творчий процес, який зближує батьків і дітей. Тим паче ви вкладаєте в це спільну енергію – і дитина буде цінувати й вірити в дію талісмана, зробленого разом.
Увімкніть нічник
Якщо дитина боїться темряви, можна вмикати нічник, який буде підсвічувати кімнату. Краще поговорити з дитиною на тему зміни діб. Розповісти про природний процес зміни дня та ночі, пояснити, що вночі все так само, як і вдень, залишається на своїх місцях. Це означає, що вночі під ліжком ніхто не ховається й у кутку ніхто не стоїть.
Якщо дитина боїться темряви, допоможіть їй перебороти страх
У терапії з дітьми працювала за таким методом: я підготувала темну кімнату без вікон і завчасно залишила в ній невеликих світлячків. Спочатку розмовляла з дітьми, готувала їх до того, що там буде темно. Я одразу сказала: якщо комусь буде страшно, нехай бере мене за руку. Після того, як діти сказали, що готові заходити, ми почали повільно заходити в темряву.
Більш чутливі діти тримали мене за руку. Я запитувала, що вони бачать. Очі поступово звикали до темряви, і ми починали бачити предмети, перелічувати їх. У такий спосіб діти переборювали свій страх, дізнавалися, що в темряві можна щось розгледіти й там зовсім не страшно, а навпаки, навіть цікаво.
Робіть розслаблювальні ритуали перед сном
Зверніть увагу, у якому емоційному стані дитина лягає спати. Не можна вкладати спати, якщо вона тільки-но бігала. Якщо дуже збадьорена, запропонуйте їй прийняти теплу ванну або випити трав’яного чаю. Але важливо знати, які чаї не викликають у вашої дитини алергічну реакцію.
Також можна зробити легкий масаж ніг. Обов’язково обійміть дитину й після цього вкладайте спати. Тобто вже розслабленою. Важливо вибудовувати режим сну, аби в певний час дитина вже відчувала бажання спати та була розслаблена. Я раджу робити певні ритуали перед сном, щоби вона звикала до того, що спочатку приймає ванну, потім п’є чай, слухає заспокійливу музику та лягає спати.
Підтримуйте дитину
Батькам потрібно проявити свою підтримку й у жодному разі не соромити дитину за те, що вона боїться спати сама. Фрази на кшталт «ти що, маленький?» або «ти що, боягуз?» не припустимі. Коли дитина прибігла до вас уночі, передусім потрібно обійняти та заспокоїти, аби вона відчула, що ви поруч і розумієте її.
Проявіть свою підтримку та розуміння як тактильно, так і словесно. Розпитайте, що конкретно налякало, і протягом розмови виводьте дитину з цього страху. Наприклад, якщо причина в монстрі, скажіть: «А ти знаєш, колись я теж злякалася монстра, а виявилося, що це був кумедний капелюх». Й обов’язково переналаштуйте дитину на гумор і позитив. Не знецінюйте стан дитини й поставтеся з розумінням.