Проєкт реставрації фундаментів палацу Розумовського погодили. Їх занесуть до реєстру пам’яток
Проєкт реставрації фундаментів палацу Кирила Розумовського, що в Печерському районі Києва, погодили, повідомили в КМДА.
Проєкт розробило архітектурне бюро «Реставратор». Він отримав позитивний експертний звіт державної будівельної експертизи і його погодила Консультативна рада. Також отримали дозвіл на проведення реставрації й консервації.
Що збираються зробити
- Захистити фундаменти конструкціями й реставрувати цегляне мурування
- Облаштувати оглядову галерею для відвідувачів
- Створити вхідну групу для доступу до пам’ятки
Крім того, із власником будівлі підписали охоронний договір. Також Міністерство культури рекомендувало внести їх до реєстру нерухомих пам’яток України й нині очікують наказ.
Що передувало
Фундаменти палацу останнього гетьмана України Кирила Розумовського 1790-х років випадково виявив київський мистецтвознавець у березні 2024 року. Наземна частина маєтку складалася з двох поверхів і була дерев’яною. Нині від маєтку лишилися тільки цегляні фундаменти з підвалами.
Фундаменти перебувають в охоронній зоні пам’ятки архітектури й містобудування біля Будинку українського військового округу. Територія також у межах буферної охоронної зони обʼєкта ЮНЕСКО.
Їх почали розбирати під виглядом ремонту в березні 2024-го. За словами активіста Дмитра Перова, ТОВ «Собі» отримало дозвіл на проведення капремонту, у межах якого зносить будівлі, розбирає фундаменти й починає будівництво багатофункціонального офісного центру.
У червні фундаментам палацу надали охоронний статус щойно виявленого об’єкта культурної спадщини. За словами Перова, їх хотіли накрити бетонною плитою, а будівлю розібрати для нового будівництва, проєкт якого погодив ДОКС.
У грудні 2024 року на сайті Київської міської ради створили петицію для збереження фундаментів палацу Кирила Розумовського. Там пропонували створити «живий музей історії». Проте у лютому забудовник відновив будівництво офісного центру на місці фундаментів.
Пізніше будівництво призупинили. Однак забудовник встиг пошкодити стіну Інженерних служб Київської фортеці 1853 року, що розташована на території пам’ятки.
Обкладинка й фото: КМДА, Дмитро Перов