"Я кинула пити після того, як зрадила партнерові"
Я прокинулась у незнайомому ліжку з туманом у голові - і без жодного уявлення про те, що було минулої ночі. Поступово приходячи до тями, я почала пригадувати окремі уривки того, що сталося. Пам'ятаю, що фліртувала з якимось хлопцем. Потім ми їхали на таксі до нього додому. Раптом до мене дійшло - я зрадила своєму коханому.
Це ж треба - я знову вирубилась! Коли я кажу "вирубилась", люди часто уявляють, ніби я спочатку напилась, а далі втратила свідомість. Насправді не так; випиваючи, я до пізньої ночі була бадьорою й весело танцювала. Але наступного ранку нічого не пам'ятала.
- Алкоголь корисний в малих дозах? Ні, кажуть вчені
- Ніякої кави і гаджетів: як я місяць боролася з безсонням і що з цього вийшло
Той ранок нажахав мене до пів смерті - я просто себе не впізнавала. Я ще ніколи нікому не зраджувала. Я вирішила у всьому зізнатися коханому, бо знала, що не зможу ховатися - мене зжере сором. Ми жили у різних містах, але я не хотіла говорити про це телефоном. Тому я відразу застрибнула у міжміський автобус й поїхала до нього.
З Лондона до Ліверпуля дорога неблизька, тож я мала час обміркувати свої слова. Мене нудило від тривоги і страху… та й, власне, від похмілля. Ще гірше, секс був без контрацепції. А що як я завагітніла? Або підхопила якусь хворобу? Я настільки себе накрутила, що приїхала до Ліверпуля сама не своя.
Ми познайомилися з Алексом* за три роки до того. Мені тоді було 16, я прийшла на концерт їхнього гурту й відразу звернула увагу на бас-гітариста. Після виступу музиканти зійшли зі сцени, і спільні друзі нас познайомили.
Зав'язалася розмова, і ми миттєво сподобалися одне одному. Алекс - милий і добрий хлопець, дбайливий і дуже талановитий. Він став моїм першим коханням, та й усім моїм світом. Я їздила на всі його виступи, навіть у малесеньких залах. Здавалося, ми разом назавжди. Але сталося інакше.
Як і багато британських підлітків, я почала випивати задовго до 18 років - на домашніх вечірках зі старшими друзями чи в барах, де нехтували перевіркою документів. Та коли я сягнула повноліття, все тільки посилилось. Я знайшла роботу в Лондоні й переїхала туди; алкоголю стало ще більше, бо додалися регулярні посиденьки з колегами. Після кількох місяців життя у столиці мене запросили на масштабну вечірку - і там я напилася дуже-дуже сильно.
Алкоголь впливає на людей по-різному. Щодо мене, уже з першою чаркою я починаю загравати до хлопців і поводитися провокативно. Так було і на цій вечірці.
Під впливом алкоголю Віккі починала багато фліртувати"Мушу тобі дещо розповісти", - сказала я Алексу, щойно його побачила. Зізнання вийшло слізне й сумбурне. Він не стримував гніву, поки складав собі картину того, що сталося.
"Чому ти так вчинила?" - вимагав він відповіді.
Я не могла пояснити свою поведінку.
Врешті-решт ми розірвали стосунки, з його ініціативи. Він був переконаний, що алкоголь - це лише моя спроба знайти собі виправдання, а справжня проблема - у наших стосунках. Я запевняла його, що це не так, що я б ніколи такого не зробила у тверезому стані, що я і зараз його люблю - але він мені не вірив.
Це мене дуже сильно підкосило - і змусило шукати відповіді на свої внутрішні питання. Я знайшла наукові дослідження про те, яким чином відбувається прийняття рішень у стані алкогольного сп'яніння. Висновки мене здивували. Шкода, що я не знала цього раніше і не змогла розповісти Алексу.
Люди часто вважають, що алкоголь - не виправдання нетипової поведінки. Кажуть, що у тверезого на думці, те у п'яного на язиці. Та насправді дослідження свідчать про протилежне. У моєму випадку, алкоголь спонукав мене робити те, до чого тверезою я не мала жодного бажання. Це пояснюється тим, як алкоголь впливає на мозок і як ми приймаємо рішення.
"Люди приймають рішення за допомогою префронтальної кори головного мозку. У цій зоні зважуються плюси і мінуси певних дій. У нормальному стані префронтальна кора стримує вас від ризикованих чи шкідливих вчинків", - каже Джон Вудворд, професор факультету нейронауки Медичного університету Південної Кароліни. Пан Вудворд провів багато експериментів, досліджуючи вплив алкоголю на цю важливу ділянку мозку.
"Мої експерименти показали, що алкоголь може впливати на нейрони цієї зони, заважаючи їм належно функціонувати. Алкоголь практично відключає префронтальну кору, тож люди стають нездатні приймати зважені рішення. Вони не бачать різниці між правильним і неправильним".
А як пояснити те, що я забула більшу частину подій тієї ночі? Виявляється, це дуже поширене явище. В одному опитуванні 66,4% американських студентів повідомили, що мали досвід "провалів у пам'яті" після вжитку алкоголю. Річ у тім, що алкоголь впливає ще й на ту частину мозку, яка відповідає за спогади.
"У мозку є структура, яка записує ваші спогади про життєві події, - гіпокамп. Алкоголь, по суті, натискає на кнопку, яка цю структуру вимикає. Він заважає гіпокапму створювати спогади, тож їх, просто кажучи, не існує", - каже д-р Аарон Вайт, старший науковий радник директора Національного інституту проблем зловживання алкоголем і алкоголізму (США).
"Якщо вірити вашому мозку, цих подій не було".
Як дізналася Віккі, алкоголь впливає на зону мозку, яка відповідає за прийняття рішеньЛюдям потрібна різна кількість алкоголю, щоби відключилася пам'ять, додає пані Вайт. "Це залежить від індивідуальних хімічних процесів у мозку. Також грає роль те, наскільки швидко споживалися напої. Утім, при рівні алкоголю у крові 0,15% пам'ять переважно вже відключається".
Це приблизно п'ять середніх бокалів вина для жінки і сім - для чоловіка. Однак декому вистачає і менших доз, зауважує д-р Вайт.
"Жінки більше схильні до провалів у пам'яті, навіть коли вживають таку саму кількість алкоголю відносно маси тіла, - каже він. - Це тому, що жіночий організм часто містить більше жирової тканини. Алкоголь погано проникає у жир і, відповідно, більше затримується у крові".
Після розриву з Алексом мені було дуже погано. Я почала пити ще більше, аби заглушити біль. Три роки я не мала постійних стосунків, а отже, ще більше пила і гуляла. А тоді нарешті почала зустрічатися з Марком*.
Все йшло чудово. Ми були закохані й невдовзі з'їхалися. Але я продовжувала вживати алкоголь і, випивши, фліртувала з іншими чоловіками. Нетверезою я набагато легше спілкувалася з людьми, і спілкування швидко набувало сексуального підтексту. Я торкалася чоловіків за руки, жартувала і сміялася.
З одним чоловіком, моїм хорошим приятелем, це траплялося особливо часто. Ми фліртували у коротких повідомленнях. Одного разу, коли я дуже напилася, ми почали домовлятися про зустріч.
"Я вже так хочу тебе побачити! Цьом!" - написала я.
"А я хочу тебе поцілувати! Чи не можна? Цьом!" - надійшла відповідь.
Наші повідомлення здавалися нам невинними - але якось їх побачив мій партнер. Йому вже набридли мої пиятики і загравання з чоловіками. Він мене вигнав.
Лише тоді, коли мене виставили за двері, я зрозуміла, наскільки все запущено. Я попросилася пожити у брата і твердо вирішила не повторювати своїх помилок. Здавалося, що через алкоголь я втратила контроль над власним життям. Я інтровертка, але робилася дуже гучною і зухвалою, коли пила. А я ж зовсім не така! Алкоголь перетворював мене на чудовисько!
Я кинула собі виклик і відмовилася від алкоголю на 100 днів. Відтоді минуло півтора року, а я досі не пила ані краплі спиртного.
Це було непросто, але я знайшла чудове коло підтримки. Ідею про 100 днів без алкоголю я почерпнула з книжки Кетрін Ґрей "Неочікувана радість тверезого життя". Найскладнішими були перші місяці, особливо на емоційному рівні. Проста мета "не пити" часом поглинала всі мої думки та сили.
Алкоголь був мені замість милиць у спілкуванні з малознайомими людьми чи у стресових ситуаціях. Він був ліками проти усіх життєвих проблем. Відмова від спиртного у компанії друзів далася мені непросто, адже всі вони пили і далі. Перше "тверезе" весілля було неабияким випробуванням. Та коли сто днів минуло, я зрозуміла, що не хочу більше похміль і провалів у пам'яті.
Відмовившись від алкоголю, Віккі почала бігатиЯ почала більше бігати і нещодавно уперше пробігла марафон. Коли ж я ще пила, на вихідних мене було за вуха не витягти з ліжка, тим більше для бігу.
Нині я вже звикла гуляти, танцювати і ходити з друзями у паб, не вживаючи спиртного. Я усвідомила, що мене найбільше спокушає, і намагаюся уникати цих спокус заради власного спокою. Якщо я напружена або засмучена, то займаюся спортом або розмовляю з друзями. Схоже, власники британських пабів теж помітили, що люди стали менше пити, бо додають до меню дедалі більше альтернативних напоїв і страв.
Ще однією несподіваною перевагою стало те, що ми помирилися з Марком і він знову запросив мене жити до себе. Наші стосунки дедалі ближчають. Ще коли ми тільки познайомились, він майже не вживав алкоголю; можливо, підсвідомо я потягнулася до нього за порятунком. Тепер, ведучи тверезий спосіб життя, я більше не фліртую. Звісно, я помічаю привабливих чоловіків, але не маю жодного бажання з ними фліртувати. Я бачу, що твереза я чесніша й правдивіша до своєї внутрішньої сутності.
Труднощі щедро окупилися. Нині я не лише твереза, а ще й заручена - і скоро вийду заміж. Марк нещодавно зізнався: якби я й далі пила, наші стосунки цього б не витримали.
Записала Фібі Кін
*Деякі імена змінено
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!