Орбана "уламали" на санкції, реакція на "вибори" у Білорусі, протести в Сербії: новини дня
Сьогодні відбулося засідання Ради міністрів ЄС, тож було багато про санкції. Продовжили ще на пів року санкції проти Росії, а також зачепили санкціями і Грузію.
Лукашенко знову продовжив собі повноваження, а Британія і Канада "привітали" його за це санкціями.
Більше важливого і цікавого за понеділок, 27 січня, – в дайджесті "Європейської правди".
Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.
Реклама:
Обережні надії на Трампа
У Європі з обережним оптимізмом сприйняли слова Трампа щодо України, пише Politico.
Європейські союзники та інші прихильники України сприйняли як позитивний сигнал погрози президента США Дональда Трампа запровадити нові тарифи і санкції проти Москви, якщо вона не піде на угоду про припинення війни.
Прихильники України сприймають погрози Трампа як свідчення того, що він розуміє ставки війни так само, як і вони, і не залишить Україну – чи союзників по НАТО – у своїх майбутніх відносинах з лідером РФ Владіміром Путіним.
Проте, ця доза обережного оптимізму заходить лише до певної межі. Тарифи і санкції – це далеко не ті гроші і зброя, які адміністрація Байдена відправила на підтримку України.
Трамп дратує європейських союзників своєю зацикленістю на Гренландії, а також відкритою підтримкою ним і його союзниками ультраправих політичних партій у Європі, багато з яких мають зв'язки або близькість до Путіна.
До речі, ультраправі Європи, у свою чергу, збираються надіслати сигнал новому президенту США. Politico повідомляє, що європейські ультраправі готують мегамітинг у Мадриді на 8 лютого із назвою "Зробимо Європу знову великою".
Але повернімося до війни в Україні. Польський президент Анджей Дуда вважає, що Дональд Трамп "розуміє регіон" і участь США буде ключовою.
"Президент Дональд Трамп – як лідер найпотужнішої країни в НАТО, як лідер найпотужнішої економіки – матиме ключове значення. Я спокійно чекаю на перші кроки, які зробить Дональд Трамп", – підсумував польський лідер.
Європейський Союз має намір співпрацювати з новою адміністрацією у США з питань, які становлять спільний інтерес, попри заяви щодо Гренландії.
Про це на пресконференції в Брюсселі заявила висока представниця ЄС із зовнішньої політики та політики безпеки Кая Каллас.
Вона виключила проведення будь-яких переговорів про статус Гренландії, яку Дональд Трамп прагне взяти під контроль США.
Орбана "уламали" на санкції
Міністри закордонних справ країн ЄС на засіданні у понеділок, 27 січня, погодились на продовження санкцій проти Росії ще на пів року.
"Міністри закордонних справ ЄС щойно погодилися знову продовжити санкції проти Росії. Це продовжить позбавляти Москву доходів для фінансування її війни", – наголосила топдипломатка ЄС Кая Каллас.
Вона додала, що Росія має сплатити ціну за свою агресію.
Питання продовження санкцій ЄС проти Росії перебувало під питанням через погрози Угорщини заблокувати рішення.
Раніше ЗМІ дізналися, що Угорщина погодилась на продовження санкцій проти РФ терміном ще на пів року в обмін на заяву ЄС, що стосується занепокоєння Будапешта щодо "енергетичної безпеки".
Журналісти повідомляли, що Угорщина вимагає від ЄС тиснути на Україну для збереження транзиту російської нафти та вести діалог про транзит газу в обмін на свою згоду підтримати продовження економічних санкцій проти РФ.
Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що його країна в обмін на згоду продовжити санкції проти Росії на пів року отримала від ЄС "зобовʼязання" в енергетичній сфері.
Глава МЗС Польщі Радослав Сікорський вважає, що новий президент США Дональд Трамп міг вплинути на рішення Угорщини не ветувати продовження санкцій проти Росії.
А топдипломатка Європейського Союзу Кая Каллас натякнула, що заява про "енергетичну безпеку", в обмін на яку Угорщина підтримала продовження санкцій проти Росії, мала символічний характер.
Минулого тижня угорський прем’єр Віктор Орбан звинуватив Україну у спробі "надурити угорців" у питанні газу та закликав ЄС змусити Київ "відкрити вентилі".
Глава МЗС Польщі: Трамп міг вплинути на рішення Орбана не ветувати продовження санкцій.
Символічні санкції проти Грузії
Рада ЄС 27 січня призупинила безвіз для дипломатів і посадовців Грузії.
"Основоположні права та демократичні цінності є ключовими принципами інтеграції до ЄС. Посадовці, які представляють країну, що зневажає ці цінності, не повинні отримувати вигоду від спрощеного доступу до ЄС", – заявив Томаш Семоняк, міністр внутрішніх справ і адміністрації Польщі, яка головує у Раді ЄС.
Глава МЗС Грузії Мака Бочорішвілі розкритикувала це рішення.
"Це технічне рішення. Подивимося, яка країна приведе у виконання це рішення Ради Європейського Союзу. Для нас відносини з ЄС важливі у ширшій картині", – заявила Бочорішвілі.
Крім того, парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) сьогодні поставила під сумнів повноваження грузинської делегації, до якої увійшли лише представники "Грузинської мрії", і має ухвалити рішення щодо їхньої присутності в Асамблеї.
Офіційно причини оскарження грузинських повноважень оголосила шведська депутатка Боріана Оберг, наголосивши і на відсутності опозиції в офіційній делегації, і на проблемах у Грузії.
Після офіційного відкриття сесії, присутні на засіданні Асамблеї висловилися за відхилення повноважень делегації Грузії. Для цього, за процедурою, у залі мали встати з протестом щонайменше 30 депутатів; кількість депутатів, зацікавлених у санкціях проти Грузії, виявилася значно більшою.
Це оскарження, втім, є лише першим кроком у процедурі. Тепер питання повноважень грузинської делегації буде обговорюватися в органах асамблеї і буде винесене на голосування у середу.
Зеленський у Польщі
У Європі у понеділок вшановували пам’ять жертв Голокосту та закликають до боротьби з антисемітизмом.
Сьогодні до Польщі прибув президент України Володимир Зеленський для участі у вшануванні пам'яті жертв Аушвіца.
В українського президента в Польщі також були заплановані двосторонні зустрічі.
Серед інших, Зеленський поспілкувався з маршалком Сейму щодо українського вступу до ЄС.
Зеленський розповів, що під час цієї зустрічі вони обговорили військове зміцнення України, а також вступ до ЄС та реалізацію спільних проєктів з облаштування пунктів перетину кордону.
Президент Європейської ради Антоніу Кошта на зустрічі з українським президентом у Польщі закликав продовжувати працювати над вступом України в ЄС.
Речник Європейської комісії повідомив, що двосторонній скринінговий процес, під час якого вивчається відповідність українського законодавства законодавству Європейського Союзу, триватиме до осені 2025 року.
Лукашенко продовжив собі повноваження
Центральна виборча комісія Білорусі намалювала Александру Лукашенку переконливу перемогу на так званих "президентських виборах" з результатом майже 87%.
Вчора ввечері міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський іронічно прокоментував так звані "президентські вибори" в Білорусі.
"Лише 87,6% білорусів люблять свого "бацьку"? Чи помістяться решта у в'язницях?", – написав очільник польського МЗС в X (Twitter).
Міністерство закордонних справ України назвало фарсом так звані "президентські вибори" та заявило, що не вважає їх легітимними.
Нагадаємо, вчора ввечері верховна представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас та єврокомісарка з питань розширення ЄС Марта Кос опублікували спільну заяву, де оголосили про фіктивність і нелегітимність "виборів" президента Білорусі 26 січня.
"Радіо Свобода" з посиланням на поінформовані джерела у Брюсселі повідомляє, що перед цим у Євросоюзі хотіли затвердити спільну заяву від імені усіх країн-членів стосовно невизнання президентських "виборів" у Білорусі, але Угорщина її заблокувала.
Проросійські політики Молдови привітали Лукашенка з "переобранням", а ЄС, Британія і Канада засудили фіктивні "вибори" Лукашенка.
Крім того, Британія і Канада ввели додаткові санкції проти Білорусі після "виборів".
Пошкодження кабелю і інші загрози для ЄС
Вчора, 26 січня стало відомо про пошкодження підводного оптоволоконного кабелю Латвійського державного центру радіо і телемовлення (LVRTC).
Шведська прокуратура в неділю ввечері оголосила про початок розслідування щодо можливої диверсії після пошкодження підводного оптоволоконного кабелю, що з'єднує Латвію зі шведським островом Готланд.
Крім того, шведська прокуратура видала ордер на затримання судна в Балтійському морі, яке підозрюється в здійсненні диверсії.
"Ми перебуваємо безпосередньо на місці затриманого судна і вживаємо заходів відповідно до рішення прокурора", – сказав представник берегової охорони Маттіас Ліндхольм.
У понеділок шведська влада піднімалася на борт судна, арештованого через пошкодження кабелю.
Згідно з даними Vesselfinder, судно вийшло з російського порту Усть-Луга кількома днями раніше і в момент передбачуваного пошкодження курсувало між Готландом і Латвією.
Газета Helsingin Sanomat пише, що судно належить китайській державі.
Гібридні загрози в Європі, зокрема в Балтійському морі, обговорили сьогодні на зустрічі міністрів закордонних справ країн ЄС.
У Литві хочуть від ЄС фінпідтримки країн, постраждалих від інцидентів з кабелями.
А у Норвегії арештували п'ятьох поляків, які запускали дрони біля військової бази.
На цій базі розташоване командування Норвезької служби безпеки, підрозділу, відповідального за контррозвідувальний захист держави, а також національний центр кібербезпеки і командування військового гарнізону Осло.
У Словенії сотні шкіл отримали повідомлення про "замінування".
Придністров’я запропонували газ
Прем'єр-міністр Молдови Дорін Речан заявив, що уряд країни надасть невизнаному Придністров’ю 3 млн кубічних метрів газу, необхідних для підтримки тиску в системі.
Йдеться про термінове втручання влади на період 1-10 лютого 2025 року.
На запитання, хто заплатить за 3 млн кубічних метрів газу, Речан заявив, що "Європейська комісія готова бути частиною цього грантового пакета, який буде запропонований ЄС", якщо Придністров'я погодиться.
Європейський Союз у понеділок, 27 січня, запропонував надати Молдові пакет екстреної допомоги на суму 30 мільйонів євро для подолання інспірованої Росією енергетичної кризи.
Нагадаємо, у Молдові з грудня 2024 року діє надзвичайний стан в енергетиці, запроваджений у зв’язку з припиненням постачання "безкоштовного" російського газу до невизнаного Придністров’я, за рахунок якого працювала електростанція, що забезпечувала потреби обох берегів Дністра.
Інциденти у Європі
У французькій Бретані почались найбільші за кілька десятиліть повені.
У Парижі палала історична будівля мерії одного з округів, вежа дуже пошкоджена.
Внаслідок нічного поштовху на шахті у польській Сілезії один гірник загинув і ще 11 госпіталізовані, з них кілька осіб у тяжкому стані.
Решта новин
В ЄС досягли політичної згоди на послаблення санкцій щодо Сирії, а також покарали трьох офіцерів ГРУ, причетних до кібератаки на Естонію у 2020-му.
У Берліні страйкують працівники громадського транспорт, а сербські фермери і студенти почали 24-годинну транспортну блокаду у Белграді.
"Венеційка" висловила застереження через скасування виборів президента в Румунії.
У Нідерландах горіло посольство Іраку.
У ЄС призначили нового спецпредставника з питань діалогу між Косовом і Сербією.
Норвегія за час повномасштабної війни допомогла евакуювати 3000 українських пацієнтів.