Що відбувається в Молдові після зупинки транзиту російського газу
Газопровід' 'Ясси-Унгени'
Електростанція в Кишиневі, грудень 2021.Паралельна реальність
Рік у Молдові, зокрема в окупованому Росією Придністров'ї, розпочався з масштабної енергетичної кризи: 1 січня припинився транзит російського газу через територію України. Тож сепаратистський анклав під назвою “Придністровська молдавська республіка”, який існує саме завдяки російському газу, опинився перед екзистенційною загрозою.
У перший день Нового року лідер невизнаної республіки Вадим Красносельський оголосив, що газу вистачить лише до 20 січня, оскільки запаси не перевищують 13 мільйонів кубометрів газу (при споживанні 5,7 млн кубометрів в день). Від ранку у приватних будинках відключили газ, а у багатоповерхівках — тепло і гарячу воду. Вже 2 січня зупинили роботу всі підприємства, а навчальні заклади готуються до переходу на дистанційне навчання.
Решта Молдови — правий берег — також перебуває у енергетичній залежності від Росії через те, що споживав електроенергію, яку генерували в Придністров’ї з “безкоштовного” газу з Росії (сепаратистський анклав за спожитий газ не платить, росіяни вимагають кошти за нього в уряду Молдови, який, у свою чергу, не визнає боргів “МПР”) і яку Кишинів отримував за цінами, значно нижчими за ринкові. Тож російський газ став фактором паралельної реальності не тільки в окупованому Придністров'ї, але й у всій Молдові.
Ситуація на правому березі
Ситуація з газом для правого берега виглядає значно оптимістичніше. Вже два роки Молдова закуповує природний газ на регіональних та європейських ринках. Енергетична компанія “Молдовагаз” (50% належить “Газпрому”, 35,33% — уряду Молдови і 13,44% — так званій адміністрації “ПМР”) повідомила, що законтрактувала необхідні обсяги газу, які повністю забезпечать споживання на Правобережжі до кінця березня 2025 року.
Фото: EPA/UPGМолдова почала транспортування газу з сусідньої Румунії через газопровід “Ясси-Унгени” ще з 2022 року. Цей газопровід має потужність приблизно 1,5 мільярда кубічних метрів на рік, що дозволяє покривати річні потреби Молдови. Це рішення стало важливим кроком для зменшення енергетичної залежності Молдови від Росії, але все ж не розв’язує проблему залежності Придністровʼя від російського газу, а правобережжя — від придністровської електроенергії.
Тож, навіть з наявними запасами природного газу, виклики для Молдови залишаються значними. Досі до 80% потреб Молдови в електроенергії забезпечувала розташована в “ПМР” “МолдГРЕС”, що належить російській енергетичній компанії “Інтер РАО”. Тепер же Молдові доведеться імпортувати електроенергію з Румунії за ринковими цінами, оскільки “МолдГРЕС” змушена перейти з газу на вугілля, запасів якого вистачить лише на 50 днів.
Газопровід' 'Ясси-Унгени'Хто більший халявник
Припинення постачання газу “Газпром” офіційно пояснив “несплатою боргу”. Президентка Молдови Майя Санду, нещодавно переобрана на другий термін, заявила, що таким чином Росія провокує газову кризу, а прем'єр-міністр Дорін Речан зазначив, що Росія вимагає сплатити борг, якого не існує, і доручив підготувати процес націоналізації компанії “Молдовагаз”. У 2021 році “Газпром” оцінив борг Молдови у понад 700 мільйонів доларів США за газ, спожитий переважно Придністров'ям, тоді як незалежний аудит підтвердив лише 8,6 мільйонів доларів США боргу.
Придністров'я відреагувало емоційно, звинувативши Кишинів у спробі перекласти на нього свої борги. Врешті з боку Кишинева була озвучена пропозиція закупити для Придністров'я газ, однак сепаратистському анклаву доведеться за нього платити.
“Жителі придністровського регіону платитимуть за газ стільки ж, скільки і в решті Молдови”, — заявляв у ефірі телеканалу ТВ8 молдовський віце-прем’єр з реінтеграції Олег Серебрян.
Олег СеребрянІ тут цікавим є контекст. Колишній міністр енергетики Віктор Парліков, перебуваючи ще на посаді, у кінці року відвідав Санкт-Петербург, де зустрівся з головою “Газпрому” Олексієм Міллером. Парліков розповів, що обговорення стосувалося саме боргу правобережжя (хоча Росія й оперує зовсім іншими цифрами, не визнаючи результати аудиту). Проте, за його словами, у Кремля зовсім інші інтереси: росіяни хотіли, щоб Кишинів вплинув на рішення Києва припинити транзит газу.
Як писав LB.ua, раптово активізувалися контакти Молдови з Угорщиною та Словаччиною, чиї лідери зараз є головними лобістами російського газу в Європі. А звинувачення одного берега іншим у тому, хто більший “халявник”, важко сприймати без іронії: коли одні споживали газ безкоштовно, інші робили вигляд, що платити власним сепаратистам за електроенергію вдвічі дешевше за ринкові ціни — це нормально. Тож рахунки доведеться сплачувати всім. Але головним пріоритетом залишається регіональна безпека, яка у значні мірі залежатиме від політичних рахунків під час парламентських виборів у Молдові.