Мы в соціальних мережах

Facebook

Showreel

Video

У Литві закликали світ відреагувати на вибори у Білорусі

00:21:29

Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будрис закликав країни світу відреагувати на вибори президента в Білорусі, які заплановані на січень наступного року. Про це Будрис заявив після зустрічі з лідеркою білоруської опозиції Світланою Тихановською, у суботу, 28 грудня, пише LRT.   Очільник литовського МЗС наголосив, що майбутні вибори у РБ - "захід, організований режимом для переобрання Олександра Лукашенка" і закликав до продовження санкційної політики та посилення підтримки демократичних сил Білорусі.   "Інтересами національної безпеки Литви є демократична і мирна сусідня Білорусь, тому 19-й уряд Литви продовжуватиме підтримувати демократичні сили Білорусі. Ми подбаємо про те, щоб білоруси, які отримали тимчасовий притулок у Литві, почувалися в безпеці та мали змогу робити внесок у роботу над демократизацією своєї країни", - сказав Будрис.   Він зауважив, що в грудні Литва порушила питання ситуації у Білорусі на Раді ЄС із закордонних справ у Брюсселі та планує зробити це знову в січні.   "Ми маємо говорити вголос про те, що відбувається в Білорусі: безперервні репресії режиму Лукашенка проти білоруського народу, продовження підтримки російської військової агресії проти України та партнерство з Китаєм, Іраном і Північною Кореєю", - сказав очільник МЗС.   Він наголосив, що політичні процеси, які відбуваються в Білорусі, матимуть наслідки не лише для Литви, а й для всієї Європи та міжнародної безпеки.   ЦВК Білорусі зареєструвала п’ять кандидатів на виборах президента   Раніше стало відомо, що  білорусів за кордоном позбавлять права голосу  на виборах президента

Путін підписав низку законів, які посилюють контроль всередині країни

23:27:54

Очільник Кремля Володимир Путін підписав низку законів, які посилюють контроль всередині країни за її жителями. Зокрема в Росії посилили відповідальність за заколот. Про це у суботу, 28 грудня, повідомляє Медуза  та Центр протидії дезінформації при РНБО України.     Так, за збройний заколот та тероризм в Росії даватимуть від 20 років до довічного ув'язнення. Засуджені за цей злочин більше не матимуть права на умовно-дострокове звільнення. Крім того, іноземним громадянам, які допомагають підірвати безпеку Росії, загрожує до 15 років позбавлення волі.   Також вводиться кримінальна відповідальність за дезертирство, опір начальству, добровільне здавання в полон та знищення військового майна.   Крім того, у Росії розширили критерії для включення до списку екстремістів, а також Росфінмоніторинг отримав доступ до даних про рахунки осіб, які фінансово підтримують екстремізм.   Очільник Кремля Путін також затвердив нову стратегію боротьби з екстремізмом, яка включає серед головних завдань "ліквідацію загроз, що виходять із території України". В якості загроз для стабільності Росії в стратегії згадуються участь у "несанкціонованих протестах, ініціювання кольорових революцій, фальсифікація історії та тероризм".   У Центрі протидії дезінформації наголошують, що підписані Путіним закони "фактично є спробою убезпечити режим від нових загроз на кшталт похода Пригожина на Москву".   "Ухвалення й підписання цих законів підтверджує, що Кремль дедалі більше боїться внутрішніх загроз і намагається законодавчо убезпечитися від них. Утім, цей тиск рано чи пізно призведе до дестабілізації внутрішньополітичної ситуації й, зрештою, падіння путінського режиму", - зазначили в ЦПД.   Раніше  Путін заявив, що Росія повинна була раніше напасти  на Україну, але підготуватися до цього потрібно було краще.