Податки в Дія.Сіті – як працює режим, що змінилося і може змінитися у 2025 році
28 листопада Володимир Зеленський підписав законопроєкт №11416-д про рекордне підвищення податків. Парламен проголосував за законопроєкт ще у жовтні 2024 року. Зміни мали набути чинності «заднім числом» – із 1 жовтня. Це викликало хвилю обурення в бізнесу, зокрема й серед резидентів «Дія.City».
Згодом, уже 4 грудня Верховна Рада схвалила законопроєкт № 9319, який, зокрема, регулює оподаткування винагород за гіг-контракти в резидентів Дія.City.
Аби не заплутатися в усіх нововведеннях адвокат і власник Barbashyn Law Firm Сергій Барбашин в авторській колонці для AIN пояснює, як зараз працює «Дія.City», які його переваги для технологічного бізнесу та чому треба подумати, перш ніж ставати резидентом.
Оподаткування
Особливості оподаткування можуть бути ключовим фактором для власників, які хочуть знизити витратну частину. Таким чином, резиденти можуть обрати одну з двох моделей оподаткування, де:
- перший, більш звичний податок на прибуток у розмірі 18%, що сплачується з доходів компанії, після вирахування всіх витрат;
- другий, більш новий для України податок на виведений капітал, у розмірі 9%, що сплачується з коштів, які виводяться з компанії.
- Водночас з особливостями оподаткування для компаній є інші особливості та обмеження, на які варто звернути увагу, де:
- податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) для працівників та гіг-спеціалістів встановлений на рівні 5%, що є значно нижчим порівняно зі ставками для нерезидентів у розмірі 18%. Він діє за умови, що річний дохід робітника менший за €240 тис. євро та компанія, зокрема стартапи, дотримується вимог щодо кількості (не менше 9 осіб) та розміру середньомісячної винагороди (еквіваленту не менше як 1200 €);
- єдиний соціальний внесок (ЄСВ) встановлюється на рівні 22% від мінімальної заробітної плати, що суттєво знижує витрати компаній.
Також держава встановлює додаткові обмеження щодо використання послуг платників єдиного податку, це стосується співпраці з ФОП та ТОВ. У 2024 році цей поріг встановлюється на межі 20%, а з 2025 збільшиться до 50%.
Водночас після підписання законопроєкту № 9319 Президентом [наразі законопроєкт направлений на підписання Президентом — ред.], стартапам не потрібно буде мати мінімально 9 осіб із середньою зарплатою в €1200, щоби користуватися пільговими умовами (5% ПДФО, замість 18%), але встановлюються й інші не настільки приємні доповнення.
Перше: якщо стартап не виконав критерії до завершення другого року перебування в статусі резидента «Дія.City», треба буде доплатити ПДФО та ЄСВ. Друге — це підняття військового збору з 1,5% до 5%, що стосується всіх платників податків, незалежно від їхнього статусу чи спеціальних режимів оподаткування.
Працевлаштування
«Дія.City» встановлює додаткову форму взаємодії з фахівцями. До форми співпраці з ФОП, що регулюється Цивільним і Господарським кодексами та працевлаштування, що регулюється Кодексом законів про працю додається укладення гіг-контракту з гіг-спеціалістом, що регулюється Законом України «Про "Дія.City"», що фактично є змішаною формою від ФОП і працівника.
Це дозволяє залучати кадри на більш гнучких умовах, ніж стандартні трудові договори, де перша редакція законодавства набрала чинності ще в 1972 році. Фактично в роботодавця з’являється право нормально адаптувати робочий графік під конкретні проєкти та враховувати особливості ІТ-компаній: передання майна, дистанційну роботу, умови неконкуренції тощо.
Однак за гіг-спеціалістом залишаються основні права, надані працівнику (допомоги через тимчасову непрацездатність, вагітність, відпустка не менше як 17 днів тощо). Це може бути win-win ситуацією для сторін, де роботодавець може чітко прописувати дійсні умови роботи, а спеціаліст не боятися порушення його прав, що складно уявити під час взаємодії з ФОП.
Також це може бути гарним показником для компанії, щоби знизити ризики необґрунтованих перевірок з боку податкової на наявність приховування трудових відносин або, наприклад під час залучення інвестицій. Адже власники зможуть показати інвесторам зрозумілий штат розробників, дизайнерів та інших залучених до проєкту осіб, їхні обов’язки перед компанією, що гарантуються законодавством, а не ФОПів, які фактично є формою підприємницької діяльності, не завжди зрозумілою для іноземців.
Інше
Окрім згаданих вище розділів, наявні інші особливості, які можуть бути вирішальними для компанії, які хочуть отримати статус резидента «Дія.City».
Залучення інвестицій у холдингову структуру. Це може бути актуальним для власників, які починали розробку свого продукту в Україні та вийшли на міжнародний ринок із метою пошуку додаткових інвестицій. Таким чином, група компаній може залучити інвестиції на материнську компанію в іншій юрисдикції та використовувати дочірню компанію в Україні для підтримання команди. Це дозволяє значно знизити податкове навантаження щодо виплат зарплат і показувати витрати на допрацювання продукту.
Передання прав інтелектуальної власності. Резиденти «Дія.City» отримують додаткові гарантії захисту прав інтелектуальної власності (ІВ). Так законодавець чітко передбачив, що особисті немайнові права ІВ належать гіг-спеціалісту, разом із тим майнові права ІВ починають належати резиденту «Дія.City» у момент, наступний за створенням продукту (коду, дизайну тощо).
Застосування умов щодо неконкуренції (NCA). Законодавством чітко передбачено можливість укладення договору з фахівцем про утримання від вчинення конкурентних дій. Цей договір може укладатись терміном до 12 місяців і містити відомості про:
- територію, на яку поширюється дія зобов’язання;
- вичерпний перелік видів діяльності, що вважаються конкуруючими;
- матеріальні блага, які фахівець отримує у відплату за зобов’язання утримуватися від вчинення конкурентних дій.
Це стандартні умови, які передбачені західними країнами, де дозволені обмеження щодо неконкуренції. Водночас в Україні, станом на сьогодні, ще не сформована достатня судова практика щодо цього положення та складно чітко визначити, яка буде позиція щодо можливих обмежень прав працівників.
Висновок
Статус резидента «Дія.City» надає українським ІТ-компаніям унікальні можливості для розвитку. Завдяки наявним перевагам компанії отримують податкові пільги, можливість укладати гіг-контракти та використовувати інші елементи англійського права.
Зазначені переваги створюють сприятливі умови для ведення бізнесу в умовах сьогоденних реалій. Тому резидентність може бути не актуальна компаніям, які не відповідають вимогам щодо середньої зарплати, кількості працівників або загалом не підпадають критеріям щодо напрямів діяльності.
Перед початком резидентства варто зважити всі плюси та мінуси, розуміти чіткі вимоги до компанії як під час, так і впродовж наступних періодів. Зазвичай для цього проводиться мініаудит і визначаються основні напряки, на які варто звернути увагу та допрацювати з метою отримання податкових переваг, що надаються спеціальним режимом «Дія.City».
Автор: Сергій Барбашин