Військові виробники можуть тестувати розробки на «Залізному полігоні» – як це працює
У серпні 2024 року в Україні запрацював проєкт «Залізний полігон», який дає можливість розробникам військових технологій випробувати свої засоби на спеціально облаштованих майданчиках, отримати експертний зворотний зв’язок і готуватися до кодифікації засобу.
Уже на початку грудня запустився вебпортал проєкту, що об’єднує виробників, міністерства та військові відомства. Які проблеми виробників вирішує така кооперація?
AIN відвідав презентацію сервісу та обговорив ефективність проєкту із заступником головнокомандувача ЗСУ полковником Андрієм Лебеденком і співзасновником Rovertech Борисом Дрожаком.
Чим є «Залізний полігон»? Директорка Фонду розвитку інновацій Наталія Кушнерська розповідає, що це місце, де можна не просто протестувати свої розробки, а й отримати допомогу з необхідною документацією для проходження експертної комісії.
За повідомленням Управління інноваційної діяльності Збройних сил України, 90% відсотків засобів, які проходять через систему «Залізний полігон», демонструють високу ефективність. З усього обсягу зразків, які проходять випробування та тестування, найбільше припадає на БпЛА — 47%, РЕБ — 13%, наземні роботизовані комплекси — 11%, все інше — 29%.
Раніше виробники стикалися з низкою проблем, як-от: затяжна паперова робота, брак необхідного інструментарію, відстань до полігонів. Заступниця міністра з питань стратегічної промисловості Ганна Гвоздяр пояснила, як це відбувалося. Спочатку виробник проходив перевірку на відповідність безпековим вимогам, далі він заповнював велику за розміром заявку, де вказував необхідну інформацію про те, що саме випробовує і яке обладнання для цього потрібно. За словами Гвоздяр, це займало близько двох тижнів.
«Ми розуміли, що треба створити єдине місце, де можна зібрати і виробників, і безпосередньо військові частини та інституції, долучені до цього процесу», — каже начальник Центру масштабування технологічних рішень (ЦМТР) капітан Валерій Чуркін.
Тепер виробник — незалежно від того, фізична чи юридична це особа — авторизується на вебпорталі та подає заявку на випробування. Її розглядатиме і класифікуватиме Центральне управління військової освіти і науки (ЦУВОіН). Паралельно Міністерство стратегічної промисловості перевірятиме заявника на відповідність безпековим вимогам. Далі заявка потрапляє до Державного науково-дослідного інституту (ДНДІ), і після цього виробник отримує можливість потрапити на один із полігонів ДНДІ для випробування своєї продукції.
Статус своєї заявки виробник може бачити на порталі, там же — спілкуватися з різними інституціями,наприклад, ДНДІ чи ЦУВОіН, залежно від етапу розгляду. Координація загальних дій здійснюється з підтримкою Управління інноваційної діяльності.
Координація дій на вебпорталі "Залізний полігон". Інфографіка: Центр масштабування технологічних рішень ЗСУ
«Хочу зазначити, що це перший крок. У нас є система Antares, яка пов'язана з подальшим розвитком заявок і напрацювань. Вона відповідатиме за кодифікацію цих виробів», — каже Чуркін.
Експериментальні бойові підрозділи: фідбек від військових
Після випробувань на «Залізному полігоні», за словами заступника головнокомандувача ЗСУ полковника Лебеденка, виробники можуть отримати протокол, який є основним документом для комісії з кодифікації Міністерства оборони України.
Для ретельної перевірки розробок створюють експериментальні бойові підрозділи під різні бойові задачі. Наприклад, бойовий підрозділ для випробування БПЛА з волоконно-оптичними лініями, який спочатку тестує виріб на полігоні, а потім продовжує його випробування в бойових умовах без загрози життю виробника. Натомість Defense Tech розробник отримує відповідний протокол, з яким може йти на кодифікацію.
У розмові з AIN Лебеденко зазначає, що до кодифікації в найкоротший термін проходить 30% всіх випробуваних засобів. Решта прямує на доопрацювання, адже з урахуванням ситуації на полі бою Генштаб ЗСУ збільшує вимоги до БПЛА і НРК та щомісяця оновлюють характеристики, які потрібно покращувати. Це потрібно для того, щоб техніка на передовій не втрачала своєї актуальності.
«Питання ефективності є основним критерієм існування цього полігону. Без полігону ми не зможемо зрозуміти, звести вимоги поля бою з тим, що роблять виробники», — каже полковник.
Гвоздяр із Мінстратегпрому підкреслює: виробникам дуже важливо розуміти, чи в правильному напрямі триває їхня робота, в який бік краще коригувати проєкт у своєму розвитку та отримувати зворотний зв’язок від фахівців і військових на стадії розробки, а не приходити з фінальним продуктом на випробування і розуміти, що це взагалі не те, чого сьогодні потребують Збройні сили України.
Забезпечення полігону
Це питання під час презентації оновленого сервісу порушив один із виробників, що був на презентації вебпорталу, співвласник компанії Tencore, що займається виготовленням НРК TerMIT.
«Для нормального випробування нам жодного разу не надали достатньої кількості боєприпасів, тож доводилося їхати до бригад, які воюють», — говорить виробник.
Коментуючи це, Лебеденко стверджує, що наразі триває процес забезпечення полігонів для випробувань озброєнням і боєприпасами, тому подібні випадки не мають траплятися.
На запитання про те, чи не буде «конкуренції» між фронтом і полігонами за боєприпаси, РЕБи та інші необхідні на передовій засоби, Лебеденко відповідає, що забезпечення полігонів цим інструментарієм не менш важливе.
«Ми докладаємо малі зусилля, а отримуємо дуже великий ефект. Інша сторона питання — чи вирішить ситуацію один кулемет і один засіб РЕБ на ділянці фронту?».
Інше питання, яке порушили присутні під час презентації, — прозорість контрактування виробників. Ганна Гвоздяр окреслила межі проєкту та заявила, що «Залізний полігон» не матиме стосунку до закупівель, адже це винятково сервіс з доступу до випробувань і подальшої кодифікації.
Презентація оновленого сервісу. Фото: Міністерство стратегічної промисловості України
Досвід Rovertech
Співзасновник Rovertech Борис Дрожак разом із командою зараз намагаються кодифікувати свій виріб — броньовану логістичну платформу «Змій-500». AIN поспілкувався з ним ще до того, як Генштаб ЗСУ публічно оголосив про цифровізацію сервісу. На той момент «Змій-500» проходив комісію на «Залізному полігоні».
За словами Дрожака, правила випробувань посилились через те, що велика кількість логістичних платформ проходили кодифікацію, але на фронті не запрацювали. І необхідність знову відвідувати полігон для проходження комісії не спрощує йому життя.
«Зараз нам треба подати всі документи, написати методику і правила, технічні умови, тактико-технічні характеристики, висновки заводських випробувань з полігонів, передати все це на військове представництво (орган Міноборони, що контролює якість товарів військового значення), яке приймає нову техніку і валідує наше виробництво й ТУ. І лише тоді комісія виїжджає на полігон. А в ідеалі їдеш на “Залізний полігон”. Тобі роблять методику і правила, всі необхідні протоколи, акти та висновки. Далі йдеш на військове представництво. І це все передається на комісію в Київ. У цьому випадку не треба створювати купу документів, показувати на полігоні виріб комісії і проводити заводські випробування».
Заявку Дрожак подав два тижні тому, але її довелося скасувати, бо виникла потреба у скликанні комісії. Вона викликала команду виробника на полігон, де «Змій-500» пройшов випробування. Ймовірно, процес випробувань для Rovertech припав саме на перехід до оновленої системи, яка й має спростити бюрократичні процеси для виробників і мінімізувати збір документів.
Посилення правил стосуються і характеру випробувань, вони стали більш складними. Але за словами співзасновника Rovertech, попри створення умов на полігоні, наближених до реальних, вони все одно значно відрізняються від лінії бойового зіткнення. Дрожак каже, що неможливо зімітувати болото, дистанційне мінування та ворожі скиди боєприпасів. І яким би не був результат на полігоні, співрозмовник впевнений: пройти випробування тут значно легше, ніж на фронті.
«Мої очікування — якнайшвидше пройти кодифікацію. Бо реальні умови, на жаль, тільки в єдиному місці — на фронті. Та й різні є фронти, ґрунти, проблеми, обізнаність ворога».