Анатолій Шарій. Як скандальний блогер захоплює українську політику - BBC News Україна
Анатолій Шарій. Як скандальний блогер захоплює українську політику
- Віталій Червоненко
- BBC News Україна
3 вересня 2020
Анатолій Шарій - один з найвідоміших відеоблогерів України, а його партія претендує на проходження до місцевих рад у багатьох регіонах.
42-річний журналіст, що втік з України від кримінального переслідування ще за часів Януковича, навесні 2014 року завів відеоблог, в якому критикував нову українську владу.
Його численні блоги про Україну багато хто називав проросійськими, з часом вони ставали дедалі популярнішими у Москві та Києві.
- "Корабельна сосна", коміки і люди Ахметова: кого Зеленський веде в мери
- ЦВК зняла з виборів Шарія та Клюєва
- Жорстока бійка у метро Києва: активісти Шарія проти "азовців"
- Все, що відомо про напад на автобус під Харковом, постраждалих і затриманих
Попри те, що Шарій давно живе у ЄС, останнім часом він є постійним спікером на телеканалах, які належать в Україні Тарасу Козаку. Це соратник кума Путіна Віктора Медведчука.
Анатолій Шарій за допомогою свого популярного Youtube-каналу й звернень, які часто схожі на російські наративи, завоював інтернет аудиторію в Україні й з цим ресурсом повів власну партію на парламентські вибори 2019 року.
Зараз пан Шарій так само дистанційно веде партію на місцеві вибори й хвалиться пів сотнею місцевих відділень.
Соцопитування дають його соратникам реальні шанси на подолання 5%-бар'єру в центрі, півдні та на сході.
На старті виборчої кампанії розповідаємо про віртуальний проєкт, який намагається конвертувати кліки в інтернеті у голоси за реальних депутатів та мерів. Так розпочинаємо серію матеріалів про партії - новачки на місцевих виборах.
Втеча з України і Youtube
Анатолій Шарій втік з України в 2012 році за часів Віктора Януковича. Тоді проти нього розслідували кримінальну справу щодо стрілянини й поранення чоловіка, а також нібито інсценування замаху на самого себе.
Він тоді був журналістом видання "Обозреватель" і займався серед іншого розслідуваннями зловживань у міліції. Він наполягав, що справи проти нього - це переслідування з боку правоохоронців.
Згодом отримав політичний притулок у Литві й жив у Нідерландах, де його навіть затримували за запитом України.
Навесні 2014 року Шарій завів блог на Youtube й намагався подавати свій погляд на події Майдану і війни на Сході, які часто повторювали тези російських державних ЗМІ.
"Подивився на відео загибелі Небесної сотні. В принципі, яка там сотня, група дебілів, яка пішла під кулі, претенденти на премію Дарвіна, загалом це майдануті, їх не шкода, їм так і треба", - почав він своє друге відео на каналі у травні 2014 року.
Заява шокувала і викликала шквал емоцій, хоча далі у відео він сказав, що так не вважає. А тільки хотів показати, як люди можуть сприймати насмішки щодо трагедії в Одесі 2 травня 2014 року.
Підпис до фото,
Анатолій Шарій до 2012 року працював журналістом в УкраїніБагато його перших відео стосувались саме одеських подій, які викликали у когось різку критику і несприйняття, у когось - схвалення, а загалом залучали нових глядачів.
Він послідовно називав війну на Донбасі "громадянською".
"Я розумію, що без їхньої підтримки (Росії - Ред.) все б швидко закінчилось в цих республіках. Але я вважаю, що це внутрішній конфлікт України, громадянська війна", - заявляв він.
Деякі українські ЗМІ, як "Телебачення Торонто", робили підбірки подібних заяв та, на їхній погляд, маніпуляцій політика.
При цьому Шарій відкидає закиди, що він є проросійським блогером, і вважає, що просто каже правду, яку в Україні не хочуть чути.
У Росії Шарія багато хто називав саме таким "правдорубом", який каже те, що не можна казати про Україну в самій Україні. Зокрема, одним з прихильників Шарія став російський журналіст Володимир Познер.
З часом він зібрав кілька мільйонів підписників на Youtube, велика частка яких - користувачі з Росії. У РФ він був частим гостем на ефірах як експерт щодо подій в Україні.
Він також створив в Україні видання Sharij.net.
Партія Шарія
Під час президентських виборів 2019 року Шарій практично у кожному відео критикував старих українських олігархів та Петра Порошенка, а формально врешті підтримав соратника олігарха Ріната Ахметова Олександра Вілкула.
При чому у цьому відео схвально відгукувався і про ключових соратників Вілкула, які займали високі посади за часи Януковича, коли сам Шарій втік з України.
На хвилі популярності Youtube-каналу Анатолія Шарія він повів власну партію на дочасні парламентські вибори 2019 року. Партію Шарія зареєстрували ще в 2015 році на Харківщині, а в 2019-му, коли туди зайшов пан Шарій, її перейменували.
ЦВК відмовилась зареєструвати самого Шарія, який не проживав в Україні останніх п'ять років.
Підпис до фото,
Один з постів на сторінці Партії ШаріяПартія на чолі з його нинішньою дружиною Ольгою Бондаренко (Шарій) й досить віртуальною кампанією отримала 2,23% і десяте місце.
До Ради не пройшла, але 327 тисяч голосів - це майже 15% від кількості його підписників на Youtube.
Партія навіть претендувала на отримання державного фінансування.
Проте законодавство швидко змінили й партії, які не подолали прохідний 5% бар'єр, позбавили державного фінансування.
Вже з початку 2020 року команда Шарія почала готуватись до нових виборчих перегонів - на місцевих виборах 25 жовтня 2020 року.
Навесні активізувались осередки на місцях. В регіони пішли кошти для організації різноманітних подій, акцій та флешмобів, а також почався підбір кандидатів у ради та на мерів.
Паралельно з цим Анатолій Шарій став частим гостем в ефірах пулу телеканалів 112, Newsone та ZIK. Формально вони належать депутату від ОПЗЖ Тарасу Козаку, близькому соратнику одного з лідерів цієї партії, кума президента Росії Віктора Медведчука.
Останні місяці пан Шарій у своїх дописах, відео та на телеграм-каналах активно підтримує представників ОПЗЖ, зокрема депутата Іллю Киву.
Пан Шарій був одним з перших, хто написав про напад на активістів ОПЗЖ під Харковом та розганяв інформацію про загиблих, яка згодом не підтвердилась.
Шарій та його прихильники останні місяці жорстко конфліктують з активістами "Національного корпусу". Між ними виникало кілька сутичок в Києві та регіонах.
Політик гостро критикує президента Володимира Зеленського через нібито бездіяльність у боротьбі з націоналістами. У своєму телеграм-каналі часто називає президента нецензурними словами.
Згідно з останніми опитуваннями групи "Рейтинг", у західному регіоні партію Шарія підтримують від 0,5 до 2% виборців, а на півдні та сході підтримка сягає прохідного бар'єра в 5%.
Загальноукраїнські опитування дають партії близько 3%.
Видання НВ робило спеціальне розслідування щодо можливого фінансування партії Шарія з боку деяких чиновників часів Віктора Януковича.
Підпис до фото,
Партія Шарія чи не єдина продає свою атрибутику за грошіКерівниця партії Ольга Шарій цю інформацію заперечувала.
На офіційному сайті партії вказано, що її лідер Анатолій Шарій - феномен українського політикуму з мільйонами підписників на Youtube, який 5 років "виводить на чисту воду брехливих політиків, корупційні схеми та ЗМІ".
Деякий час партію Шарія очолювала журналістка видання Шарій.нет Антоніна Бєлоглазова, а зараз його дружина Ольга Бондаренко (Шарій) - головред видання Шарій.нет.
Обидві жінки займали другу та третю сходинку виборчого списку партії.
Якщо інші намагаються безкоштовно роздати свою символіку, то "шаріївці" її продають. Сайт партії є унікальним для України - він більше схожий на інтернет-магазин. Одразу у топі серед п'яти головних розділів вказаний "Купити мерч".
Там відвідувачів закликають купити найрізноманітнішу партійну продукцію за 200-900 гривень - від кофти до підставки для телефону.
Анатолій Шарій раніше розповідав, що отримує серйозні кошти від Youtube за свої популярні відео. Давня бізнес-жилка могла підказати заробляти і на власних прихильниках, яку купуватимуть символіку.
Схеми, ігроманія і журналістика
Сам Шарій ніколи не приховував, що мав дуже бурхливу юність і з дитинства був схильний до різноманітних бізнесових схем та навіть афер, а також серйозно страждав залежністю від азартних ігор.
Він народився та закінчив школу у Києві, а от щодо його вищої освіти інформація суперечлива.
У численних інтерв'ю він охоче розповідав про свої пригоди молодості. Одне з перших його інтерв'ю далекого 2007 року газеті "Сегодня" - було відверте.
Тоді розповідь молодого журналіста подали як історію ігромана, якого від залежності позбавила його 18-літня дівчина Ольга Рабулець, яка згодом стала першою дружиною Шарія.
Він казав, що грав у казино з 17 років, але зумів побороти залежність.
"За ці роки він програв сотні тисяч доларів та не раз намагався вчинити самогубство", - переказувала авторка розповідь Шарія.
Підпис до фото,
Анатолій Шарій з першою дружиною Ольгою РабулецьУ матеріалі на основі інтерв'ю Шарія йшлось, що перші великі гроші він заробив, створивши фінансову піраміду на рівні школи.
В 16 років він вкрав у ровесника куртку, але міліція "не захотіла ламати хлопцю життя" й справа закінчилась поверненням куртки.
В 17 років він потоваришував з дорослими людьми, які "промишляли "розводами" київських бізнесменів". Про кримінальне минуле він розповідав неодноразово.
"Вони були дуже раді мені, адже я вмів придумувати різні хитрі комбінації, іноді зовсім чесні, а іноді - відверто незаконні, за допомогою яких ми діставали гарні гроші", - розповідав в інтерв'ю "Сегодня" пан Шарій.
Тоді ж він почав грати на автоматах та ходити в казино.
У 25 років, як розповів він, він хотів почати нормальне життя і влаштувався працювати експедитором. Він швидко запропонував керівництву схему оптимізації витрат й мав отримати підвищення, але "зірвався" і "розвів" компанію на гроші.
Як сам він розповів журналістці, у 25 років Шарій вперше отримав паспорт.
Щоб не йти в армію, він викрав свою справу у військкоматі, а оформлення паспорта могло викрити цю аферу.
Його дівчина Ольга намагалась допомогти Шарію покинути азартні ігри. Й залишала вдома щотижневик "Пропоную роботу".
"Я злився, там пропонували платню у 200 доларів на місяць. Такі гроші коштувала кожна моя сорочка", - розповідав Шарій.
Врешті дівчина таки допомогла Шарію у 2004 році покинути азартні ігри. Вони одружились.
В тому старому інтерв'ю Шарій визнав, що саме дружина спонукала його зайнятись журналістикою і згадати літературні захоплення дитинства. Він почав писати статті для видань України та Росії про те, як побороти ігрозалежність.
У майбутньому він неодноразово розповідатиме про свою ігроманію, схильність до азартних ігор та те, як він це поборов.
У тому числі за допомогою Бога.
Перші кілька років у журналістиці він писав для жіночих глянців, а з 2008 зайнявся гострими соціальними темами, злочинністю та зловживанням силовиків.
У 2011 році видання "Детектор медіа" до дня журналіста включило Шарія до переліку відомих журналістів, яких опитали про шлях до професії. Його тоді представили як оглядача видання "Обозреватель" і розвідника.
На питання про те, як потрапив у професію, Шарій у 2011 років відповів так.
"Відірвався від бізнесу і почав писати для видання "ХайВей". Потім з ним посварився на богословську тему, другу мою статтю опублікував журнал "Единственная", - заявив Шарій.
На питання, ким був у минулому житті, відповів своєрідно.
"Я закінчував інститут розвідки при Київському танковому інженерно-технічному училищі. Я розвідник:)", - зі смайликом письмово відповів на це питання Шарій.
У 2020 році з'явились дані, що у кількох своїх коментарях у 2010 році він різко негативно відгукувався щодо сексуальних та національних меншин. Хоча через 8 років він вже засуджував напади на прайди.
Справи проти Шарія
В Україні донедавна розслідували кілька кримінальних справ проти Анатолія Шарія, які не закрили після зміни влади в 2014 році.
Обидві вони тягнулись з 2011 року.
Перша стосувалась нападу Шарія на іншого чоловіка у київському кафе McDonald's. Міліція вказувала, що журналіст напав та поранив зі зброї людину, сам Шарій називав це інсинуацією і пояснював свої дії самообороною.
Друга справа стосувалась нібито неправдивого повідомлення Шарієм інформації про замах на власне життя. Обстріл свого автомобіля, за версією поліції, Шарій сам і організував. Цю справу журналіст також пояснював помстою правоохоронців за його розслідування щодо "кришування" міліцією нелегальних ігрових залів.
Врешті через ці справи він покинув Україну, і його оголосили у міжнародний розшук. Затримували у Нідерландах, проте відмовились видати, а Литва надала політичний притулок.
Підпис до фото,
Анатолій Шарій з другою дружиною Ольгою ШарійПісля Євромайдану він не повернувся до України. Справи проти нього продовжували розслідувати.
Але у квітні 2019 та квітні 2020 роках суди в Києві скасували рішення про розшук Шарія у цих двох справах і відправили їх на дорозслідування.
Запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою також скасували.
За останні п'ять років СБУ кілька разів цікавилась діяльністю Шарія і викликала його помічників для пояснень.
При цьому СБУ в своїх повідомленнях називала його проросійським пропагандистом.
Сам Анатолій Шарій останнім часом кілька разів заявляв про можливе відкриття нових кримінальних справ проти себе нібито за вказівкою з Офісу президента - щодо фінансування тероризму та махінацій з фінансуванням власної партії.
Проте ця інформація поки що не підтверджувалась. Попри критику Зеленського від Шарія, його видання акредитовують на пресконференції президента.
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!