Криза у Франції: Макрон обіцяє уряд загального інтересу
Коли у червні президент Франції Еммануель Макрон вирішив розпустити парламент і оголосити дострокові вибори, не всі з розумінням сприйняли такий імпульсивний політичний хід. Лідер П'ятої республіки ухвалив його під впливом поразки власної партії «Разом за республіку» на виборах до Європарламенту 9 червня. Ймовірно, Макрон мав свої підстави так вчинити, оскільки сподівався частково нейтралізувати зростаючий вплив ультраправого «Національного об'єднання» Жордана Барделли та Марі Ле Пен. Проте результати парламентських виборів показали: план Макрона спрацював лише частково.
Хоча соціологи переважно прогнозували перемогу на дострокових виборах партії «Національне об’єднання», реальні електоральні результати виявилися дещо неочікуваними. Праві посіли лише третє місце. Разом з 17 депутатами, які відколися від «Республіканців» і створили власну групу «Союз правих», вони отримали лише 142 мандати. У той же час президентський блок «Разом за республіку» зумів завоювати 159 місць. Хоча і втратив 86 мандатів у порівнянні з минулим скликанням.
Однак, перемогу на виборах несподівано здобули ліві. Створений напередодні виборів «Новий народний фронт» зумів об’єднати навколо себе ряд партій лівого і ліворадикального спектру та отримав 180 мандатів. Макрон, оголошуючи дострокові вибори, не врахував можливості формування широкої коаліції між лівими. Він сподівався, що французи проголосують за його партію як кращу альтернативу приходу до влади соратників Марі Ле Пен. Проте багато французів надали перевагу не центристській ліберальній партії Макрона, а «Новому народному фронту».
Таким чином, тимчасово вирішивши питання зростання популярності крайніх правих, Еммануель Макрон створив собі кілька нових проблем. По-перше, його політична сила хоч і показала прийнятний результат, та втратила надто багато місць, що дуже ускладнило президенту завдання формування уряду. По-друге, парламент Франції став надто поляризованим між крайнім лівим і крайнім правим флангами. По-третє, попри ідеологічну прірву, і «Новий народний фронт», і «Національне об’єднання» потенційно зберігали здатність до спільних дій, оскільки обидві політичні сили вбачали у чинному президентові Франції свого політичного суперника. За таких умов у Макрона не залишалося іншого варіанту як сформувати уряд меншості.
Сформований з представників пропрезидентської сили «Разом за республіку», «Республіканців» та дрібних політичних союзників 5 вересня уряд Мішеля Барньє прогнозовано мав надто слабкі позиції. Хоча французькі праві в особі «Національного об’єднання» певний час дотримувалися політики нейтралітету стосовно нового уряду, зміна їхніх позицій була питанням часу. А ліві з перших днів розгорнули активну боротьбу проти консерватора Мішеля Барньє. 7 вересня країною прокотилася хвиля мітингів проти нового уряду, організованих представниками «Нового народного фронту». А вже 9 жовтня ліві спробували змістити Барньє через голосування за вотум недовіри. Однак тоді їм не вистачило 92 голоси, оскільки партія Марі Ле Пен поки що зберігала нейтралітет.
Ситуація змінилася на початку грудня. Ще у жовтні у власній програмній промові Барньє оголосив про жорсткі заходи зі скорочення бюджетного дефіциту. Державний борг Франції на кінець другого кварталу 2024 року зріс до 112% ВВП порівняно зі 110,5 відсотка наприкінці березня. З квітня по червень борг збільшився на 68,9 млрд євро, досягнувши 3 трлн 228 млрд євро. Для Барньє було очевидно: вирішити цю проблему, яка серйозно загрожує економічному розвитку республіки, неможливо без непопулярних рішень. Але одна річ, коли ти проводиш ці рішення, спираючись на більшість у парламенті. Інша – коли у парламенті переважають твої опоненти.
Голосування за вотум недовіри у Нацасамблеї Франції ініціювали ліві з «Нового народного фронту». Це відбулося після того, як Мішель Барньє взяв на себе відповідальність за проєкт бюджету, застосувавши статтю 49.3 Конституції, яка дозволяє схвалення законів в обхід парламенту. Проєкт бюджету на 2025 рік передбачав значне скорочення державних витрат у медичному секторі, скасування індексації пенсій, зростання тарифів на електроенергію та інші непопулярні заходи. Загалом обсяг видатків планувалося скоротити на 60 млрд євро. Переговори влади з Марі Ле Пен зайшли в глухий кут, хоча Мішель Барньє був готовий піти на деякі компроміси. 4 грудня під час голосування за вотум недовіри уряду до лівих депутатів з «Нового народного фронту» долучилися праві з «Національного об’єднання».
Аналізуючи нинішню політичну кризу у Франції, варто звертати увагу на суспільні настрої. Французи загалом не в захопленні від уряду Барньє: 53% наприкінці листопада виступали за його відставку. Ще більше їм не подобався проєкт бюджету на 2025 рік. 67% громадян вважають його поганим.
У Еммануеля Макрона справи не кращі. 63% респондентів, опитаних інститутом Elabe, вважають, що президент має покинути свій пост, якщо уряд отримає вотум недовіри. Цікаво, що подібної думки притримується не тільки більшість прихильників «Національного об'єднання» і «Нового народного фронту», а й 48% республіканців і 27% президентської політичної сили «Разом за республіку».
Згідно з тим же опитуванням, французи хотіли б формування технічного уряду, який складатиметься з експертів, а не на політиків. А ось до теоретичної коаліції Макрона з частиною лівих сил ставлення громадськості більш прохолодне. Згідно з іншим опитуванням Cluster17, 54% французів виступають за те, щоб Макрон пішов у відставку, а вибори президента відбулися у 2025 році.
Відставка уряду Мішеля Барньє грає на руку Москві, адже це може ускладнити процес надання допомоги Україні. В усякому разі так вважає французький міністр оборони Себастьєн Лекорно. На кону 3 млрд євро, які Київ може так і не отримати. Мішель Барньє дотримувався проукраїнської позиції. І відверто декларував її, виступаючи перед Національною асамблеєю у жовтні цього року. Чи буде настільки проукраїнським новий прем’єр-міністр, сказати важко.
Президент Франції Макрон не планує йти у відставку. Водночас він також не може розпустити парламент, поки не минув однорічний термін його каденції. У своєму зверненні до нації увечері 5 грудня Еммануель Макрон оголосив, що призначить нового прем'єр-міністра в найближчі кілька днів та доручить йому сформувати уряд загального інтересу.
«Я доручу йому сформувати уряд загального інтересу, що представляє всі політичні сили, які можуть брати в ньому участь або принаймні зобов'язуються не піддавати його вотуму недовіри», – сказав глава республіки.
Також Макрон розкритикував позицію депутатів «Національного об'єднання», які проголосували за вотум недовіри уряду Барньє. За словами президента, вони «обрали безлад» та об’єдналися з крайніми лівими в «антиреспубліканський фронт». Втім, кого б президент Франції не висунув зараз на посаду глави уряду, це не змінить політичних розкладів у поляризованому парламенті. А значить політична турбулентність у країні збережеться.