Грузія заморожує євроінтеграцію, у Румунії переглянуть вибори, три пускові Patriot: новини дня
Про все важливе і цікаве за четвер, 28 листопада, – в дайджесті "Європейської правди".
Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.
Удари вглиб РФ і ядерні загрози
Розвідка США вважає, що рішення Вашингтона дозволити Україні запускати американську зброю вглиб Росії не збільшило ризик ядерної атаки з боку РФ.
Про це повідомили агентству Reuters п'ять джерел.
Реклама:
За результатами розвідувальних оцінок за останні сім місяців було зроблено висновок, що ядерна ескалація навряд чи стане наслідком рішення про послаблення обмежень на використання Україною американської зброї.
Докладніше про ймовірність реального застосування Путіним ядерної зброї та про думки щодо цього наших партнерів читайте в матеріалі Що змінили погрози "ядерною війною"? Пояснюємо, як Захід сприймає путінський шантаж.
Нагадаємо, президент США Джо Байден дозволив Україні використовувати американські і британські ракети вглиб РФ через вступ солдатів Північної Кореї у війну.
Деякі посадовці тепер вважають, що занепокоєння щодо ескалації, включаючи ядерні побоювання, були перебільшені.
До речі, Європарламент закликав надати Україні далекобійні німецькі ракети Taurus і більше Patriot на тлі "нової фази у війні".
В ухваленій сьогодні резолюції Європарламент засудив використання Росією північнокорейських військ проти української армії та випробування нею нових балістичних ракет в Україні.
Євродепутати просять ЄС та його держави-члени посилити військову підтримку України, в тому числі шляхом надання літаків, ракет дальнього радіуса дії, включаючи ракети Taurus, сучасних систем протиповітряної оборони, включаючи Patriot і SAMP/T та боєприпасів, а також ПЗРК, артилерії та навчальних програм для українських сил.
Сьогодні міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс повідомив про передачу Україні трьох пускових установок ЗРК Patriot.
Байден готує зброю, посланник Трампа
За даними Reuters, президент США Джо Байден готує пакет зброї для України на $725 млн.
За словами одного зі співрозмовників агентства, адміністрація Байдена планує надати різну протитанкову зброю з американських запасів, а також наземні міни, безпілотники, ракети Stinger і боєприпаси для HIMARS. Очікується, що пакет також включатиме касетні боєприпаси.
Офіційне повідомлення Конгресу про пакет озброєнь нібито може надійти в понеділок. Зміст і розмір пакета можуть змінитися найближчими днями до очікуваного підписання Байденом.
У МЗС України підтвердили дискусії про зниження мобілізаційного віку з партнерами.
Напередодні посадовець адміністрації Байдена сказав ЗМІ, що там закликають Україну швидко збільшити чисельність збройних сил за рахунок, зокрема, перегляду мобілізаційного законодавства, щоб дозволити призов до армії людей з 18 років.
За словами речника українського Міністерства закордонних справ Георгія Тихого, питання зниження мобілізаційного віку справді обговорюється на переговорах із партнерами, але він заперечив, що "воно є точка напруженості або обговорювалось негативно або критично".
Американський мільярдер Ілон Маск та близький радник обраного президента США Дональда Трампа розкритикував нібито заклики до України дозволити мобілізацію до війська з 18 років.
"Скільки ще (людей) мають загинути?" – написав Ілон Маск, критикуючи зміст повідомлення агентства AP щодо закликів про зниження мобілізаційного віку.
Тим часом, генерал-лейтенант у відставці Кіт Келлог, якого обраний президент США Дональд Трамп обрав на посаду свого спеціального представника з питань України та Росії, заявив, що готовий забезпечувати мир через силу.
Про те, що відомо про людину, якій Дональд Трамп доручив, напевно, найбільш серйозний виклик своїй майбутній адміністрації, читайте в статті журналіста "Європейської правди" Олега Павлюка Розмови про мир з позиції сили: що відомо про Кіта Келлога, спецпредставника Трампа щодо України.
Речник МЗС України Георгій Тихий повідомив, що Київ уже мав контакт із Кітом Келлогом і розраховує на подальшу співпрацю.
"Кіт Келлог – не нова людина для України. Посольство України у США підтримувало тісний звʼязок з ним, зокрема в межах експертної дипломатії в останні роки, і за цей час розвинуло і підтримує з ним гарний діалог", – додав він.
До речі, кілька кандидатів на посади в адміністрацію Дональда Трампа та членів його команди стали об'єктами погроз.
Серед тих, на кого були спрямовані погрози, – Еліз Стефанік, яку Трамп обрав на посаду наступного посла в ООН; Метт Гейц, який спочатку був обраний Трампом на посаду генерального прокурора; представниця штату Орегон Лорі Чавес-Деремер, яку Трамп обрав на посаду голови Міністерства праці, і колишній конгресмен від штату Нью-Йорк Лі Зельдін, який очолить Агентство з охорони довкілля.
ФБР заявило, що проводить розслідування разом зі своїми партнерами з правоохоронних органів.
Збільшення підтримки з Норвегії
Партії норвезького парламенту 28 листопада підтримали рішення про збільшення підтримки України до $3,16 мільярда у 2025 році.
Європейський Союз та Україна підписали меморандум про взаєморозуміння щодо надання макрофінансової допомоги на 18,1 млрд євро за рахунок заморожених росактивів.
За словами українського прем’єра, це частина пакета "Групи семи" на 50 млрд доларів, який забезпечується прибутками від заморожених російських активів.
"Такий крок – це не лише підтримка, але й прецедент притягнення Росії до відповідальності за її злочини та початок процесу, щоб агресор заплатив за свою жорстоку війну", – заявив Денис Шмигаль.
У Фінляндії створять спільне з Україною виробництво безпілотників, а італійська Ломбардія доєднається до відбудови Запоріжжя.
У Румунії переглянуть вибори
Конституційний суд Румунії наказав перерахувати голоси на виборах президента.
Рішення було прийнято наприкінці двогодинного засідання за скаргою кандидата у президенти Крістіана Тергеса, який звинуватив ЦВК у фальсифікаціях щодо голосів проєвропейської кандидатки Елени Ласконі.
Скарга, подана кандидатом Себастьяном Попеску щодо шахрайства, вчиненого кандидатом Келіном Джорджеску, була відхилена.
Національна рада телебачення і радіомовлення Румунії просить Єврокомісію почати офіційне розслідування щодо застосунку TikTok і можливого неналежного використання платформи, що забезпечило лідерство у першому турі президентських виборів маловідомого і маргінального ультраправого політика Келіна Джорджеску.
Вища рада національної оборони Румунії (CSAT) на засіданні 28 листопада звинуватила TikTok у фаворитизмі стосовно Келіна Джорджеску.
"Видимість цього кандидата була значно підвищена порівняно з іншими кандидатами, які були визнані алгоритмами TikTok кандидатами на президентських виборах", – заявили у CSAT.
Заступник голови телекомунікаційного регулятора Румунії ANCOM Павел Попеску закликав призупинити роботу TikTok в країні до завершення розслідування державними установами щодо потенційних маніпуляцій на президентських виборах.
Крім того, румунське Постійне виборче агентство ініціює розслідування щодо фактів розміщення агітації на користь скандального переможця першого туру президентських виборів Келіна Джорджеску, який задекларував нульові витрати на кампанію.
Натомість, є приклади розміщення політичної агітації Джорджеску на бордах без передбаченого законодавством маркування.
Окрім того, закликають перевірити можливі факти виплат румунським інфлюенсерам з рахунків фізосіб чи від кампанії кандидатів, про які Агентству не повідомили.
На тему виборів слід додати, що Конституційний суд сусідньої Молдови затвердив результати виборів президента.
Грузія заморожує євроінтеграцію
Європарламент сьогодні ухвалив резолюцію, в якій засудив парламентські вибори 26 жовтня в Грузії за те, що вони не були ні вільними, ні справедливими і закликав провести нові парламентські вибори у Грузії.
Натомість в проросійській владі Грузії заявили, що відмовляються від переговорів про вступ до ЄС до 2029 року.
Путін похвалив владу Грузії за "мужність".
Президентка Грузії звинуватила владу в перевороті, в країні збираються протести.
До речі, парламент Грузії, що працює без опозиції, затвердив новий уряд.
Решта новин
Кіпр позбавив громадянства 77 осіб, серед них – Дерипаска і Коломойський.
У Росії напали на посольство Швеції, а на суді у Британії двоє болгар зізналися у шпигунстві на користь Росії.
У Литві заявили про відновлення пошкодженого кабелю зв’язку у Балтійському морі. Швеція просить Китай допомогти в розслідуванні обриву кабелів у Балтиці.
Один з відомих льодовиків Норвегії розтанув настільки, що "сховався" від туристів.
У Берліні зафіксували рекордну кількість нападів на ґрунті антисемітизму.
В Іспанії зловмисники перевозили гашиш дронами українського виробництва.
Європейська рада призначила нову Єврокомісію.
Румунія купує понад 1000 турецьких бронемашин COBRA II.