Порно буде в законі?
За оголені фото в телефоні, розповсюдження у месенджерах та на сайтах знайомств — штраф чи навіть позбавлення волі
Наразі за статтею 301 чинного Кримінального кодексу, за виготовлення, зберігання, збут, ввезення в Україну і розповсюдження порнографічних предметів та товарів передбачено штраф від 17 тисяч до 68 тисяч гривень, або навіть обмеження волі на три роки.
За ці самі дії, вчинені щодо кіно- та відеопродукції, комп'ютерних програм порнографічного характеру, а також збут неповнолітнім «світить» обмеження чи позбавлення волі від 3 до 5 років.
«На практиці це застаріле, радянського часу законодавство означає, що зараз навіть за збереження у телефоні власних оголених фото можуть кинути до в’язниці», — розповів LB.ua нардеп Ярослав Железняк («Голос»).
Цікаво, що лише за 9 місяців 2024 року українські суди винесли 43 обвинувальних вироки за ст. 301 ККУ. Громадян засуджують за контент з приватних переписок, фотографії на сайтах знайомств, а також на платформі OnlyFans, яка за минулий рік сплатила до українського бюджету 1,27 млн доларів США.
Серед розглянутих судами справ типовими є такі:
● Справа 367/4183/24, у якій жінка отримала випробувальний термін та позбавлення права займатися діяльністю у сфері фото- та відеозйомки за продаж самостійно відзнятих відео в месенджері Telegram;
● Справа 176/573/24, у якій чоловіка засудили за розміщення власних фотографій на сайті знайомств;
● Справа 577/17/24, у якій чоловіка засудили за збут порнографічних матеріалів під час переписки в Telegram;
● Справа 463/6224/24, у якій правоохоронці витратили 385 дол. США на послуги «Bouce Tits», «Flash Tits» і «Exclusive Show» для того, щоб оштрафувати вебкам-модель.
З іншими вироками за ст. 301 ККУ у 2024 році можна ознайомитись за посиланням.
Друга спроба декриміналізації порно
Ідея законодавчої декриміналізації порнографії в Україні не нова. Ще рік тому, у серпні 2023 року, в парламенті зареєстрували першу редакцію відповідного проєкту, яким пропонували переглянути дві статті Кримінального кодексу. А саме: 301, яка стосується ввезення, виробництва та поширення порнографії, та 302, яка стосується організації «місць розпусти».
Тоді нардепи хотіли залишити штрафи та кримінальну відповідальність лише за поширення порнографічного контенту без згоди особи, яка у ньому зображена. Або за поширення порнографії серед неповнолітніх.
Та каменем спотикання стала стаття 302 про створення та утримання будинків розпусти. Її пропонували взагалі виключити з ККУ, передбачивши кримінальну відповідальність в інших статтях кодексу за утримання борделів, які «пов’язані з торгівлею людьми, сутенерством чи втягненням в проституцію». Через цю статтю про будинки розпусти нардепи так і не дійшли компромісу та створили робочу групу разом з правоохоронним комітетом для напрацювання нової редакції законопроєкту.
«Були емоційні баталії, але радий бачити другим співавтором нового проєкту голову робочої групи Владлена Неклюдова («Слуга народу») та членів правоохоронного комітету у співавторстві», — повідомив основний автор документу Ярослав Железняк.
Сам проєкт підписали 28 депутатів з фракції «Слуга народу» та «Голос». Серед них, зокрема, голова Комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин («Голос»), заступник голови фракції «Слуга народу» Андрій Мотовиловець та позафракційний Микола Тищенко, якого суд залишив під цілодобовим домашнім арештом.
«Підписав проєкт також «консервативних» поглядів Максим Бужанський. Отож, у переліку підписантів є і ліберальні колеги, і з більш консервативними поглядами… Як-то кажуть, porn united people», — додав заступник голови податкового комітету та автор законопроєкту Ярослав Железняк.
Що пропонують депутати?
Железняк розповів, що проєктом «ми просто змінюємо статтю 301 КК так, аби дорослих людей за зняття та поширення відео інтимного характеру не кидали у вʼязницю на 3-5 років… Аби не проводили масові «таємні закупівлі» у веб-камерах. Бо зараз за статтею 301 вас можуть покарати навіть за зберігання на особистому телефоні оголених фото», — каже він.
Кримінальна відповідальність, пропонують автори законопроєкту, має залишитися виключно за:
— порно без згоди (порнопомста, deep fake);
— «екстремальне» порно (насильництво, зоо-, некрофілія);
— порно з дітьми і розповсюдження серед дітей.
«Сутенерство, втягнення в проституцію та торгівля людьми теж лишаються кримінальними злочинами. Через це дискусію по 302 статі ми поки вирішили перенести на друге читання», — додав Железняк.
Не лише про захист прав, а й про додаткові податки
«Як не дивно, мова у проєкті не лише про захист особистих прав, а й про податки теж. Наприклад, податкова вже має дані з тієї ж платформи OnlyFans про доходи українців за 2020-2022 роки. І, в теорії, на них спокійно можна нараховувати податки», — продовжує перший заступник голови податкового комітету Ярослав Железняк.
Голова податкового комітету з фракції «Слуга народу» Данило Гетманцев ще у вересні цього року повідомляв, що у розпорядженні Державної податкової служби справді є дані про громадян нашої країни, які заробляють на розміщенні контенту на інтернет-платформі OnlyFans.
«Та кількість українських виробників платного контенту на OnlyFans постійно зростає, а заробітки деяких із них обчислюються мільйонами. Відповідно до Податкового кодексу України, громадяни, які отримують доходи за межами нашої держави, зобов'язані подавати податкові декларації та, відповідно, сплачувати податки з цих доходів», — писав нардеп.
Мова про податок від отриманого доходу за ставкою 18% та військового збору за ставкою 1,5% (у разі підписання закону про податкові зміни він зросте до 5%). Плюс 25% штрафних санкцій, якщо податкові декларації були подані невчасно.
Зі слів Ярослава Железняка, лише самі учасники на платформі OnlyFans отримали приблизно 8 млн $ доходів у 2020 році, понад 35 млн $ доходів у 2021 та майже 80 млн $ доходів у 2022 році (платформа виплачує 80% доходів авторам контенту, а 20% — забирає як комісію за надання майданчика для розповсюдження контенту).
«Думаю, тренд за останні роки зрозумілий. OnlyFans вже платить податки в Україні. Але «актори-українці» навіть якщо б і хотіли заплатити податки, то це неможливо. Бо зараз для них це по факту — явка з повинною. Штраф та позбавлення волі. Тому криміналізацію за цю діяльність треба прибрати. І сподіваюсь, що цифри будуть достатнім аргументом для тих, хто ще чомусь вважає що «не на часі» прибирати цю середньовічну норму», — додав Железняк.
Ще один підписант законопроекту Олексій Жмеренецький («Слуга народу») наголосив у спілкуванні з LB.ua, що мета ухвалення закону полягає не лише у додаткових надходженнях до бюджету.
«Також ціллю є зменшення зловживань з боку правоохоронних органів, які можуть користуваттся недосконалістю чинних нормам законодавства для шантажу і репресій повнолітніх громадян. Та загалом – усунення радянських репресивних обмежень свободи дорослих українців», — вважає він.
Його колега по фракції та один із співавторів проєкту Дмитро Гурін теж погоджується, що «мета проєкту — аби поліція припинила проводити контрольні закупівлі хтивок за кошти платників податків… Під час війни аморальними є саме такі дії поліції, а не дії дорослих дієздатних людей, які здатні самі вирішити як їм фотографувати чи фільмувати своє тіло. І кому, як і на яких умовах це показувати», — сказав він у коментарі LB.ua.
Автори прогнозують, що цього разу є всі шанси на ухвалення законопроєкту у першому читанні вже до кінця року. Далі — доопрацювання та голосування в цілому вже на початку 2025-го.